вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-15089/06
31 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів - Панченка О.Н.
Смоковича М.І.,
Веселької Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
на рішення Господарського суду Харківської області від 11 листопада 2005 року
та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року
за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення суми за рахунок активів,-
У жовтні 2005 року Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова звернулася до суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми за рахунок активів, та просив стягнути з відповідача залишок заборгованості із сплати податку на додану вартість в сумі 294,57 грн., яка була нарахована згідно рішення №НОМЕР_1.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11 листопада 2005 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі справи вбачається, що оскаржуване рішення про донарахування зобов'язання податку на додану вартість вручено відповідачу 5 травня 2000 року, відповідачем в свою чергу здійснена часткова оплата донарахованого зобов'язання, у зв'язку з цим виникла заборгованість.
Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»у разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку даності, податковий бог, що виник у зв'язку із відмовою у самостійному погашенні податкового зобов»язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 днів від дня узгодження податкового зобов»язання.
Суд, при винесенні рішення дійшов обґрунтованого висновку, що строк, потягом якого податковий орган мав право стягнути з відповідача заборгованість минув 5 травня 2003 року.
З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 11 листопада 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддів Панченко О.Н.
Смокович М.І.
Весельська Т.Ф.
Горбатюк С.А..
Мироненко О.В.
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-15089/06
31 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів - Панченка О.Н.
Смоковича М.І.,
Веселької Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
на рішення Господарського суду Харківської області від 11 листопада 2005 року
та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року
за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення суми за рахунок активів,-
У жовтні 2005 року Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова звернулася до суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми за рахунок активів, та просив стягнути з відповідача залишок заборгованості із сплати податку на додану вартість в сумі 294,57 грн., яка була нарахована згідно рішення №НОМЕР_1.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11 листопада 2005 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі справи вбачається, що оскаржуване рішення про донарахування зобов'язання податку на додану вартість вручено відповідачу 5 травня 2000 року, відповідачем в свою чергу здійснена часткова оплата донарахованого зобов'язання, у зв'язку з цим виникла заборгованість.
Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»у разі, коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку даності, податковий бог, що виник у зв'язку із відмовою у самостійному погашенні податкового зобов»язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 днів від дня узгодження податкового зобов»язання.
Суд, при винесенні рішення дійшов обґрунтованого висновку, що строк, потягом якого податковий орган мав право стягнути з відповідача заборгованість минув 5 травня 2003 року.
З огляду на викладене, постановлене по справі судове рішення відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 11 листопада 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддів підписи
Копія вірна Мироненко О.В.