19 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Співака В.І.
суддів Білуги С.В.
Гаманко О.І.
Заїки М.М.
Загороднього А.Ф.
при секретарі Дашківській О.Є.
за участю представника відповідача Голінного А.М.
представників третіх осіб ОСОБА_5., ОСОБА_6.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України м. Звенигородка на рішення господарського суду Черкаської області від 13.07.2005 р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2005 р. по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України м. Звенигородка, треті особи - Управління Пенсійного фонду України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про вчинення дій по підписанню акта щомісячної звірки витрат по особовим справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відносно громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., -
встановила:
Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України м. Звенигородка, треті особи - Управління Пенсійного фонду України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про вчинення дій по підписанню акта щомісячної звірки витрат по особовим справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відносно громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.07.2005 р. позов задоволено.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду України від 11.11.2005р. судове рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України м. Звенигородка подало касаційну скарг, в якій ставиться питання про їх скасування та постановлення нового рішення про відмову в задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з наступних підстав.
Пенсійне забезпечення громадян, відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1999 р. № 1788 здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.
Положення частини 2 пункту 5 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105 встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Суди правильно вказують, що сумісною постановою правління Пенсійного Фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 затверджено «Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» (далі - Порядок), яким встановлено механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають Акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Отже, Порядок відшкодування витрат передбачає здійснення відповідних розрахунків та проведення стягнення пенсійних витрат на централізованому рівні, тобто, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним Фондом України.
Колегія суддів погоджується з тим, що лише на підставі даних особових справ інвалідів, занесених до Актів звірки, робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, надсилають ці дані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, якому, в свою чергу, надані повноваження проводити взаєморозрахунки з Пенсійним фондом України і вирішувати питання про відшкодовування пенсійних витрат, визначених належним чином.
Судами вірно досліджено, що в порушення встановленого порядку виплата пенсій громадянам: ОСОБА_1., за період з 01.04.02р. по 01.01.04р. на суму 4 516 грн. 80 коп.; ОСОБА_2, за період з 01.04.02р. по 01.04.05р. на суму 5 692 грн. 13 коп.; ОСОБА_3, за період з 01.04.02р. по 01.11.03р. на суму 2 500 грн. 43 коп.; ОСОБА_4., за період з 01.04.02р. по 01.04.05р. на суму 9 228 грн. 80 коп. не була включена в Акти звірки, відшкодування суми виплачених пенсій не проводилися як до встановлення Порядку, так і після.
Суди також правильно зазначають, що кошти виплачені потерпілим страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
З часу прийняття Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.01р. № 2272, яким передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань України проводити відшкодування Пенсійному фонду України, до набрання чинності Порядком (до 16.05.03р.) законодавчо не було врегульовано питання проведення розрахунків між названими органами. Пунктом третім вказаної постанови доручено Пенсійному фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України розробити механізм узгодження витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання з 01.04.01р. до введення в дію зазначеного порядку, а також провести відповідні розрахунки з відшкодування вказаних витрат.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999р. № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Судами встановлено, що згідно з матеріалами справи, обов'язок по відшкодуванню пенсій у спірних правовідносинах у відповідача перед позивачем виник у 2001 р. Проте, не охоплення вищезазначеним Порядком спірного періоду відшкодування (періоду з січня по липень 2002 р.) не може бути підставою для звільнення відповідача від такого відшкодування, оскільки обов'язок відшкодувати Пенсійному Фонду України витрати, пов'язані з виплатою пенсій за вказаний період, випливає з статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. № 1105. Ця стаття не містить будь-яких застережень щодо виконання такого обов'язку.
Відповідно до статті 1 Угоди країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення (яка підписана сторонами 13 березня 1992 року) встановлюється, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. При цьому, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення (стаття 3 Угоди). Крім того, стаття 5 вказаної Угоди передбачає, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми Угодами (стаття 3 Угоди від 13.03.1992р.).
Згідно статті 17 Закону України «Про міжнародні договори України» від 22.12.93р. № 3767 укладені міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком судів, що дія частини 2 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» розповсюджується на громадян ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., є вірним і відповідає положенням чинного законодавства.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України м. Звенигородка залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 13.07.2005 р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.11.2005 р. по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України м. Звенигородка, треті особи - Управління Пенсійного фонду України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про вчинення дій по підписанню акта щомісячної звірки витрат по особовим справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відносно громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) В.І. Співак
Судді (підписи) С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
З оригіналом згідно Суддя А.Ф. Загородній