Справа № 686/13160/14-ц
30 жовтня 2014р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б. Г., при секретарі - Дорош Р. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ Хмельницького РВ УМВСУ у Хмельницькій області, першого МВ ДАІ МРЕВ м. Хмельницького УДАІ УМВСУ в Хмельницькій області про визнання особи добросовісним набувачем та визнання права власності на автомобіль,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів, третьої особи, про визнання його добросовісним набувачем та визнання права власності на автомобіль, посилаючись на те, що позивач придбав автомобіль Фольксваген Пассат, д/н НОМЕР_1, 1996 року випуску, та 26.04.2014р. його було зупинено працівниками ДПС, і при перевірці транспортного засобу по базі «Автомобіль» було встановлено, що номер кузова який записаний в свідоцтві про реєстрацію вказаного транспортного засобу не відповідає номеру в базі «Автомобіль».
В цей же день старшим слідчим СВ Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій області лейтенантом міліції Демчишином К. О., на підставі рапорту інспектора ДПС ВЗС УДАІ УМВС України в Хмельницькій області старшого лейтенанта міліції Кірімова О. А. відкрито кримінальне провадження № 12014240250000267, яке внесено в Єдиного реєстру до судових розслідувань.
Вилучений на підставі Ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 30.04.2014р. вказаний автомобіль знаходиться на штрафному майданчику Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій області за адресою: м. Хмельницький, АДРЕСА_2
Позивач пояснив, що в серпні 2010 року він через мережу Інтернет знайшов вищевказаний автомобіль, власник якого перебував у м. Ковелі Волинської області. Автомобіль по вартості та технічних характеристиках задовольняв його вимоги, між ним та власником автомобіля, в телефонній розмові, була попередньо досягнута домовленість про купівлю-продаж. Автомобіль Фольксваген Пассат, червоного кольору, 1996 року випуску, шасі д/н НОМЕР_2, продавцем був доставлений позивачу за місцем його проживання, АДРЕСА_1, де відбулася купівля автомобіля за 5 500,00 доларів США, після чого позивачу було передано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключі разом з автомобілем.
Позивач не знав і не міг знати про підробку свідоцтва про реєстрацію вищевказаного автомобіля, та те, що особа, у якої він придбав річ, не мала права її відчужувати, а тому просить визнати за його добросовісним набувачем вказаного транспортного засобу, залишити транспортний засіб у власності позивача, зняти всі обмеження щодо використання його права власності на транспортний засіб, повернути безоплатно йому автомобіль, який знаходиться на тимчасовому зберіганні на штраф майданчику Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій області за адресою: м. Хмельницький, АДРЕСА_2, та зобов'язати Перше МВ ДАІ і МРЕВ м. Хмельницького УДАІ УМВС України в Хмельницькій області зареєструвати автомобіль вказаний автомобіль та видати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я позивача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позов є надуманим та необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
В судовому засіданні об'єктивно встановлено, що в серпні 2010 року позивач через мережу Інтернет знайшов автомобіль Фольксваген Пассат, д/н НОМЕР_1, 1996 року випуску, власник якого перебував у м. Ковелі Волинської області. Автомобіль по вартості та технічних характеристиках задовольняв його вимоги, та між ним та власником автомобіля, в телефонній розмові, була попередньо досягнута домовленість про купівлю-продаж. Автомобіль Фольксваген Пассат, червоного кольору, 1996 року випуску, шасі д/н НОМЕР_2, продавцем був доставлений позивачу за місцем проживання позивача, АДРЕСА_1, де відбулася купівля автомобіля за 5 500,00 доларів США, після чого позивачу було передано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та ключі разом з автомобілем, що підтверджується поясненнями позивача.
Також, в судовому засіданні було встановлено, що 26.04.2014р. позивача було зупинено працівниками ДПС, і при перевірці транспортного засобу по базі «Автомобіль» було встановлено, що номер кузова який записаний в свідоцтві про реєстрацію вказаного транспортного засобу не відповідає номеру в базі «Автомобіль», та в цей же день старшим слідчим СВ Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій області лейтенантом міліції Демчишином К. О., на підставі рапорту інспектора ДПС ВЗС УДАІ УМВС України в Хмельницькій області старшого лейтенанта міліції Кірімова О. А. відкрито кримінальне провадження № 12014240250000267, яке внесено в Єдиного реєстру до судових розслідувань, та вилучений на підставі Ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 30.04.2014р. вказаний автомобіль знаходиться на штрафному майданчику Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій області за адресою: м. Хмельницький, АДРЕСА_2, що підтверджується поясненнями сторін, та матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 388 ЦК України набувач визнається добросовісним, якщо він не знав, що особа, у якої він придбав річ, не мала права її відчужувати. Отже, набувач є добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.І ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
П. 13 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Згідно з ч. 9 ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух», власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
В судовому засіданні об'єктивно встановлено, що позивач придбав транспортний засіб у відповідача, та не зареєстрував його належним чином, не укладав договору купівлі-продажу вказаного транспортного засобу з ОСОБА_4, та не користується дорученням на право користування та розпорядження ТЗ.
Суд не бере до уваги пояснення представника позивача про те, що під час купівлі та передачі коштів за вказаний автомобіль продавцю, останній відмовлявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, так як відсутні будь-які докази про те.
Крім того, суд не бере до уваги пояснення представника позивача про те, що позивач є добросовісним набувачем вказаного транспортного засобу, оскільки в судовому засіданні не було надано жодних доказів про те, що позивач придбав вказаний автомобіль в ОСОБА_4, так як відсутні будь-які письмові докази про факт придбання ТЗ.
Тому, враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що в позові слід відмовити, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що договір купівлі-продажу автомобіля повинен бути нотаріально посвідчений, або здійснений через автомагазин, і він підлягає державній реєстрації.
Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 220, 321, 328, 626, 627, 638, 639, 655, 656, 658 ЦК України, ст. 34 ЗУ «Про дорожній рух», п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу ДАІ Хмельницького РВ УМВСУ у Хмельницькій області, першого МВ ДАІ МРЕВ м. Хмельницького УДАІ УМВСУ в Хмельницькій області про визнання особи добросовісним набувачем, зобов»язання відповідача вчинити дії та визнання права власності на автомобіль Фольксваген пасат, 1996 року випуску, шасі № НОМЕР_4, тип ТЗ «Легковий універсал», дн НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя: