іменем України
Справа №377/984/14-а
Провадження №2-а/377/102/14
26 грудня 2014 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючого судді Малишенко Т. О., при секретарі Ахутіній А.А., за участі сторін: позивача ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2, представник відповідача відсутній.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Завідувача сектору юридичного забезпечення Управління Державної міграційної служби України в Київській області - про визнання дій незаконними та скасування рішення,
ОСОБА_1,звернувся до Славутицького міського суду Київської області з адміністративним позовом до Завідувача сектору юридичного забезпечення Управління Державної міграційної служби України в Київській області - про визнання дій незаконними та скасування рішення. Просив визнати протиправним та скасувати рішення завідувача сектору юридичного забезпечення Управління Державної міграційної служби України в Київській області Дехтяренка Ю.О.,від 23 квітня 2014 року про примусове повернення ОСОБА_1 за межі України і зобов,язання покинути територію України до 26 квітня 2014 року, та про заборону в,їзду в Україну на три роки. В позовній заяві посилається на те, що рішення від 23 квітня 2014 року посадовою особою Державної міграційної служби не було зазначено, за якою конкретно підставою його було прийнято рішення про примусове повернення його за межі України. Так само, як і не вказано, коли закінчився термін його перебування на території України. Посилаючись на неодноразове притягнення його до адміністративної відповідальності відповідач у своєму рішенні не зазначив конкретні факти, коли та за якою підставою до нього застосовувалося адміністративне стягнення, та яким чином це пов'язано з порушенням законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Вищенаведені обставини свідчать про те, що оскаржуване ним рішення про примусове повернення з України від 23 квітня 2014 року не відповідає вимогам статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", а тому підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки воно не містить в собі чітко визначеного порушення, що інкримінується йому в провину.
Позивач і його представник адвокат ОСОБА_2, у судовому засіданні підтримали вимоги, заявлені у позовній заяві в повному обсязі, надали в судовому засіданні покази аналогічно викладеними в позовній заяві і доповненні до позовної заяви.
Відповідач про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, в судове засідання не з,явилися, причини неявки в судове засідання не повідомили.
Заслухавши пояснення заявника, його представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб,єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб,єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Дослідженням матеріалів справи суд встановив, що відповідно до Рішення про примусове повернення з України громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 23 квітня 2014 року установлено, що на територію м. Славутич Київської області завідувачем Славутицького міського сектору Управління Державної міграційної служби України в Київській області Сидько Т.М., був виявлений громадянин Грузії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Тбілісі, Грузія, який прибув в Україну 25.05.2012 року через КПП «Неданчичі» по паспортному документу НОМЕР_1, що виданий 10.06.2011 року терміном дії до 10.06.2021 року, який проживає за адресою АДРЕСА_1. Після закінчення встановленого терміну перебування в Україні громадянин Грузії ОСОБА_1 територію держави не залишив, заходів щодо легалізації свого становища не вжив та перебуває в Україні з порушенням вимоги чинного законодавства. Крім цього, вказаний громадянин неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку. Підстав для подальшого перебування в Україні громадянин Грузії ОСОБА_1 не має. Під час перебування громадянином Грузії Каркашадзе Констатніном порушено законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Ураховуючи вищевикладене та з метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, на підставі положень статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» вирішено Примусово повернути за межі України громадянина Грузії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов,язати його покинути територію України у термін до 26.04.2014 року. Заборонити громадянину Грузії ОСОБА_1 в,їзд в Україну терміном на три роки.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов,язані діяти лише на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Згідно з ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових Законів або внесення змін до чинних Законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Суд, згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, повному та об,єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їхні дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення.
Тобто, даною нормою матеріального права чітко визначені правові підстави для ухвалення такого рішення.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач надав обґрунтовані докази, що доводять правомірність його перебування на території України, при цьому у суду відсутні докази, що вищезазначене рішення прийнято правомірно, тому його вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення завідувача сектору юридичного забезпечення Управління Державної міграційної служби України в Київській області Дехтяренка Ю.О.,від 23 квітня 2014 року про примусове повернення ОСОБА_1 за межі України і зобов,язання покинути територію України до 26 квітня 2014 року, та про заборону в,їзду в Україну на три роки.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя Т. О. Малишенко