8 вересня 2006 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Панченко О.І, розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 2 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 24 січня 2006 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим щодо невиконання умов мирової угоди, -
встановив:
Із касаційної скарги вбачається, що рішенням Керченського міського суду АР Крим від 2 серпня 2005 року в задоволенні скарги ОСОБА_1. відмовлено.
Апеляційний суд АР Крим ухвалою від 24 січня 2006 року виключив із мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання стосовно пропуску заявником строку позовної давності і в задоволенні його апеляційної скарги відмовив, залишивши рішення Керченського міського суду без змін.
Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями, ОСОБА_1. звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм процесуального права, ставив питання про скасування постановлених по справі судових рішень та просив винести нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 14.03.2006 р. на підставі ст. 210 КАС України касаційну скаргу було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення питання про її прийняття.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.5 ст. 213 КАС України, до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору або про звільнення від сплати такого.
В поданій касаційній скарзі ОСОБА_1. просить звільнити його від сплати мита, з мотивів належності його скарги до категорії спорів про захист прав споживачів.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржується бездіяльність органу державної виконавчої влади - виконавчого комітету Керченської міської ради АР Крим, спори про що оплачуються державним митом відповідно до п.б) ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення заявленого клопотання ОСОБА_1. про звільнення його від сплати мита.
У відповідності з ч.6 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно з якою скарга підлягає залишенню без руху і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 108, 213, 214 КАС України,-
ухвалив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 2 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 24 січня 2006 року - залишити без руху та надати йому термін для усунення недоліків шляхом подачі квитанції про сплату судового збору, що має надійти до суду не пізніше 25 вересня 2006 року;
2. Роз'яснити, що невиконання вимог ст. 213 КАС України є підставою для повернення скарги заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України О.І. Панченко