Справа № 452/1011/14 Головуючий у 1 інстанції: Кунцік О.С.
Провадження № 22-ц/783/6622/14 Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
Категорія: 34
18 грудня 2014 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Федоришина А.В.
суддів: Приколоти Т.І., Тропак О.В.,
секретаря - Іванової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2014 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди -
оскаржуваним рішенням позов задоволено. Ухвалено про стягнення з ОСОБА_2, винного у настанні 14.02.2013 року ДТП, на користь ПрАТ «СК «Українська страхова група» в порядку регресу 6240,9 грн. Дану суму коштів позивач виплатив у якості страхового відшкодування потерпілому від ДТП ОСОБА_3 замість ОСОБА_2, який застрахував 07.06.12 року у ПрАТ «СК «Українська страхова група» свою цивільно - правову відповідальність.
Рішення оскаржив ОСОБА_2, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Зазначає, що рішення суду не відповідає встановленим процесуальним законом вимогам, звіт щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу не відповідає методиці проведення експертизи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів не знаходить законних підстав для її задоволення з огляду на викладені мотиви.
Встановлено, що 07.06.2012 року між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за умовами якого ОСОБА_2 застрахував свою цивільно - правову відповідальність перед третіми особами, а забезпеченим транспортним засобом є його автомобіль Мазда-3, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11.03.2013 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Цим судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_2, керуючи у стані алкогольного сп'яніння 14.02.2013 року автомобілем Мазда-3, реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив Правила дорожнього руху України і на вул. Чмоли - Козельницька у м. Львові спричинив ДТП та заподіяв автомобілю ОСОБА_3 марки Опель, реєстраційний номер НОМЕР_3 технічних пошкоджень.
11.04.2013 року ПрАТ «СК «Українська страхова група» виплатила потерпілому у ДТП ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 6240,9 грн.
Рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача 6240,9 грн. в порядку регресу на підставі п.п. «а», «г» п. 38.1.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ч. 1 ст. 1191 ЦК України є правильним, ґрунтується на приписах даних норм і відповідає матеріалам справи.
Посилання апелянта на невідповідність звіту про оцінку пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_3 марки Опель, реєстраційний номер НОМЕР_3, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (наказ Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092) у тій частині, що він не був присутній при складанні протоколу огляду транспортного засобу, не є підставою для скасування рішення суду.
Так, звіт №196/13 від 18.02.2013 року про оцінку транспортного засобу (а.с. 12) виконано суб'єктом оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат, а оцінку об'єкта проведено оцінювачем, що має кваліфікацію аварійного комісара, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача і зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів. Отже, оцінка проведена належним суб'єктом, який несе відповідальність за повноту і достовірність результатів своєї діяльності. Крім цього, локалізація пошкоджень транспортного засобу, які досліджувалися оцінювачем, відповідають даним про локалізацію технічних пошкоджень, виявлених безпосереднього після ДТП.
Отже, жодних сумнівів у об'єктивності звіт про оцінку транспортного засобу не викликає.
Посилаючись на те, що огляд транспортного засобу проводився без присутності ОСОБА_2, відповідач не навів жодного доказу невідповідності чи необ'єктивності наведеного вище звіту №196/13.
Крім цього слід зазначити, що упродовж провадження у справі відповідач не клопотав про проведення судової товарознавчої експертизи.
З огляду на голослівність цих доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить їх обґрунтованими.
Спростовуються доводи апеляційної скарги і в частині невідповідності оскаржуваного рішення вимогам процесуального закону, так як рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10.09.20014 року за формою і своїм змістом відповідає приписам ст. 215 ЦПК України.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків місцевого суду і тому рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 317 ЦПК України, колегія суддів -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: