Справа № 456/3136/14 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л.
Провадження № 22-ц/783/6476/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія справи: 2
18 грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Курій Н.М. і Ніткевич А.В.
при секретарі Куцик І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання особи добросовісним набувачем за договором, визнання права власності на квартиру та відшкодування моральної шкоди, -
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2014 року заяву ОСОБА_4 про накладення арешту задоволено частково.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3.
В задоволенні клопотання про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 та будинок АДРЕСА_5 відмовлено.
Вищезгадану ухвалу в частині задоволення заяви про забезпечення позову в апеляційному порядку оскаржив відповідач - ОСОБА_3. Вважає її незаконною. Також звертає увагу, що відповідно до ст.151 ЦПК України, може бути утруднення чи неможливість виконання рішення суду по конкретній справі, яку розглядає суд, в зв"язку з чим підставою забезпечення позову не може бути наявність інших судових спорів, які існують між сторонами з приводу спірної квартири, а також та обставина, що спірна квартира була предметом різноманітних правочинів, як це ствердив суд. В апеляційній скарзі просить ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2014 року про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 і в цій частині постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про накладення арешту.
14 листопада 2014 року та 08 грудня 2014 року на адресу ОСОБА_3, що зазначена ним в апеляційній скарзі були направлені судові повістки, про виклик в судове засідання, які в обох випадках повернулись в конвертах з відміткою ««за закінченням терміну зберігання»».
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова кореспонденція надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Інші сторони судові повістки отримали, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як роз'яснено у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року ««Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року ««Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»», позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього або в інших осіб.
Задовольняючи частково заяву ОСОБА_4 та накладаючи арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, суд виходив з тих підстав, що предметом позовних вимог ОСОБА_4 є визнання особи добросовісним набувачем за договором, визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 та відшкодування моральної шкоди, існує спір про право власності на вищезгадану квартиру, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано і на підставі закону вжив вказані заходи забезпечення позову, оскільки, вжиті судом заходи забезпечення позову гарантують виконання можливого ухваленого по справі рішення, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення чи неправильне застосування судом першої інстанції вимог закону при постановленні ухвали про забезпечення позову від 09 вересня 2014 року та не можуть бути прийняті до уваги, так як не спростовують висновки суду.
Згідно з п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Оскаржувана ухвала відповідає нормам процесуального права, ґрунтується на матеріалах справи, а тому підстав для її зміни або скасування немає.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, ст.313, п.4 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: Н.М. Курій
А.В.Ніткевич