12 жовтня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого:
Бутенка В.І.
Суддів:
Гончар Л.Я.
Лиски Т.О.
Сороки М.О.
Панченко О.І.
при секретарі : Якименко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові на рішення господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2005 року по справі за позовом державної податкової інспекції у м. Чернігові до СПД ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
У грудні 2004 року ДПІ у м. Чернігові звернулася до суду з позовом до СПД ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Позивач посилався на те, що 28.01.1999 року Деснянською районною радою м. Чернігова здійснена державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1. Підприємець був взятий на податковий облік позивачем.
Крім того зазначав, що відповідач не звітував до ДШ у м. Чернігові з 1.03.1999 року, що згідно п.2 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. № 755-ГУ (далі -Закон-755), який набрав чинності з 1.07,2004 року, є підставою для скасування державної реєстрації.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2004 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2005 року, в задоволенні позову ДШ у м. Чернігові відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ДПІ м. Чернігові, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовими інстанціями було вірно встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1. не звітував до ДПІ у м. Чернігові з 1 березня 1999 року.
Відповідно до п.6 статті 59 Господарського кодексу України, пункту 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-1У від 15 травня 2003 року, неподання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою протягом року до органу державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Суд першої інстанції вважав, а апеляційний суд погодився з тим, що зазначені нормативні акти набули чинності у 2004 році, а тому неподання звітності ОСОБА_1. з 1 березня 1999 року по січень 2004 року не може бути підставою для припинення його підприємницької діяльності.
Такий висновок є хибним та таким, що ґрунтується на невірному застосуванні норм матеріального права.
Дійсно, згідно з п.1 прикінцевих положень Закону № 755, він набрав чинності з 1 липня 2004 року.
Відповідно до п.1 розділу 1Х Господарського кодексу України, він набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Згідно з п.5 1Х розділу ГК України положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку. Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинені до набрання, вчинені до набрання чинності відповідними положеннями цього Кодексу стосовно відповідальності учасників господарських відносин, застосовуються у разі якщо вони пом'якшують відповідальність за вказані порушення.
Однак такий вид відповідальності як припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця не є новим видом відповідальності і не обтяжує відповідальність суб'єкта підприємницької діяльності.
До прийняття Закону №755 діяло Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 740, яке передбачало в якості підстави для скасування державної реєстрації неподання податкової звітності платником податків.
Також до 1 січня 2004 року (дня набрання чинності ГК України) діяв Закон України «Про підприємництво», абзац 6 частини 18 ст.8 якого містив таку підставу для скасування державної реєстрації як неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій.
За таких обставин, коли судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального права, по справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи судом встановлені повно і правильно - оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позову.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 229, 230 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові задовольнити.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 14 грудня 2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2005 року скасувати.
Позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
Постанова набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :