Києво-Святошинський районний суд Київської області
Справа № 369/11280/14-ц
Іменем України
15.12.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Дубас Т.В.,
при секретарі Дідур М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Києво-Святошинский районний відділ Управління державної міграційної служби України в Київській області про визнання осіб, такими що втратили право користування житлом , -
У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Києво-Святошинский районний відділ Управління державної міграційної служби України в Київській області про визнання осіб, такими що втратили право користування житлом.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1.
Право власності на вказаний будинок позивач набула згідно Свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення Музичанської сільської ради від 6.04.1992 року, зареєстрованого 7 квітня 1992 Київським міжміським БТІ.
В її будинку крім позивача також зареєстрована та проживає її дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В будинку був зареєстрований та проживав також син позивачки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 3 квітня 2014 року.
Крім того в будинку зареєстрована колишня невістка позивача ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Шлюб ОСОБА_6 з ОСОБА_2 виявився невдалим. З 2009 року вони стали проживати окремо.
В 2010 році ОСОБА_2 подала заяву про розірвання шлюбу з ОСОБА_6. В цьому році рішенням Києво-Святошинського районного суду шлюбу ОСОБА_6 з ОСОБА_2 був розірваний.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виселилась з будинку позивача АДРЕСА_1, забрала свої особисті та дитячі речі.
Таким чином з 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 приміщення в будинку не користуються. Їх особистих речей в будинку немає.
Обов'язків наймача жилого приміщення, пов'язаних з утриманням житлового приміщення та оплатою комунальних послуг, ОСОБА_2 не виконує. Позивач самостійно утримую будинок в належному стані та робить необхідні ремонти.
Факти не проживання ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в будинку АДРЕСА_1 будинку АДРЕСА_1 Києво-Святошинського району Київської області підтверджується актами депутата Музичанської сільської ради.
Тому позивача просила, визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житлом в будинку АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач та третя особа ОСОБА_5 в судовому позовні вимоги підтримали та просили позов задоволити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином через офіційний друкований.
Третя особа Києво-Святошинский районний відділ Управління державної міграційної служби України в Київській області про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Суд, заслухавши пояснення осіб які брали участь у розгляді справи та покази свідка, перевіривши матеріали справи, та зібранні в ній докази, знаходить, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є власницею житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується рішенням Музичанської сільської ради від 06.04.1992 року, зареєстрованого 7 квітня 1992 року Київським міжміським БТІ.
Відповідно до копії будинкової книги та довідки з місця проживання сім'ї та приписки виданої 18 серпня 2014 року № 403 Музичанською сільською радою у вказаному житловому будинку зареєстровані також ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Згідно актів депутата Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30 квітня 2012 року, 30 жовтня 2013 року, 30 квітня 2014 року, вбачається що громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, не проживають за місце реєстрації в АДРЕСА_1. При обстежені будинку особисті речі відповідачів відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачі втратила право користування жилим приміщенням, добровільно залишивши жиле приміщення і без поважних причин в ньому не проживаючи більше року, що відповідно до вимог ст. 405 ЦК України дає суду підстави визнати їх такими, що втратила право користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 405 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів, починаючи з дня наступного після його проголошення.
Суддя Дубас Т.В.