Справа № 444/851/14 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.
Провадження № 22-ц/783/6645/14 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
Категорія: 27
18 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Приколоти Т.І.
суддів: Тропак О.В., Федоришина А.В.
з участю секретаря Іванової О.О.
з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 6 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганна», Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», про визнання поруки припиненою, -
Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 6 серпня 2014 року задоволено позов. Визнано поруку, що виникла на підставі договору поруки № 080908 від 8 вересня 2008 року укладеного між ЗАТ КБ "Кредит -Дніпро", ТзОВ "Ганна" та ОСОБА_3, припиненою з 1 жовтня 2008 року.
Визнано поруку, що виникла на підставі договору поруки № 080908-П/1 від 8 вересня 2008 року, укладеного між ЗАТ КБ «Кредит -Дніпро», ТзОВ «Ганна» та ОСОБА_6, припиненою з 1 жовтня 2008 року.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення оскаржило Публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро». Посилається на те, що вказане рішення не ґрунтується на вимогах закону, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. У апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що договір № 1, яким вносились зміни до кредитного договору № 080908-КЛ від 8 вересня 2008 року було укладено між банком та ТзОВ "Ганна" не 28 жовтня 2008 року, а 31 грудня 2010 року. Вказана вище обставина підтверджується окрім самого договору №1 від 31 жовтня 2010 року також і іншими правочинами: договором від 31 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 за реєстровим № 2364, в тексті якого міститься посилання на договір №1 від 31 грудня 2010 року та договором №1 від 31 грудня 2010 року, про зміну договору поруки від 8 вересня 2008 року, укладеного між банком та ОСОБА_3
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.
З матеріалів справи вбачається, що 8 вересня 2008 року між ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро» та ТзОВ «Ганна» укладено Кредитний договір № 080908-КЛ, за умовами якого ТзОВ «Ганна» відкрито невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 650 000 грн., які позичальник зобов'язувався повернути не пізніше 7 вересня 2011 року.
У відповідності до п.п. 2.5. Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 22% річних.
Встановлено, що 8 вересня 2008 року між ОСОБА_3, ТзОВ «Ганна» та ЗАТ КБ «Кредит - Дніпро» було укладено договір поруки № 080908-П.
Згідно п.1.1. цього договору, предметом договору є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання боржником зобов'язань перед кредитором за зазначеним кредитним договором, а саме по поверненню кредитних коштів в межах кредитної лінії в сумі 650 000 грн.; по сплаті відсотків за користування кредитними ресурсами відповідно до розділу 2 Кредитного договору; по сплаті пені, комісії, штрафних санкцій відповідно до розділу 2 Кредитного договору.
П.п. 2.2.1. договору поруки передбачено, що кредитор зобов'язується погоджувати з поручителем можливі зміни, доповнення, які вносяться в кредитний договір, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя.
8 вересня 2008 року між ОСОБА_6, ТзОВ «Ганна» та ЗАТ КБ «Кредит - Дніпро» було укладено договір поруки № 080908-П/1, умови якого є аналогічними умовам договору поруки № 080908-П, укладеного із ОСОБА_3
З додаткового договору № 1 до Кредитного договору № 080908-КЛ від 8 вересня 2008 року, укладеного між ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро» та ТзОВ «Ганна» 28 жовтня 2008 року, вбачається, що п.п.2.5. Кредитного договору № 080908-КЛ було викладено в новій редакції, яка передбачає встановлення процентної ставки за користування кредитом у розмірі 23% річних, починаючи з 1 жовтня 2008 року. Із змісту додаткового договору №1 видно, що такий є невід»ємною частиною кредитного договору та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами. Жодних доказів погодження таких змін із поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_6, як це передбачено п.п. 2.2.1. вказаних вище договорів поруки, банком не представлено.
Укладення зазначеного додаткового договору №1, про збільшення відсоткової ставки за користування кредитом до 23% річних з 1 жовтня 2008 року підтверджується також наявним в матеріалах справи листом Західного регіонального управління ПАТ «Банк Кредит Дніпро» вих. № 202 від 27 листопада 2013 року.
У відповідності до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" встановлено, що відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. (п.24).
Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим".
У зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року у справі № 6-67цс11.
Відповідно до ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
28 жовтня 2008 року боржник і кредитор без погодження з поручителями (пп.2.2.1 договорів поруки від 8 вересня 2008 року) змінили зобов'язання боржника в бік збільшення з 1 жовтня 2008 року. Суд прийшов до вірного висновку про припинення із цього часу поруки відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України. Порука при цьому не зберігається у тій частині зобов'язання, яка була забезпечена порукою до зміни зобов'язання.
Зі змісту ст.ст. 559 та 598 ЦК України слідує, що припинення поруки означає такий стан сторін, при якому в силу чітко визначених законом обставин, суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати. За таких обставин підписання 31 грудня 2010 року ОСОБА_3 змін до договору поруки від 8 вересня 2008 року, дія якого фактично припинена 1 жовтня 2008 року на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України, не свідчить про відновлення дії договору поруки від 8 вересня 2008 року.
Верховний Суд України у Постанові від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12 вказав, що виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або не визнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст.3, 12-15,20 ЦК України) слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч.1 ст. 559 ЦК України, на припинення зобов'язання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України.
З висновками суду слід погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення Жовківського районного суду Львівської області відсутні, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» відхилити.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 6 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: