Справа № 372/4517/14-ц
Провадження 2-1512/14
(заочне)
23 грудня 2014 року Обухівський районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Тиханського О.Б.,
при секретарі судового засідання Михайловій Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, про звільнення майна з-під арешту,-
У вересні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з-під арешту, а саме - однокімнатної квартири під АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилалося на те, що 03.07.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», найменування якого на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11367654000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 70 000,00 дол. США, зі строком повернення до 03.07.2023 року або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним вище кредитним договором ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки № 89529 від 03.07.2008 року передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру під АДРЕСА_1.
08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» уклали договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, на підставі якого позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11367654000.
Позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утоворилася заборгованість у розмірі 123 205, 80 дол. США, що згідно курсу НБУ становить в еквіваленті 1 618 368,67 гривень що підтверджується Довідкою від 18.08.2014.
Позивачеві стало відомо, що 18.10.2010 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві під час здійснення виконавчих дій по виконавчому провадженню винесено постанову, якою накладено арешт на все нерухоме майно боржника, 20.08.2010 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві під час здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-384 у виконавчому провадженню № 21030637 винесено постанову, якою накладено арешт на все нерухоме майно боржника;, 10.11.2011 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві під час здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-384 у виконавчому провадженню № 29700282 винесено постанову, якою накладено арешт на все нерухоме майно боржника та 18.06.2012 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції під час здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-384/10 у виконавчому провадженню № 33165153 винесено постанову, якою накладено арешт на все нерухоме майно боржника.
У зв'язку із цим ПAT «ДЕЛЬТА БАНК», як іпотекодержатель вважає, що арешти накладені постановами державних виконавців Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м Києві та Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції підлягають зняттю, оскільки державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене (іпотечне) майно, окрім цього порушує своїми діями права ПAT «ДЕЛЬТА БАНК», як іпотекодержателя одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, а також унеможливлює звернення стягнення на предмет іпотеки та позбавляє позивача ПAT «ДЕЛЬТА БАНК» права на продаж заставленого майна в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Просить суд зняти арешт та заборону на відчуження нерухомого майна, а саме: однокімнатної квартири під АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_1, які накладені постановами державних виконавців.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в справі судові повідомлення, причину неявки, суду не повідомив.
Представник відповідача Відділ державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Зеленевич О.В. в судовому засіданні пояснив, що державним виконавцем ВДВС Обухівського МУЮ арешт на майно ОСОБА_1 не накладався, що підтверджується інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 22.04.2014 року.
Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, надіслали листа про слухання справи у відсутності їх представника.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.07.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», найменування якого на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 року змінено на Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11367654000, відповідно до умов якого він отримав кредит в розмірі 70 000,00 дол. США, зі строком повернення до 03.07.2023 року або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом .
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним вище кредитним договором, 03.07.2008 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № 89529, згідно з яким відповідач передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру під АДРЕСА_1.
18.10.2010 року постановою ДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві було накладено арешт на все нерухоме майно боржника по виконавчому листі № 2-384 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Євробанк» заборгованості в розмірі 57267,19 грн.
08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило ПАТ «Дельта Банк» право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11367654000, про що свідчить копія договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстроване банком у порядку передбаченому законом у єдиному Державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.
Згідно з ч.5.6 ст. З Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимог на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотеко держателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Згідно ст. 27 ЗУ «Про заставу» застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
За таких підстав право в ПAT «ДЕЛЬТА БАНК» задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло 03.07.2008 року, а постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження було винесено пізніше, тобто ніж було укладено договір іпотеки.
При цьому, судом встановлено, що ПAT «ДЕЛЬТА БАНК», як іпотекодержатель не був повідомлений про накладення арешту на предмет іпотеки та оголошення заборони на відчуження, тому його право пріоритету на задоволення вимог, щодо кредитного зобов'язання за рахунок іпотечного майна було обмежене, чим порушено ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження». Таким чином, суд рахує, що ПAT «ДЕЛЬТА БАНК» має вищий пріоритет на предмет іпотеки, у тому числі і на його реалізацію в рахунок погашення боргу перед іншими кредиторами.
У зв'язку із цим суд вважає, що арешт накладений постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 18.10.2010 року підлягає зняттю, оскільки державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене (іпотечне) майно, окрім цього порушує своїми діями права ПAT «ДЕЛЬТА БАНК», як іпотекодержателя одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, а також унеможливлює звернення стягнення на предмет іпотеки та позбавляє позивача AT «ДЕЛЬТА БАНК» права на продаж заставленого майна в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Статтею 54 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу, якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів № 66852362 від 15.08.2014 року встановлено, що постановою № 1282/8 від 18.10.2010 року ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1, а тому вимоги позивача в частині зняття арештів з нерухомого майна накладених 20.08.2010, 10.11.2011 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та 18.06.2012 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції є недоведеними та задоволенню не підлягають.
З цих підстав суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,57-60,88, 205, 212, 213-215,218,223, 294 ЦПК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, Відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції, Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, - задовольнити частково.
Зняти арешт та заборону відчуження нерухомого майна, а саме однокімнатної квартири під АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1), накладених на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про арешт всього нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.10.2010 по виконавчому провадженні № 21030637.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача або представника, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: О.Б.Тиханський