10 грудня 2014 року м. Київ К/9991/40308/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,
за участю: секретаря Калініна О.С.,
представника позивача Граніша В.Я.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та прокуратури Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 по справі №2-а-944/10/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, за участю прокуратури Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання права на бюджетне відшкодування.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, за участю прокуратури Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання права на бюджетне відшкодування - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) від 26.05.2009 №0000172300/0.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області 04.07.2011 та прокуратура Київської області 29.12.2011 звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який ухвалами від 11.07.2011 та 10.01.2012 прийняв їх до свого провадження.
В касаційній скарзі Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 81.3 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», частини третьої статті 33, пункту 1 частини третьої статті 49, статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
В касаційній скарзі прокуратура Київської області просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог прокуратура Київської області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, пункту 81.3 статті 81, пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, статей 11, 49, 69, пункту 4 статті 70, статей 70, 86, 128, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Яготинською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області було проведено позапланову виїзна перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий місяць 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.01.2009 по 31.01.2009
Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія» пункту 81.3 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий місяць 2009 року на суму 3025801,00грн.
За результатами перевірки Яготинською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області складено акт від 18.05.2009 №311/2301/34099131 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.05.2009 №0000172300/0, згідно з яким сума завищення бюджетного відшкодування складає 3025801,00грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 81.3 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» ґрунтується на тому, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія» з січня 2009 року перейшло на спеціальний режим оподаткування, то ним втрачено право на отримання бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3025801,00грн., яке виникло у грудні 2008 року та заявлено позивачем до відшкодування у лютому 2009 року.
Статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.
Відповідно до пункту 81.2 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Згідно з пунктом 81.3 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що право платника податку на бюджетне відшкодування податку на додану вартість не пов'язується зі зміною режиму оподаткування.
Окрім того, обмеження, встановлені статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість» можуть бути застосовані при формуванні податкового кредиту по тим операціям, які проводилися підприємство за час його перебування на спеціальному режимі оподаткування, тобто такий режим не має зворотної дії, як і не передбачає підстав для зміни даних податкового обліку, сформованого до переходу платника податку на спеціальний режим оподаткування.
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. А у підпункті 7.7.2. вказано, що у строки, передбачені для сплати податку, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 того ж Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідачем не заперечується правомірність формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська молочна компанія» податкового кредиту за грудень 2008 року, а Закон України «Про податок на додану вартість» не містить заборони щодо отримання платником податку, який перейшов на спеціальний режим оподаткування, бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями, що відбулися до такого переходу, висновок податкового органу про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини, висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.
Доводи касаційних скарг зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційні скарги Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області та прокуратури Київської області залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 по справі №2-а-944/10/1070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв