25 жовтня 2006 року м. Київ
суддів: Бутенка В.І.,
Сороки М.О. (доповідача),
Гончар Л.Я.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області (далі - УПФ) про скасування рішення № НОМЕР_1,
встановила:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеними вимогами мотивуючи їх тим, що 15.03.2004 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак в призначенні зазначеної пенсії йому було відмовлено.
Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2005 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16 січня 2006 року, позов задоволено частково. Рішення УПФ № НОМЕР_1 скасовано. Зобов'язано відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах з 15.03.2004 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 500, грн.. та 3,40 грн. витрат по оплаті державного мита. В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.
Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами. Відповідач своїми неодноразовими відмовами в призначенні такого виду пенсії порушив право позивача на соціальний захист. Із таким висновком обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для його обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2005 року і ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 16 січня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді _________________ Бутенко В.І.
_________________ Сорока М.О.
_________________ Лиска Т.О.
_________________ Панченко О.І.