Справа № 466/1947/14 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.
Провадження № 22-ц/783/6520/14 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія: 24
19 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді Савуляка Р.В.,
суддів: Бермеса І.В., Мусіної Т.Г.,
за участі секретаря: Щербая В.П.,
з участю: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Львівського комунального підприємства "Тополя-406" на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 вересня 2014 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства "Тополя-406" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -
27 березня 2014року Львівське комунальне підприємство "Тополя- 1406" звернулося до суду із зазначеним позовом у якому із урахуванням уточнених вимог від 09 вересня 2014 року просили стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 6719,00 гривень заборгованості за послуги із теплопостачання за період з березня 2007 року по вересень 2014 року (а.с.1,4,40,94).
Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 вересня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно в користь ЛКП "Тополя-406" 3504 грн. 62 коп. заборгованості за теплопостачання у межах строку позовної давності. У стягненні решти коштів відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно в користь ЛКП "Тополя-406" 236 грн. 50 коп. судових витрат.
Рішення суду з оскаржили ОСОБА_2 та ЛКП "Тополя-406".
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що ЛКП "Тополя-406" при наявності в під'їздах 1-й,2-й,3-й будинку АДРЕСА_1 приладів обліку теплової енергії, проводили та проводять нарахування споживачам за теплову енергію по максимальному тепловому навантаженню в порушення вимог п.12 "Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, де зазначено, що нарахування за спожиту теплову енергію повинно проводитись згідно показів теплового лічильника, тобто приладу обліку, пропорційно опалювальній площі приміщення.
Крім того, позивач нараховує кошти за теплопостачання без наявності укладених письмових договорів.
Вважає, що суд першої інстанції, не дослідивши матеріали справи, прийшов до невірного висновку про наявність заборгованості по оплаті теплопостачання.
Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі ЛКП "Тополя-406" посилається на те, що відповідачі не здійснювали доплату за двоставковий тариф з теплопостачання, мотивуючи, що рішення виконкому Львівської міської ради від 20.10.2006 року № 1189 «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги з централізованого опалення та підігріву води» недійсне. Однак це було спростовано в судовому засіданні ухвалами Вищого адміністративного суду України з Єдиного державного реєстру удових рішень по справах № К/9991/81596/12 від 26.03.2014р. та № К/800/54878/13 від 24.07.2014р. (у якому приймала участь відповідачка ОСОБА_2). Даними рішеннями суд визнав, що рішення № 1189 від 20.10.2006р. є економічно обґрунтованим та прийнятим виконкомом з дотриманням вимог законодавства.
Вказує, що задовольняючи позов ЛКП «Тополя-406» в межах позовної давності за послуги теплопостачання, суд не врахував, що відповідачі за спірний період здійснювали оплати, користувались пільгою. Тому суд мав визнати поважними причини пропущення позовної давності.
Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання своєї апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що підверджується довідкою з місця проживання про склад сім'ї і прописку №886 від 15.03.2014р.
Відповідачі є споживачами наданих ЛКП "Тополя-406'' житлово - комунальних послуг, користуються пільгою наданою законодавством за послуги з теплопостачання, однак не сплачують кошти відповідно до встановлених тарифів встановлених рішенням виконкому Львівської міської ради від 20.10.206 р.№1189 («Двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги з централізованого опалення та підігріву води») від 08.06.2007 року №365 («Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові») від 02.09.208 року №930 із змінами від 29.12.2008 року №1433 та від 28.12.2011 року №1083 («Про затвердження тарифів на теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, враховуючи економічно обґрунтовані витрати на її виробництво, транспортування та постачання»), в результаті чого, у них, за період з березня 2007р. по вересень 2014 року, утворилася заборгованість в сумі 6719,00 гривень.
Задовольняючи частково позов Львівського комунального підприємства «Тополя-406» суд першої інстанції на підставі аналізу норм ЦК України (ст.ст.526,527) , ЖК України (ст.67), та спеціального законодавства, як-от: ч.4 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.32 Закону України «»Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.6,19 Закону України «Про теплопостачання», Постанови КМУ від 21.07.2005р. №630, якою затверджено «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та водовідведення, враховуючи клопотання ОСОБА_2 про застосування позовної давності до вимог відповідача (ст.257 ЦК України) обґрунтовано стягнув з відповідачів заборгованість у межах строку загальної позовної давності з урахуванням того, що 24 грудня 2013 року був виданий судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ЛКП «Тополя-406» в сумі 6203 грн., який був скасований за заявою ОСОБА_2
Посилання ОСОБА_2 на незаконність рішення виконкому Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006 року не знайшло свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Законність рішення виконкому Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006 року «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги з централізованого опалення та підігріву води» був предметом перевірки в судах.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 05 грудня 2011 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 26 березня 2014 року відмовлено у задоволенні позову Асоціації об»єднання співвласників багатоквартирних будинків та Житово-будівельних кооперативів Львівської області «Кооперативний альянс» до Виконкому Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006 року (а.с.36-39).
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 29 січня 2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Житлового кооперативу №140 та Об»єднання співвласників багатоквартирних будинків «Угорська-22» до Виконкому Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування виконкому Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006 року.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року задоволено апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, постанову Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2013 року скасовано, визнано протиправним рішення виконкому Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006 року (Про двоставковий тариф) (а.с.18-21).
Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 24 липня 2014 року скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 29 січня 2013 року залишено в силі (а.с.97-98).
Таким чином, нарахування за послуги з теплопостачання відповідачам проведені правомірно на підставі чинного рішення Виконкому ЛМР №1189 від 2010.2006 року «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги з централізованого опалення та підігріву води», відповідно до діючих тарифів.
Безпідставними також є доводи ОСОБА_2 про відсутність договірних стосунків між нею та відповідачем, що є, на її думку, підставою для відмови від оплати за надані послуги.
Остаточна правова позиція по цьому питанню висловлена в постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 р. у справі №6-110 ЦС 12 за позовом ТзОВ «Ковальське - Житлосервіс» до Особи-1 про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, яка в силу ст. 360-7 ЦПК є обов'язковою для всіх судів України, які зобов'язані привести свою практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Зокрема Верховний Суд України сформулював наступну правову позицію:
Свобода договору, закріплена у ст.ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.
У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч.3 ст.6 ЦК України). Так, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.
Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст.6, ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
У разі такої відмови, виходячи з положень ст.ст. 3, 6, 12-15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.
Тому відмова відповідачів від укладення договору з ЛКП «Тополя-406» не є підставою для їх звільнення від оплати за отримані послуги із теплопостачання.
З урахуванням наведеного не може бути задоволена апеляційна скарга ОСОБА_2 про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову ЛКП «Тополя-406.
Не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції й доводи апеляційної скарги ЛКП «Тополя-406» про те, що їхнє підприємство не пропустило загальний строк позовної давності.
Із наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованості відповідачів (а.с.4,40,99) за період з березня 2007 року по вересень 2014 року убачається, що останні періодично сплачували частину поточних нарахувань за послуги з теплопостачання, що не може бути підставою для стягнення заборгованості за вказаний період, оскільки строки позовної давності, у даному випадку, не переривалися.
Задовольняючи частково позов ЛКП «Тополя-406», суд першої інстанції вірно стягнув солідарно з відповідачів заборгованість за послуги теплопостачання в межах позовної давності.
Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтами не представлено.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи, встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, доводи апеляційних скарг є необґрунтованими і не спростовують висновків суду, а тому апеляційні скарги необхідно відхилити, рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Львівського комунального підприємства "Тополя-406" відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Бермес І.В.
Мусіна Т.Г.