17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/3158/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.09.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 по справі №2а-2127/10/0370 (№31982/10/9104) за позовом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
На розгляд суду передано вимоги Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області (далі - Нововолинська ОДПІ, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» (далі - ТОВ «Кроноспан УА», відповідач) про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки позивача тривалістю 15 робочих днів.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.09.2010, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано доказів наявності обставин для надання дозволу на проведення позапланової перевірки, передбачених статтею 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Нововолинська ОДПІ Волинської області 27.12.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 13.01.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.09.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, частини восьмої статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Згідно статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для виконання покладених на них завдань, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок визначені частиною шостою статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно частини шостою статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності, в тому числі такої обставини: у разі, коли стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим, є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків (пункт 7).
Для проведення позапланової виїзної перевірки, відповідно до частини сьомої статті 111 вказаного Закону, орган державної податкової служби, який її ініціює, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки, дату її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити перевірку, документи, які відповідно до частини 6 цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки. Інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості.
Разом з цим, згідно приписів частини восьмої статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавством передбачено рівнозначні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, як то: рішення суду та наказ керівника податкового органу.
Матеріалами справи підтверджується, а судами встановлено, що постановою УПМ ДПА у Волинській області від 17.06.2010 заведено оперативно розшукову справу №03-31-029/10 стосовно ТОВ «Кроноспан УА», матеріали якої є носіями державної таємниці. Підставою для цього слугував лист першого заступника начальника УПМ ДПА у Волинській області від 21.07.2010 №626/26-315, яким повідомлено органи державної податкової служби про необхідність проведення позапланової перевірки ТОВ «Кроноспан УА» за період з 2006-2009 років з метою перевірки законності оприбуткування робіт виконаних по будівництву та реконструкції будівель та споруд під підприємство по виготовленню плит ДСП з ламінування заводу ТОВ «Кроноспан УА».
Посилаючись на вищезазначені обставини, пункт 7 частини шостої статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на підставі наказу начальника Нововолинської ОДПІ Волинської області від 22.07.2010 №292 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Кроноспан УА», направлення від 23.07.2010 №241/2301 на проведення перевірки позивача, Нововолинська ОДПІ Волинської області вийшла на перевірку ТОВ «Кроноспан УА», в допуску до якої вказаним підприємством було відмовлено, про що складено акт від 23.07.2010.
Встановлені у справі обставини суди першої та апеляційної інстанцій правомірно оцінили такими, які дають підстави податковому органу для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кроноспан УА» на підставі пункту 7 частини шостої статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
За змістом статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланові виїзні перевірки платників податків проводяться з підстав, які передбачені частинами шостою та сьомою цієї статті, та на підставі наказу керівника податкового органу. При наявності ж інших підстав для проведення позапланової перевірки, які вказаними нормами не передбачені, необхідно рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової перевірки у зв'язку з такими підставами (частини сьома та восьма вказаної статті).
З наведеного випливає, що пункт 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондується саме з частинами сьомою та восьмою статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, в разі не допуску до проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, яка проводиться на підставі наказу керівника податкового органу, у податкового органу немає передбачених законом підстав для звернення до суду з відповідним позовом. В цьому випадку податковий орган має право вжити до такого платника податків інші, передбачені законом, заходи впливу, зокрема, застосувати адміністративний арешт активів згідно підпункту «г» підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Отже, за вказаних обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231 та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.09.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 по справі №2а-2127/10/0370 (№31982/10/9104) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв