іменем України
Справа №377/1307/14-а
Провадження №2-а/377/107/14
30 грудня 2014 року Славутицький міський суд Київської області у складі: - судді Малишенко Т.О., розглянувши у м. Славутичі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області про перерахунок пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,-
09 грудня 2014 року до суду звернувся ОСОБА_1, із адміністративним позовом, в якому він просить визнати дії УПФУ у м. Славутичі Київської області про відмову у перерахунку та виплаті йому пенсії відповідно до ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними; зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплачувати йому з 09 червня 2014 року підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленого ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому у зоні посиленого радіологічного контролю, з послідуючими перерахунками у відповідності до зміни розміру мінімальної зарплати; зобов'язати відповідача зробити їй перерахунок та виплачувати з 09 червня 2014 року додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 2 категорії, відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На обґрунтування позову ОСОБА_1, посилався на те, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 2 категорії, однак розміри призначеної і виплачуваної йому управлінням ПФУ в м. Славутичі Київської області додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, підвищення до неї, не відповідають розмірам, установленим Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач подав заперечення на позов, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірне застосування ним Постанови КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210 при нарахуванні позивачеві додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка є чинною на час розгляду справи, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат. Крім того, відповідно до п.6.7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що у 2014 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
У судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, у зв'язку з чим суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані письмові докази, оглянувши матеріали пенсійної справи № 109744, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно посвідчення НОМЕР_1, виданого у 1999 році Київської облдержадміністрацією, копія якого знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1, є учасником ліквідації насідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1992 році (2 категорія). Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1 - позивач у справі, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області, - відповідача у справі, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 07.10.2010 року. З часу призначення пенсії за віком позивачеві призначена та виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка віднесена до категорії 2, розмір якої з 09.06.2014 року становить відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01 січня 2012 року. Підвищення до пенсії відповідно до ст.39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачеві не виплачувалось, оскільки з часу призначення пенсії вона продовжувала працювати. З оглянутої пенсійної справи, видно, що позивач є не працюючим пенсіонером. з 02.11.2012 року. Із заявою до УПФУ в м. Славутичі Київської області про перерахунок пенсії в зв'язку з настанням права на призначення підвищення до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю він звернувся лише 09.12.2014 року, що підтверджено копією заяви позивача, долученої до справи, хоча в матеріалах пенсійної справи дана заява відсутня.
Вирішуючи публічно-правовий спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно ч.2 цієї статті органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язати діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 49 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Закон № 796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію;
Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону № 796-XII у її базовій редакції, чинність якої була відновлена з 22 травня 2008 року у зв'язку з визнанням рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 неконституційними положень Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими ст. 51 Закону № 796-XII була викладена в іншій редакції, особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 2014 рік встановлений ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» і становить 949 гривень.
Позивачеві, як особі, що віднесений до 2 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 09.06.2014 року виплачувалась у розмірі, встановленому відповідно до п/п. 2 п.13 постанови КМУ від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було встановлено обмежень для застосування норм і положень ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року. Даним Законом не було надано права Кабінету Міністрів України за вказаний період встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, за загальними засадами пріоритету законів над підзаконними актами при визначенні позивачеві додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, з 09 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року застосуванню підлягала ч.1 ст.51Закону № 796-ХІІ, а не положення постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав. При здійсненні розрахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за вказаний період згідно з вимогами зазначених норм Закону № 796-ХІІ та з врахуванням положень частини першої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які визначають мінімальний розмір пенсій за віком, застосуванню підлягав розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у Законі України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».
Законом України «Про внесення змін до закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» № 1622-VII від 31.07.2014 року, який набрав чинності 3 серпня 2014 року, доповнено пунктом 6-7 Прикінцеві Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким установлено, що норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, зазначеним категоріям громадян з 03 серпня 2014 року делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню, то підлягає застосуванню та норма закону, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 1622-VII від 31.07.2014 року, тому з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 03 серпня 2014 року позивачеві додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, правомірно виплачувалась відповідачем у розмірі, встановленому постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». За таких обставин, виходячи із положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (зі змінами та доповненнями), Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, суд приходить до висновку, що для визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області про відмову у перерахунку та виплаті позивачеві додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 03 серпня 2014 року підстав немає.
Вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій УПФУ в м. Славутичі Київської області щодо відмови позивачеві у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі, передбаченому, ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплачувати йому з 09 червня 2014 року підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленого ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому у зоні посиленого радіологічного контролю, з послідуючими перерахунками у відповідності до зміни розміру мінімальної зарплати задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, у кореспонденції з ч.1 цієї статті у базовій редакції, чинність якої було відновлено в зв'язку з тим, що положення розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 року № 107 VІ були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі № 10-рп/2008, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.
Згідно Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», м. Славутич Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Відповідно до п.2.21. документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.
У разі звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії про дату звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) шляхом подання заяви. При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає на вимогу органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію цивільно-правового договору). Як зазначено у п.2.22. цього Порядку за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.
Як вбачається з пенсійної справи, позивач після призначення пенсії за віком продовжував працювати. З оглянутої трудової книжки, копія якої долучена до матеріалів справи, видно, що позивач є непрацюючим пенсіонером з 02.11.2012 року. Проте, із заявою до УПФУ в м. Славутичі Київської області про перерахунок пенсії в зв'язку з настанням права на призначення підвищення до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю вона звернулася лише 09.12.2014 року, що підтверджено копією заяви позивача, долученої до справи. Тому відповідачем підвищення до пенсії ОСОБА_1, не виплачувалось, оскільки він не звертався до УПФУ в м.Славутичі із заявою про перерахунок пенсії в зв'язку з настанням права на призначення підвищення до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Таким чином, судом не встановлено підстав для визнання неправомірними дій УПФУ в м. Славутичі Київської області щодо відмови позивачеві у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі, передбаченому, ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09.06.2014 року та зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплачувати йому з09 червня 2014 року підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленого ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому у зоні посиленого радіологічного контролю, з послідуючими перерахунками у відповідності до зміни розміру мінімальної зарплати.
За таких обставин, необхідно визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка віднесена до категорії 2, у розмірі, що не відповідає ч.1 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, з 09 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка віднесена до категорії 2, відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 09 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум, а інша частина позовних вимог задоволенню не підлягає за відсутністю правових підстав.
При вирішенні питання про судові витрати суд враховує, що відповідно до п.18 ст.5 Закону України «Про судовий збір» органи Пенсійного фонду України звільнені від оплати судового збору.
При вирішенні питання про звернення судового рішення до виконання, суд виходить з положень ст.256 КАС України, відповідно до п.1 ч.1 якої негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 160-163 КАС України,-
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю, як особі, яка віднесена до категорії 2 у розмірі, що не відповідає ч.1 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, з 09 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка віднесена до категорії 2, відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 09 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Допустити негайне виконання постанови у межах суми стягнення за один місяць.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя Т. О. Малишенко