"03" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/21558/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
за участю: Руденко А.М.,
представника позивача Слюзара Т.І.,
представника відповідача Титаренка Т.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Укрлісінвест» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 по справі №2а-11913/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Укрлісінвест» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Укрлісінвест» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Укрлісінвест» 20.03.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 26.03.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 58 Конституції України, статті 42, підпункту «ж» пункту 184.1, пункту 184.10 статті 184 Податкового кодексу України, частини дванадцятої статі 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», статті 250 Господарського кодексу України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Укрлісінвест» зареєстровано Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією як юридична особа 12.05.1999 та взято на облік в органах податкової служби 14.05.1999 за №2191.
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва отримано 24.09.2010 з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців відомості про внесення до інформації щодо відсутності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Укрлісінвест» за місцем знаходження відсутня.
Рішенням Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 15.02.2011 №201 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Укрлісінвест».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців містилися відомості про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, а від державного реєстратора інформації щодо підтвердження місцезнаходження позивача не надходило.
Суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підпунктом «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Як вбачається з рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 15.02.2011 №201 реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Укрлісінвест» як платника податку на додану вартість анульовано у зв'язку з відсутністю підтвердження відомостей про юридичну особу.
Положеннями частини одинадцятої, дванадцятої, тринадцятої та чотирнадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» визначено, що для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі передбачена відповідна процедура.
Юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.
У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду, про що повідомляє заявника у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, та у порядку, встановленому частиною сьомою цієї статті.
У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Отже, податковий орган може анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість у випадку наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, який здійснюється державним реєстратором у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Таким чином, зважаючи на те, що податковим органом було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість саме на підставі відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, то для правильного вирішення справи судом необхідно було встановити коли позивач зобов'язаний був подавати державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, чи було позивачем підтверджено відомості про юридичну особу і коли саме, а також чи вносився державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Укрлісінвест» та чи виконано державним реєстратором вимоги статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» при внесенні відповідного запису.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій зазначене залишено поза увагою, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час цього розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Укрлісінвест» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 по справі №2а-11913/11/2670 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв