Справа № 1-9 2006 р.
11 травня 2006 року Судова палата в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_13 B.C. Судді - Драного О.П.
Народних засідателів - ОСОБА_1., ОСОБА_2,ОСОБА_3. При секретарі - Дубині Н.М. За участю: прокурора - Ахалшенішвілі Н.Е. адвокатів - ОСОБА_4., ОСОБА_5. спеціаліста - ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка Кіровоградської області кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_7, уродженця м. Новожданівка Харцизького району Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: у 1991 році Новоукраїнським районним судом за ч.2 ст. 140, ч. З ст. 140 КК України до трьох років позбавлення волі; у 1993 році Новоукраїнським районним судом за ч. З ст. 140 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі; у 1994 році Новоукраїнським районним судом за ч. З ст. 81 КК України з застосуванням ст.42 ч.З КК України на 4 роки позбавлення волі; 6.02. 1998 року Новоукраїнським районним судом за ч.2 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі; 10.03. 2000 року Ленінським районним судом м.Кіровограда за ч.І ст. 183-3 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 24.08.2001 року по відбуттю строку покарання в скоєні злочинів, передбачених ч.І ст.263,ії.п. 4,12 ч.2 ст.115 КК України, -ОСОБА_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, раніше судимого: 23.05.1990р. ч.2 ст.215-3, ч.2 ст.140 КК України з застосуванням ст.ст.42,25-1 КК України на 2 роки позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці, звільнився 21.03.1992р. по відбуттю строку покарання, 22 липня 1992 року Новоукраїнським районним судом за ст.. 17- ч.2 ст.215-3 КК України до одного року позбавлення волі; 14.04. 1994 року Ново-українським районним судом за ч. З ст. 142, ч. 2 ст. 14, ч.1. ст.222 КК України з застосуванням ст.42 КК України на 9 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 22 листопада 2002 року в скоєні злочинів, передбачених п.п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України, -
На початку вересня 2002 року ОСОБА_7. маючи умисел на носіння, зберігання, виготовлення вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу і реалізуючи його, діючи умисно, не маючи передбаченого законом дозволу придбав в м. Кіровограді у невстановленої слідством особи одноствольну мисливську рушницю «ІЖ -К» калібру НОМЕР_5, 1958 року випуску. В подальшому, реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на незаконне виготовлення вогнепальної зброї, ОСОБА_7 придбану мисливську рушницю привіз до місця свого проживання до м. Новоукраїнки, АДРЕСА_2, де шляхом скорочення довжини ствола та ложа рушниці «ІЖ -К» калібру НОМЕР_5 виготовив обріз, що є вогнепальною зброєю.
В подальшому, ОСОБА_7., розуміючи протиправний злочинний характер своїх дій, протягом вересня - листопада 2002 року, незаконно без передбаченого законом дозволу переносив безпосередньо при собі під одягом виготовлену ним вогнепальну зброю по АДРЕСА_1 та незаконно без передбаченого законом дозволу, зберігав виготовлений ним обріз за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2.
27 листопада 2002 року за місцем проживання ОСОБА_7. на території домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 працівниками Новоукраїнського РВ УМВС України в Кіровоградській області виявлений та вилучений обріз одноствольної мисливської рушниці.
Після вживання спиртних напоїв 30 листопада 2002 року близько 21 години ОСОБА_7. та ОСОБА_8. на автомобілі ОСОБА_10 прибули до бару ІНФОРМАЦІЯ_2 розташованого в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, де продовжували вживати спиртні напої до припинення роботи бару -до 24 години.
В цей же час, в барі знаходився потерпілий ОСОБА_9, який на 20 грн. придбав пиво, пив сам та пригощав дівчат - ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Після закриття бару, коли всі інші відвідувачі бару розійшлися по домівках ОСОБА_7, ОСОБА_8 та потерпілий залишались на вулиці, та стали обговорювати питання, де можна ще відпочити.
Реалізуючи намір продовжити відпочинок в компанії дівчат, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 1 грудня 2002 року близько 1 години ночі прибули в район вулиці Гризодубова. ОСОБА_7 пройшов до будинку НОМЕР_1 де мешкала його знайома ОСОБА_13, залишивши ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на перехресті вулиць К. Маркса та Гризодубова в м. Новоукраїнка.
У відсутність ОСОБА_7, під час його перебування у дворі домоволодіння ОСОБА_13 між потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виникла сварка через те, що ОСОБА_9 намагався також прямувати до будинку ОСОБА_13, а ОСОБА_8 перешкоджав йому зробити це. Утримуючи потерпілого ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння почав наносити потерпілому удари кулаками в голову та різні частини тіла (живіт, грудну клітку). ОСОБА_7 вийшовши з будинку та побачивши, що відбувається бійка, не маючи бажання перешкодити нанесенню тілесних ушкоджень потерпілому, також почав наносити удари потерпілому ОСОБА_9. При цьому потерпілий в результаті активних дій підсудних щодо нанесення ними великої кількості ударів зі значною силою, в силу явної переваги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по віковому та фізичному стану, опору їм не чинив і через декілька хвилин впав на землю та хрипів. ОСОБА_7 та ОСОБА_8, усвідомлюючи, що їх дії привели потерпілого до стану безпорадності, продовжили побиття ОСОБА_9 ногами та нанесли в сукупності не менш 25 ударів в життєво важливі частини тіла - голову, грудну клітку та живіт, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді ушибленої рани зовнішнього кінця правої брови та тім'яної області голови зліва, множинних саден правої скроневої області, спинки носа, лівої щоки, верхньої губи зліва, на підборідді праворуч та ліворуч; крововиливів у м'які покрови голови з внутрішнього боку у правій скроневій області та тім'яній області зліва, переломів 7-12 ребер грудної клітини зліва на задньо-підмишковій лінії із зміщенням уламків по довжині, ширині та з частковим ушкодженням цілісності пристінкової плеври, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді масивного темно-червоного кольору крововиливу в навколонирковій клітчатці лівої нирки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи спричинені при життєво і викликали у потерпілого сильні фізичні страждання, мученіческій ( нестерпний) біль.
Після того, як потерпілий припинив проявляти ознаки життя, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з метою доведення свого злочинного умислу на умисне вбивство до кінця, усвідомлюючи злочинний протиправний характер своїх дій, маючи намір уникнути кримінальної відповідальності перемістили труп ОСОБА_9 до р. Чорний Ташлик та викинули в воду.
Однак, втопити труп та приховати сліди злочину їм не вдалося, так як потерпілий був одягнений в куртку-пуховик, яка утримувала його на поверхні води, що унеможливлювало реалізацію мети щодо знищення слідів злочину. Тоді за спільною згодою ОСОБА_7 і ОСОБА_8 витягай труп з води, зняли з трупа куртку і забрали з собою не бажаючи залишати її на березі річки, щоб не бути викритими у вчиненні злочину, а труп втопили в річці.
Після вчиненого злочину підсудні з метою розважитися з дівчатами прийшли до будинку, в якому проживала ОСОБА_14. В цей час в будинку знаходилась ОСОБА_15 та ОСОБА_16/ Забравши с собою ОСОБА_15 вони пішли до себе додому.
1 грудня 2004 року близько 6 години ранку у себе дома на АДРЕСА_2 ОСОБА_8 з метою знищення куртки потерпілого ножем розрізав її на шматки і виявив в кишені посвідчення залізничника на ім'я ОСОБА_9.
Реалізуючи намір створення собі та ОСОБА_7 алібі щодо непричетності до скоєного злочину, з метою позбавлення від речових доказів (куртки та посвідчення) спалив їх в пічці бані, необгорілі залишки яких були знайдені та вилучені працівниками міліції.
