Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 368/1841/14-к
провадження № 1 - кп368\94\14
30.12.2014 рокум.Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1
За участю прокурора: ОСОБА_2
При секретарі: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження за № 12014110190000452 від 18.06.2014 року відносно громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Черняхів Кагарлицького району Київської області, освіта середня, одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, яка обвинувачується у вчиненні злочину, який передбачено ч. 2 ст. 310 КК України, тобто, у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в незаконному вирощуванні конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин, -
з участю сторін та інших учасників кримінального судового провадження:
· обвинуваченої ОСОБА_4
· захисника ОСОБА_5 , суд, -
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_4 , в один із днів початку травня 2014 року, точної дати судом в судовому засіданні встановити не вдалося, побачила, що на території садка та подвір'ї домогосподарства, розташованого в АДРЕСА_2 , де вона фактично проживає, почали проростати рослини конопель, проте, знаючи достовірно, що це рослини конопель, не знищила їх, а з метою доведення до стадії дозрівання, виростила їх, шляхом догляду, прополення від бур'янів та прорідження, для подальшого власного використання в лікувальних цілях.
17.06.2014 року о 18 годині працівниками Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області в ході проведення профілактичної операції "Мак-2014", в садку та подвір'ї домогосподарства в АДРЕСА_2 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , було вилучено 56 рослин зеленого кольору, схожих на коноплі.
Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 725 СВЕ від 24.06.2014 року зазначено, що представлені на експертизу рослини зеленого кольору в кількості 10 штук, вилучені з подвір'я та садку ОСОБА_4 , що в АДРЕСА_2 , відібрані із загальної кількості 56 штук, відносяться до рослин роду коноплі (Cannabis).
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 310 КК України як умисні, протиправні дії, які виразилися в незаконному вирощуванні рослин конопель у кількості 56 рослин.
Вищевказані дії обвинуваченої ОСОБА_4 є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності.
Так, згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.
Отже, підставою кримінальної відповідальності є вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України, а саме, склад злочину, який передбачено ч. 2 ст. 310 КК України, тобто, при наявності об'єктивних (об'єкт, діяння, наслідки, причиновий зв'язок), і суб'єктивних (суб'єкт, вина, мотив, мета) ознак, які характеризують суспільно - небезпечне діяння обвинуваченого як злочин, відповідно, сукупність таких ознак має назву «склад злочину».
Відповідно, кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов'язок обвинуваченої ОСОБА_4 піддатися осуду з боку держави України і бути покараною у повній відповідності з Законом.
Такий обов'язок виник з моменту вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 злочину, який передбачений ч. 2 ст. 310 КК України і створює тим самим кримінальні правовідносини між ОСОБА_4 і державою.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України злочином є передбачене КК України суспільно - небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Суб'єкт злочину, - це фізична особа, якій до моменту вчинення злочину виповнилося 16 років, а за вчинення окремих, визначених в законі злочинів, - 14 років.
Далі, обґрунтування судом правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 .
Склад злочину.
Об'єкт злочину, - встановлений порядок поводження з предметами, які можуть бути сировиною або технологічними компонентами для виготовлення ( виробництва) наркотичних засобів або психотропних речовин.
Предметом даного злочину є рослини коноплі (Cannabis).
Об'єктивна сторона даного злочину полягає у незаконному вирощуванні обвинуваченою ОСОБА_4 рослин коноплі (Cannabis).
Суд зазначає, що в усіх випадках вирощування конопель без належного дозволу є протиправним, що є підставою для відповідальності винних осіб.
В даному випадку кримінально караним діянням є вирощування ( прополювання, проріджування, тощо) обвинуваченою ОСОБА_4 рослин коноплі (Cannabis) з метою доведення їх до стадії достигання.
Дії ОСОБА_4 у виді вирощування рослин коноплі (Cannabis) є незаконними, так як дії обвинуваченої вчинені з порушенням Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого Постановою КМУ від 03 червня 2009 р. № 589, з наступними змінами.
