Справа № 459/4421/14-п Головуючий: Юрченко О.О..
Провадження № 33/783/520/14 Доповідач: Валько Н. М.
03 грудня 2014 року м.Львів
Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, розглянувши апеляційну скаргу гр-на ОСОБА_1 на постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ст.124; ст.122-4 КпАП України, -
Постановою судді Червоноградського міського суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124; ст.122-4 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 5100 грн. на користь держави. Стягнуто із ОСОБА_1 36,54 грн. судового збору.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 20.09.2014 року о 14 годині 30 хв. в с. Сілець Сокальського району Львівської області, по вул. Шевченка, 7, керуючи т/з «АЗЛК» д.н.з. НОМЕР_1, будучи не уважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, відповідно не реагуючи на її зміни, вчинив ДТП та залишив місце пригоди в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.3(б), п.2.9(а), п.2.10(а,д), п.10.9 Правил дорожнього руху України.
У поданій апеляції гр-н ОСОБА_1, не погоджуючись із постановою суду 1-ї інстанції, вважає її незаконною, винесеною з порушенням вимог чинного законодавства і такою, що підлягає скасуванню. При цьому, покликається на те, що спочатку на нього було накладено штраф у розмірі 3570 грн. та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, однак пізніше йому було видано копію постанови від 20 жовтня 2014 року, відповідно до якої на нього накладено штраф у розмірі 5100 грн. Зазначає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки, подія мала місце близько 14 год. 50 хв. 20 вересня 2014 року, а медичний огляд на стан сп'яніння був проведений о 21 годині 25 хвилин цього ж дня, про що вказано у висновку щодо результатів медичного огляду; будь-яких доказів про перебування його у стані алкогольного сп'яніння під час даної події у матеріалах справи немає. Крім цього, вказує на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про поранення велосипедистки ОСОБА_2 чи її дочки, а також про заподіяння будь-яких матеріальних збитків; місце події він залишив, переконавшись, що з ними все добре та вони не зазнали жодних тілесних ушкоджень. Зазначає, що судом не встановлено, чи порушення ним ПДР спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна, а відтак, з його точки зору, відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КпАП України. Стверджує, що він раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, має постійне місце роботи, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, накладений на нього штраф більш ніж удвічі перевищує його заробітну плату. Просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю у його діях події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124; ст.122-4 КпАП України.
Вивчивши матеріали справи № 459/4421/14-п, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, поданої гр-ном ОСОБА_1, вважаю, що така до задоволення не підлягає.
До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.
Висновок судді про винуватість гр-на ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124; ст.122-4 КпАП України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові: протоколом про адміністративне правопорушення від 20.09.2014 року; висновком щодо результатів медичного огляду, згідно з яким на момент огляду гр-н ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння; схемою ДТП; поясненнями самих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, протоколом огляду транспортного засобу.
Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, вважаю, що суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124; ст.122-4 КпАП України, наклавши на нього адміністративне стягнення у межах санкцій даних статтей.
Керуючись ст.ст. 8; 294; 295 КпАП України,-
апеляційну скаргу гр-на ОСОБА_1 на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ст.124; ст.122-4 КпАП України залишити без задоволення, а постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 20 жовтня 2014 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ст.124; ст.122-4 КпАП України - без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
Суддя Судової палати у
кримінальних справах
Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько