Києво-Святошинський районний суд Київської області
Справа № 369/11671/14-ц
провадження № 2/369/4460/14
22.12.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей та сім»ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про вселення і усунення перешкод у користуванні жилим будинком,
У листопаді 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей та сім»ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про вселення і усунення перешкод у користуванні жилим будинком, посилаючись на те, що він на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області є власником 1/3 частини жилого будинку в АДРЕСА_1. Іншими співвласниками домоволодіння є ОСОБА_2 і ОСОБА_3, яким належить по 1/3 частині вищевказаного об»єкта нерухомості.
Він, як власник, має право використовувати належний йому будинок для власного проживання і проживання членів своєї родини, але не має можливості цього зробити, оскільки відповідач на неодноразові звернення з проханням надати йому ключі від будинку відповідає категоричною відмовою, жодним чином не пояснюючи причин такої відмови.
Не маючи доступу до будинку, він намагався врегулювати спір в позасудовому порядку і навіть звертався з даним питанням до правоохоронних органів, проте на відповідача жодним чином це не вплинуло і вона продовжує чинити перешкоди в користуванні будинком.
Факт вчинення відповідачем перешкод йому у користуванні належним йому майном підтверджується висновком, що був затверджений начальником Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 21 вересня 2013 року, та листом від 24 квітня 2014 року.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив вселити його в жилий будинок, що розташований в АДРЕСА_1, та зобов»язати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у користуванні жилим будинком за вказаною адресою.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і просив позов задовольнити.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, не з"явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.
У судове засідання представник третьої особи Служби у справах дітей та сім»ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи третя особа повідомлялась належним чином, суду надана заява про розгляд справи у відсутності представника третьої особи.
Оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, а відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 липня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та Боярської міської ради, третя особа Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Боярської міської ради, третя особа Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано право приватної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на 1/3 частину за кожним житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті 30 квітня 2004 року ОСОБА_4.
Як зазначав позивач ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, він, як власник, має право використовувати належний йому будинок для власного проживання і проживання членів своєї родини, але не має можливості цього зробити, оскільки відповідач на неодноразові звернення з проханням надати йому ключі від будинку відповідає категоричною відмовою, жодним чином не пояснюючи причин такої відмови. Не маючи доступу до будинку, він намагався врегулювати спір в позасудовому порядку, і навіть звертався з даним питанням до правоохоронних органів, проте на відповідача жодним чином це не вплинуло і вона продовжує чинити перешкоди в користуванні будинком. Факт вчинення відповідачем перешкод йому у користуванні належним йому майном підтверджується висновком, що був затверджений начальником Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 21 вересня 2013 року, та листом від 24 квітня 2014 року.
З наявної в матеріалах справи копії висновку Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 21 вересня 2013 року вбачається, що 14 вересня 2013 року ОСОБА_5 звертався з письмовою заявою до Києво-Святошинського РВ з приводу чинення перешкод ОСОБА_2 щодо проведення будівельно-технічної експертизи будинку, в якому вона мешкає за адресою: АДРЕСА_1, що унеможливлює оформлення у визначеному законом порядку з подальшим користуванням отриманої в судовому порядку частини будинку за адресою: АДРЕСА_1. Опитана з даного приводу ОСОБА_2 в своєму поясненні вказала про те, що з приводу того, що 13 вересня 2013 року експертом повинна була проводитись судова будівельно-технічна експертиза в будинку, в якому вона мешкає, їй нічого не було відомо та про проведення експертизи, зі слів ОСОБА_2, їй також не було повідомлено.
В даному висновку відсутні відомості, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 чинять перешкоди позивачу ОСОБА_1 у користуванні вказаним спірним будинком і перешкоджають його вселенню у зазначений будинок. В даному висновку містяться відомості лише з приводу звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів з заявою з приводу перешкоджання ОСОБА_2 проведенню будівельно-технічної експертизи, що в результаті, як зазначав ОСОБА_1, унеможливлює оформлення у визначеному законом порядку частини будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Також в матеріалах справи наявна копія листа начальника Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 24 квітня 2014 року № 10137, в якій зазначено, що з ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду щодо недопущення протиправної поведінки по відношенню до ОСОБА_1, однак лист не містить відомостей про які конкретно протиправні дії і поведінку ОСОБА_2 йдеться у даному листі.
З наданих суду доказів суду неможливо дійти висновку, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_6, чинять перешкоди позивачу ОСОБА_1 саме в користуванні належною йому на праві власності 1/3 частиною жилого будинку АДРЕСА_1, і що він не в змозі вселитись в спірний будинок.
Також позивачем не надано суду доказів, що на час звернення до суду ОСОБА_2 і ОСОБА_3 чинять йому перешкоди у користуванні належною йому на праві власності 1/3 частиною жилого будинку і перешкоджають вселенню в будинок.
Судом не встановлено порушення прав позивача ОСОБА_1 у зв"язку із зверненням до суду з даним позовом.
Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Враховуючи викладене, суд вважає недоведеними позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про вселення і усунення перешкод у користуванні жилим будинком, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись вимогами ст. ст. 15, 16, 319, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 209, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, третя особа Служба у справах дітей та сім»ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про вселення і усунення перешкод у користуванні жилим будинком, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.
Суддя Ковальчук Л.М.