26 жовтня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого:
Бутенка В.І.
Суддів:
ГончарЛ.Я.
Лиски Т.О.
Панченка О.І.
Горбатюка С.А.
при секретарі : Пархоменко О.В.
з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника Північної регіональної митниці - Бутенка Сергія Сергійовича та Кузьміної Ольги Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2005 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора Управління митних розслідувань Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної митної служби України Кузьміної Ольги Володимирівни, т.в.о. заступника начальника Північної регіональної митниці Федькіна Андрія Віталійовича, старшого інспектора сектору »Вишгород» вантажного відділу »Святошин» Північної регіональної митниці Василенко Ірини Валеріївни про накладення адміністративного стягнення, -
У березні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою на дії службових осіб: головного інспектора Управління митних розслідувань Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної митної служби Кузьміної О.В., т.в.о. заступника начальника Північної регіональної митниці Федькіна А.В., старшого інспектора сектору «Вишгород" вантажного відділу »Святошин» Північної регіональної митниці Василенко І.В.
Заявник зазначав, що постановою від 14 січня 2005 року, яка була винесена т. в. о. заступника начальника Північної регіональної митниці Федькіним А.В. на нього як декларанта фабрики ЗАТ «Комбі" було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за порушення митних правил, відповідно до ст. 355 Митного кодексу України, а саме: заявлення в митній декларації неправдивих відомостей стосовно коду товару та надання митному органу документів з такими відомостями для зменшення розміру податку. Не погоджуючись із вказаною постановою він звернувся до Державної митної служби із скаргою на постанову Північної регіональної митниці від 12 січня 2005 року та на дії службових осіб у зв'язку із накладенням адміністративного стягнення.
Головним інспектором Управління митних розслідувань Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної митної служби Кузьміною О.В. було винесено постанову від 23 лютого 2005 року про залишення без змін постанови Північної регіональної митниці, а скарги без задоволення.
Заявник не погодився із вказаною постановою, оскільки з метою правильного визначення коду товару для внесення його до вантажної митної декларації, він як декларант ЗАТ «Комбі" по телефону звернувся до відділу номенклатуру та класифікації товарів Північної регіональної митниці із пропозицією надати платні послуги щодо визначення коду товару. Йому було відмовлено з тих підстав, що митні органи не надають такі послуги і було запропоновано звернутися до інших організацій. Для визначення коду товару він звернувся до Київської Торгово-промислової палати, яка надала висновок і зазначила код товару 6307 90 99 00, який і було зазначено в митній декларації. Одночасно для митного оформлення товару на рахунок Північної регіональної митниці було сплачено 19000 грн.
Оскільки Північна регіональна митниця визначила інший код товару 960340 10 00, попередня митна декларація була скасована, а для митного оформлення товару було складено іншу декларацію з визначеним митницею кодом. Зміна коду класифікації товару спричинила зміну розміру ввізного мита з 6, 3 % до 10%, різниця в сумі 3000 грн. була доплачена ЗАТ «Комбі" 30 грудня 2004 року платіжним дорученням.
Вважав, що в його діях немає ознак порушення митних правил, оскільки вся сума ввізного мита в розмірі 10 % від митної вартості товару та всі податки було сплачено до митного оформлення вантажу, а обов'язок по класифікації товарів покладений на митні органи, згідно із ст. 313 Митного кодексу України.
Заявник просив суд скасувати постанову від 23 лютого 2005 року, винесену головним інспектором Управління митних розслідувань Департаменту з митними правопорушеннями Державної митної служби, задовольнити його скаргу на постанову Північної регіональної митниці від 12 січня 2005 року та на дії службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, справу про порушення митних правил закрити.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2005 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2006 року, в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1., з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 319 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Як вбачається з фабули статті 355 Митного кодексу України, по якій позивача притягнуто до відповідальності, вона містить склад умисного адміністративного правопорушення.
Вказаною нормою передбачено накладення штрафу за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів за відсутності ознак злочину.
Докази, які містяться в матеріалах справи та обставини, які були встановлені судовими інстанціями, не давали їм підстав для висновку про умисність дій позивача при внесенні ним у митну декларацію невірного коду, а значить і про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Так, позивач перед заповненням відповідної графи декларації звернувся до Торгово-промислової палати для визначення коду згідно УКТ ЗЕД і вніс дані про нього відповідно до експертного висновку.
Про неумисність дій ОСОБА_1. також свідчить його поведінка після виявлення митними органами помилки у визначенні коду класифікації товару.
На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення (30.12.04) підприємство, на якому ОСОБА_1. був декларантом, доплатило необхідну суму податків.
Таким чином, суд першої інстанції , невірно застосувавши норми матеріального права, дійшов невірного висновку про правомірність дій митного органу, а апеляційний суд погодився з таким невірним висновком і залишив рішення першої інстанції без змін.
Відповідно до ст.. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи, що по справі обставини встановлені повно і правильно, колегія суддів вважає за можливе, скасувавши оскаржувані судові рішення, постановити нове.
Згідно з п.1 ч.2 ст.. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З огляду на вказані положення Закону, судова колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. фактично зводяться до визнання неправомірними і скасування постанови Північної регіональної митниці від 12 січня 2005 року про накладення на нього адміністративного стягнення та постанови від 23 лютого 2005 року , винесеної головним інспектором Управління митних розслідувань Департаменту боротьби з митними правопорушеннями, про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1.
Вказані вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись наведеним, ст..,ст. 319, 335 Митного кодексу України, ст.ст. 162, 220, 221, 229, 230 КАС України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2005 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 31 січня 2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними та скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 12 січня 2005 року т.в.о. заступника начальника Північної регіональнї митниці та постанову Головного інспектора Управління митних розслідувань Департаменту боротьби з митними правопорушеннями Державної митної служби України від 23 лютого 2005 року.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: