Запорізької області
03.07.06 Справа № 22/110/06
Суддя Скиданова Ю.О.
За позовом відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя
до товариства з обмеженою відповідальністю “НЕОЛек», м. Запоріжжя
Суддя
Ю.О. Скиданова
Представники:
від позивача:
Стініч М.М. представник на підставі довіреності № 290 від 12.12.2005р.
від відповідача:
не з'явився
Заявлені вимоги про стягнення з ТОВ “НЕОЛек» на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж 302,52 грн. основного боргу на підставі договору № 5637 на користування електричною енергією, укладеного між сторонами у справі 02.07.2001р.
Ухвалою суду від 11.05.2006р. позовна заява прийнята судом до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 05.06.2006р.
У зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання в порядку ст. 77 ГПК України, в межах строків, передбачених ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладався. Останнє засідання відбулося 03.07.2006р.
Враховуючи клопотання представника позивача розгляд справи здійснюється без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені в позовній заяві.
Відповідач заперечень по суті спору не надав, свого представника у судове засідання не направив, ухвали суду від 11.05.2006р., 05.06.2006р. не виконав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Оскільки нез'явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними у справі матеріалами у межах строку, передбаченого ст.69 ГПК України. 03.07.2006р. в судовому засіданні в порядку ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При розгляді даного спору судом встановлено, що 02.07.2001р. між сторонами у справі укладено договір №5637 на користування електричною енергією (в подальшому -Договір), за умовами якого позивач (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати електричну енергію за регульованими тарифами відповідно до умов Договору, а відповідач (Споживач), в свою чергу, зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за спожиту електричну енергію та виконувати інші умови, обумовлені даним Договором.
Відповідно до розділу 10 Договору він укладений на строк до 31.12.2001р. і набирає чинності з моменту його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не поступить заяви однієї із сторін про відмову від цього договору або про його перегляд. Сторони не надали доказів припинення строку дії договору.
Розділом 4 Договору сторонами узгоджені розрахунки за електроенергію. Так, за умовами п. 4.2 Договору Споживач зобов'язався щомісячно до 14 години другого робочого дня, наступного за розрахунковим місяцем (розрахунковим періодом), направляти свого представника у відділ збуту для пред'явлення звіту (рапорту -відповідно до Додатку № 12) про споживання електроенергії (активної та реактивної) за розрахунковий період, документів, що підтверджують сплату за спожиту електроенергію за розрахунковий період, та одержання платіжних документів для оплати електроенергії у наступному розрахунковому періоді. Сума оплати визначається згідно з очікуваним споживання електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням кредитового сальдо за попередній розрахунковий період. Остаточних розрахунок за електроенергію та потужність, плата за споживання і генерацію реактивної енергії, розраховані відповідно до наданого згідно з п. 4.2 Договору рапорту (звіту), а також інші платежі за розрахунковий період здійснюється за платіжними вимогами-дорученнями, які направляються Споживачу Електропостачальною організацією (п. 4.3 Договору). За умовами п. 4.4 Договору Споживач зобов'язався здійснювати оплату у 5-денний термін після дати, зазначеної у вимозі-дорученні.
П. 4.9 Договору визначено, що з питань не обумовлених цим Договором, сторони керуються постановами Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Указами Президента, рішеннями Національного банку, Арбітражного суду, Національної комісії з питань Регулювання Електроенергетики України (НКРЕ), положеннями ППЕЕ та іншими законодавчими документами.
Пунктом 7.25 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 928 від 22.08.2002р., що діяла в період виникнення спірних правовідносин), та п.6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 910 від 17.10.2005р., чинної на день розгляду справи) передбачено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими. Згідно з приписами п. 4 Прикінцевих положень господарського кодексу України, цей кодекс застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання ним чинності. Щодо господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності ГК України, але продовжують існувати до теперішнього часу, до них застосовуються норми Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчиняти певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею ст. 193 ГК України, зокрема п.п. 1,7 встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з наданого Електропостачальною організацією розрахунку, Споживачем за період часу з січня 2003р. по січень 2004р. спожито 1959 кВт./год на загальну суму 380,80 грн.
Встановлено, що відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання, оплативши лише частину спожитої електричної енергії у сумі 78,28 грн.
21.03.2006р. для оплати спожитої електроенергії Енергопостачальною організацією виставлена платіжна вимога-доручення № 8030 на суму 302,52 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, виставлена платіжна вимога-доручення №8030 від 21.03.2006р. ТОВ “НЕОЛек» не сплачена, внаслідок чого на день розгляду спору відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 302,52грн.
Оплату даної суми відповідач не довів, тому вимоги позивача в частині стягнення з ТОВ “НЕОЛек» основного боргу у сумі 302,52грн. суд вважає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки з його вини спір доведений до суду.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 175, 193 господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625 цивільного кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “НЕОЛек» (69035, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 143, кв. 104, р/р №26004302825001 в ЗРУ КБ “Приватбанк» м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 31037072) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030336311743 в Комунарському відділенні ПІБ м. Запоріжжя, МФО 313344, код ЄДРПОУ 00130926) 302 (триста дві) грн. 52 коп. основного боргу. Видати наказ.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “НЕОЛек» (69035, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 143, кв. 104, р/р №26004302825001 в ЗРУ КБ “Приватбанк» м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 31037072) на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, р/р №26006317411 ЗФ АБ “Енергобанк», МФО 313850, код ЄДРПОУ 00130926) 102(сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять) грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 17 липня 2006 року.
Суддя Ю.О. Скиданова