При цьому суд зазначає, що для кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 310 КК України немає значення, чи посадила дані рослини сама обвинувачена, висіяні вони кимось іншим або є дикоростучими.
Кваліфікуючою ознакою злочину, який передбачено ч. 2 ст. 310 КК України є вирощування конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин.
Як встановлено судом в судовому засіданні, обвинуваченою ОСОБА_4 було вирощено 56 рослин коноплі, що є безумовною підставою кваліфікувати дії обвинуваченої не за ч. 1 ст. 310 КК України, а за ч. 2 ст. 310 КК України.
Крім того слід зазначити, що згідно п. 6 постанови ПВСУ України від 26 квітня 2002 року, № 4, при підрахунку кількості рослин окремою рослиною вважається та, яка має самостійний корінь, а кількість її стебел в розрахунок не береться.
Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16 річного віку, відповідно, обвинувачена ОСОБА_4 є суб'єктом злочину.
Суб'єктивна сторона злочину, - прямий умисел обвинуваченої ОСОБА_4 на вирощування рослин коноплі (Cannabis) з метою доведення їх до стадії достигання.
Слід також зазначити, що при незаконному вирощуванні коноплі такі факультативні ознаки складу злочину, як мотив та мета не мають значення для кваліфікації.
Злочин є закінченим з моменту, коли обвинувачена ОСОБА_4 почала доглядати, а саме, вчинила будь - які дії з догляду, ( спушування, прополювання, проріджування, полив, підживлення, тощо), за вже насіяними рослинами з метою доведення їх до стадії достигання.
Винність обвинуваченої ОСОБА_4 в судовому засіданні у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 310 КК України повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами:
- показами обвинуваченої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні пояснила, що:
Фактично своє доросле життя прожила в м. Києві, відповідно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, на протязі останніх 5 - ти років у неї почало різко погіршуватися здоров'я, що мало вираз в захворюванні
АДРЕСА_2 проживала покійна мати її чоловіка, - ОСОБА_6 .
Після смерті матері чоловіка, яка померла в 2013 році, вона переїхала жити в с. Стави, де і проживає на даний час.
Вона переїхала в село жити тому, що в зв'язку з погіршенням її стану здоров'я, їй стало тяжко підніматися до себе в квартиру, взагалі, вона себе погано почувала в стінах квартири, в селі їй краще.
На початку травня місяця 2014 року, точної дати вона не пам'ятає, вона побачила на городі рослини коноплі, вона вирішила їх виростити, щоб в подальшому використовувати в лікувальних цілях, мети збуту вона не мала.
В червні місяці 2014 року, точної дати вона не пам'ятає, до господарства зайшли працівники міліції, та попросили написати їй бумагу, що вона не заперечує проти огляду домогосподарства, що вона і зробила, так як чоловік її це зробити не міг, так як постійно проживає в м. Київ.
Після огляду та вилучення рослин коноплі працівники міліції склали протокол огляду місця події, вона була присутня при цих діях.
В скоєному щиро розкаюється, запевняє, що більше такого робити не буде, просить суд, зглядаючись на стан її здоров'я, застосувати як найменшу міру покарання.
Суд, оцінюючи покази обвинуваченої ОСОБА_4 , які були надані під час судового слідства, з яких видно, що вона повністю визнає себе винною в інкримінованих їй діях, то суд приходить до висновку, що показання обвинуваченої ОСОБА_4 є логічними, послідовними та достовірними та обґрунтованими, а тому вони є підставою для притягнення обвинуваченої ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення нею кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 310 КК України.
Також в судовому засідані були допитані свідки, зокрема:
Свідок ОСОБА_6 , який в судовому засіданні показав наступне.
Він є рідним чоловіком обвинуваченої ОСОБА_4 .
На даний час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де і проживає на даний час.
Орієнтовно в травні місяці 1997 року придбав житловий будинок, який розміщено за адресою: АДРЕСА_2 .
З того ж таки 1997 року в даному будинку в селі почала проживати його рідна мати, яка померла в 2013 році. З моменту смерті його матері, в даному житловому будинку проживає його дружина, - ОСОБА_4 , яка почала там проживати в зв'язку з тим, що в останні 5 років у неї різко погіршилося здоров'я, а саме, дружина почала хворіти на артоз, артрит.
При таких захворюваннях, особливо коли вони загострювалися, їй важко було жити в багатоповерхівці, тому вона вирішила переїхати в село, в материну хату.
В 2013 році він приїздив в село близько 2 раз, але коноплі в дворі чи на городі не бачив.
Раніше, ще коли була жива мати, він приїздив в село та, коли його просила покійна мати, косив рослини коноплі на подвір'ї, які насіювалися самостійно, але дані рослини він вважав за непотріб, тобто, за бур'ян.
Вважає, що його дружина, - ОСОБА_4 , зглядаючись на стан її здоров'я, не могла обробляти рослини коноплі.
Суд, оцінюючи покази свідка ОСОБА_6 , відноситься до них критично, та, відповідно, сприймає такі покази як лише спосіб захисту своєї дружини, відповідно, дані покази з огляду родинних відносин свідка та обвинуваченої, до уваги не бере.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав наступне.
Весь вік проживає в АДРЕСА_2 , відповідно, є сусідом обвинуваченої.
В той час, коли в даному домогосподарстві жила покійна мати чоловіка обвинуваченої, він бачив в дворі рослини коноплі, але вважає, що вони насіялися самі.
Знає, що таке рослини конопля фактично з дитинства.
Коли в даному домогосподарстві почала жити обвинувачена, вони потоваришували. Далі, в зв'язку з поганим самопочуттям обвинуваченої він їй часто носив їсти, воду, взагалі допомагав по домогосподарству.
Влітку, точної дати він не пам'ятає, до нього на подвір'я зайшли працівники міліції та запросили його в якості понятого для огляду місця події на територію домогосподарства, де проживає обвинувачена.
Окрім нього, при огляді був присутній ще один сусід.
Після того, як працівники міліції зібрали рослини коноплі, їх перерахували, помістили в мішки, після чого прочитали протокол огляду місця події, який підписав він та ще один понятий.
Суд, оцінюючи покази свідка ОСОБА_7 вважає їх логічними, послідовними, та достовірними та обґрунтованими, а тому вони є одним із доказів, які суд розцінює як підставу для притягнення обвинуваченої ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення нею кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 310 КК України.
Окрім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 310 КК України, її вина в скоєнні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 310 КК України повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за клопотанням прокурора ОСОБА_2 , та за згодою учасників судового провадження, зокрема, обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника обвинуваченої, - ОСОБА_5 , в силу ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зокрема, суд визнав за не доцільне допит інших свідків, а саме, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за недоцільне дослідження матеріалів справи, обмежившись допитом обвинуваченої ОСОБА_4 , допитом свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 , обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченій ОСОБА_4 роз'яснено судом в судовому засіданні, які їй зрозумілі, також проти даного порядку не заперечував захисник обвинуваченої ОСОБА_5 .
Відповідно, суд на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_4 , допитом свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 :
- Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , який видано 04 березня 1999 року Ленінградським РУ ГУ МВС України в місті Києві, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в село Черняхів Кагарлицького району Київської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відновідно, є громадянкою України, на момент вчинення злочину є повнолітньою.
- Згідно вимоги про судимість № 82 - 25062014\32012, станом на 25.06.2014 року відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності чи судимостей у відношенні ОСОБА_4 немає, відповідно, на момент вчинення злочину обвинувачена ОСОБА_4 є такою, яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, раніше не судима.
- Згідно довідки - характеристики № 652, виданої 18.07.2014 року виконавчим комітетом Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, обвинувачена ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони.
- Згідно довідки № 1967, виданої 25.07.2014 року Київським міським психоневрологічним диспансером № 4, ОСОБА_4 , 1959 року народження, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на обліку у лікаря - психіатра не перебуває.
- Згідно довідки № 331178, виданої Київською міською клінічною лікарнею «Соціотерапія», ОСОБА_4 1959 року народження, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за даними облікової документації під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом не перебуває.
- Згідно довідки № 202, виданої 18.07.2014 року поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, ОСОБА_4 , яка проживає в АДРЕСА_2 , за психіатричною допомогою не зверталася і на «Д» обліку в психіатричному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває.
- Згідно довідки № 286, виданої 18.07.2014 року поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, ОСОБА_4 , яка проживає в АДРЕСА_2 , за наркологічною допомогою не зверталася і на обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває.
- згідно висновку спеціаліста, виданого 25.10.2012 року ТОВ «Ревмоцентр» у обвинуваченої ОСОБА_4 мають місце хвороби, - ревматоідний артрит, поліартрит.
Обґрунтування судом призначення виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 .
Суд, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у відповідності з положеннями ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_4 , наслідки вчиненого злочину, наявності відомостей про судимість.
Так, санкція ч. 2 ст. 310 КК України передбачає покарання в виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України тяжким є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі від п'яти але не більше десяти років.
Відповідно, обвинувачена ОСОБА_4 вчинила умисний тяжкий злочин.
Обставиною, яка згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Окрім того, суд на підставі ч. 2 ст. 66 КК України, де, зокрема, зазначено, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України, тому суд визнає як обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченої, - незадовільний стан здоров'я обвинуваченої ОСОБА_4 , яке підтверджено висновком спеціаліста, який міститься в матеріалах справи, вчинення злочину вперше.
Слід зазначити, що передбачений в кримінальному законі перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним
Отже, визнання судом інших, не зазначених у ч. 1 ст. 66 КК обставин, як таких, що пом'якшують покарання, здійснюється за розсудом суду, тому таке рішення має бути обов'язково вмотивованим у вироку з посиланням на ч. 2 ст. 66 КК (п. 5 ППВСУ від 24 жовтня 2003 р.).
Обставини, не зазначені в законі, але враховані судом відповідно до ч. 2 ст. 66 КК як такі, що пом'якшують покарання, мають наводитися у вироку чітко і конкретно, щоб виключити будь-які сумніви з приводу того, чому саме суд на підставі їх урахування дійшов висновку про доцільність пом'якшення покарання.
В даному випадку, встановивши за справою одну із зазначених в ч. 1 ст. 66 КК України, та дві з не зазначених у законі,(ч. 2 ст. 66 КК), обставин, які пом'якшують покарання, і належно вмотивувавши своє рішення у вироку, суд має право призначити покарання, з урахуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжували б покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , судом в судовому засіданні не встановлено.
Отже, враховуючи ті обставини, що: обвинувачена ОСОБА_4 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, раніше не судима, відповідно, злочин скоїла вперше, щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю злочину, має незадовільний стан здоров'я, по місцю проживання характеризується позитивно, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши їй покарання за вчинення кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 310 КК України з застосуванням положення ч. 1 ст. 69 КК України, - призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Обґрунтування судом застосування положень ч. 1 ст. 69 КК України.
Так, згідно ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
В даному випадку суд при вирішенні питання щодо застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 положення ч. 1 ст. 69 КК України вирішив наступні питання:
- має місце встановлена ст. 69 КК України умова призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом;
- є підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом;
- у чому саме полягатиме призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, та обрано варіант такого призначення з тих, що передбачені ст.69 КК України;
- обрана конкретна міра покарання обвинуваченій ОСОБА_4 .
Отже, в даному випадку умовою призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України є вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 тяжкого злочину,
Підставою призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ч.1 ст. 69 КК України, є:
а) наявність кількох (двох або більше) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Так, судом в судовому засіданні встановлено три обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та які судом приведено вище.
При оцінці обставин, що пом'якшують покарання судом було враховано кількісні та якісні характеристики таких обставин.
б) наявність даних, що певним чином характеризують особу винного.
Так, в судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачена позитивно характеризується по місцю проживання, має незадовільний стан здоров'я.
Отже, суд вважає, що, враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_4 , призначення покарання у виді штрафу, досягне таким покаранням можливості досягнення мети, яка передбачена ч. 2 ст. 50 КК України, - покарання, виправлення засудженої, запобіганню вчиненню нею та іншими особами нового аналогічного злочину.
Отже, в даному випадку суд обрав варіант призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом у виді призначення основного покарання більш м 'якого виду, не передбаченого санкцією відповідної статті (частини статті) Особливої частини КК України.
Дійсно, співвідношення видів покарання за суворістю визначається послідовністю їх розташування в переліку, наведеному в ст.51 КК України, де види покарань розміщені за принципом "від більш м'якого до більш суворого".
Проте, слід зазначити, що суд вільний у виборі більш м'якого виду основного покарання, він може обрати будь який з тих видів основних покарань, які є більш м'якими порівняно з найбільш м'яким видом основного покарання, передбаченим відповідною санкцією, тому це може бути будь - який, але не обов'язково більш м'який, порівняно із зазначеним у санкції вид основного покарання з числа тих, які перелічені у ст. 51 КК України.
Отже, суд зазначає, що застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 санкції, яка передбачена ч. 2 ст. 310 КК України, - позбавлення волі, з урахуванням всих обставин, які вище переліченим судом, відбування реального позбавлення волі є занадто суворим покаранням, тому, відповідно, передбачається застосування положення ст. 75 КК України, - звільнення від відбування покарання з випробовуванням, що, як правило, тягне застосування за собою положень ст. 76 КК України, - покладання обов'язків, зокрема, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію, що, зважаючи на стан здоров'я обвинуваченої, ( артрит, артоз, що призвело до значного порушення роботи опорно - рухового апарату, що при пересуванні заподіює фізичні страждання), буде занадто суворим та не гуманним, так як згідно з положенням ч. 3 ст. 50 КК України покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт, громадських робіт, з урахуванням особи обвинуваченої та її характеризуючих обставин, які були досліджені судом, будуть занадто суворими покараннями для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, тому суд, враховуючи ту обставину, що обвинувачена ОСОБА_4 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, не судима, відповідно, злочин скоїла вперше, хоча скоїла тяжкий злочин в розумінні ст. 12 КК України, проте, позитивно характеризується по місцю проживання, щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю злочину, має незадовільний стан здоров'я, тому до неї необхідно застосувати такий вид покарання як штраф на підставі ч. 1 ст. 69 КК України.
Запобіжний захід.
Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі:
- рослини конопель в кількості 56 штук, що знаходяться в одному пакеті із полімерного матеріалу чорного кольору, та які перебувають на відповідальному зберіганні в кімнаті речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, - знищити.
Процесуальні витрати по справі.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , який видано 04 березня 1999 року Ленінградським РУ ГУ МВС України в місті Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь держави 245 грн. 96 коп. за проведення по кримінальному провадженні судово - хімічної експертизи.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 310 КК України, ч. 1 ст. 369, 370, 371, ч.ч. 2, 3 ст. 373, 374 - 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні нею злочину, який передбачено ч. 2 ст. 310 КК України, як за умисні, протиправні дії, які виразилися в незаконному вирощуванні рослин конопель у кількості 56 рослин, та призначити їй покарання з застосуванням положення ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів громадян, - 510 грн.
Міра запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 не обиралася.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі:
- рослини конопель в кількості 56 штук, що знаходяться в одному пакеті із полімерного матеріалу чорного кольору, та які перебувають на відповідальному зберіганні в кімнаті речових доказів Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області, - знищити.
Процесуальні витрати по справі.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , який видано 04 березня 1999 року Ленінградським РУ ГУ МВС України в місті Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь держави 245 грн. 96 коп. за проведення по кримінальному провадженні судово - хімічної експертизи.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1