Допитаний в якості підсудного ОСОБА_8. у скоєнні злочинів, передбачених п.п.4, 12 ч. 2 ст. 115 КК України свою вину не визнав, та пояснив, що 30 листопада 2002 року він та ОСОБА_7 пішли з метою відпочинку до бару ІНФОРМАЦІЯ_2 біля залізничного вокзалу, що в м. Новоукраїнка. Вони посиділи в цьому барі, випили по пляшці пива. Зайшов ОСОБА_10 та запропонував поїхати в другий бар на його автомобілі «Москвич». Вони поїхали і випили по чарці горілки та 1 пляшці пива і повернулись в бар ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_10 уїхав, а вини залишились і пили пиво. Коли бар закривався, вийшли з нього та на вулиці, біля бару зустріли ОСОБА_9. який хотів відпочити з дівчатами. ОСОБА_7 сказав, що є знайома дівчина ОСОБА_27 (ОСОБА_13), туда приходять дівчата і можно познайомитись.Потім вони втрьох пішли до ОСОБА_13, де ОСОБА_7. пішов до неї до будинку, а він та ОСОБА_9 залишились на вулиці. Пройшло 3-4 хв. і ОСОБА_9став наполягати щоб самому піти рішати. Він заперечував. ОСОБА_9 питався піти, а він затримав його за рукав. ОСОБА_9 вдарив його ногою по нозі та рукою в спину і він впав.. В цей час він почув, що біжить ОСОБА_7. та що зав'язалась бійка між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 Вони билися відстані від нього до 10 метрів. Він чув як брат кричав «Зупинись», лайку брата і потерпілого. Він ОСОБА_9 не бив. Він побачивши, що ОСОБА_9 лежить підійшов і не почув, що той дихає. Той не подавав ознак життя і він сказав брату, що це тюрма запропонував віднести труп ОСОБА_9 до річки. Вони взяли і понесли його до річки під руки. ОСОБА_9 по дорозі падав. Вкинули того у річку, але він одразу не тонув. Хто зняв з трупа куртку не помятає, але труп зразу потонув. Куртку вони взяли з собою щоб її не побачили біля річки. Після цього він з ОСОБА_7 зайшли до будинку, де мешкала знайома ОСОБА_7, куди точно він не пам'ятає. В будинку в цей час знаходились двоє хлопців та троє дівчат, одній з дівчин ОСОБА_7 запропонував йти з ними, та вона пішла. Прийшовши додому ОСОБА_7. пішов спати, а він з дівчиною поспілкувався в літній кухні. В них не вийшло з ОСОБА_15 статевого акту. Тоді він провів її додому. Це було о 3-4 годині Повернувшись назад він побачив, що у нього вимазана одежа, взуття в краплинах крові. Затопив баню дровами. Помився, переодягнувся. Порізав ножем куртку ОСОБА_9 щоб влізла в піч і побачив посвідчення залізничника, яке прочитавши спалив з курткою в печі.
Підсудний ОСОБА_7. від дачі показів відмовився.
Вина ОСОБА_7. та ОСОБА_8 в скоєні ними злочинів доведена в повному обсязі зміненого їм обвинувачення слідуючими перевіреними в судовому засіданні доказами.
По епізоду виготовлення, зберігання і носіння вогнепальної зброї ОСОБА_7. Свідок ОСОБА_17 показав суду, що він не пам»ятає коли він був в гостях у ОСОБА_7 і у кухні був обріз. Він бавився з ним і взявши його з собою з ОСОБА_7 пішли в бар, де він поклав обріз на лавочку. Обріз забрав ОСОБА_7 і пішов додому. Він не розумів, що це вогнепальна зброя, не знав чия вона. Через пів години його забрала міліція.
Свідок ОСОБА_18 посвідчив, що він був оперуповноваженим міліції і надійшла інформація, що в барі двоє погрожують застосуванням обрізу. Виїхали на місце і барменша пояснила, що ОСОБА_17 показував обріз. ОСОБА_17 доставили в міліцію де він сказав, що обріз ОСОБА_7. 27 листопада 2002 року він разом з іншими працівниками міліції поїхали до домоволодіння ОСОБА_7., що в АДРЕСА_2. де з дозволу господарки будинку ОСОБА_19 зайшли до домоволодіння та в присутності понятих вилучили обріз мисливської рушниці.
Свідок ОСОБА_19 посвідчив, що 27 листопада 2002 року він разом з іншими працівниками міліції в присутності понятих вилучив обріз мисливської рушниці з домоволодіння гр. ОСОБА_7.
Свідок ОСОБА_20 посвідчила, що була запрошеною в якості понятої при вилученні зброї з домоволодіння ОСОБА_7. 27 листопада 2002 року. Спочатку до неї додому завітали працівники міліції, потім вона та її чоловік, який теж був понятим, пішли до будинку ОСОБА_7., та тільки після цього вони разом пішли до ОСОБА_7, розбудили їх та вилучили зброю.
Протоколом огляду місця події від 27.11.2002 року, згідно якого в АДРЕСА_2 по місцю проживання ОСОБА_7а з покрівлі сараю вилучений обріз мисливської одноствольної рушниці 16 калібру НОМЕР_5. (т.2 а.с.61,62).
Згідно висновку експерта №829 від 13.12.2002 року вилучений предмет є вогнепальною зброєю, обрізом одноствольної мисливської рушниці НОМЕР_5 моделі Іж-К. 16 калібру, 1958 р. випуску. Виготовлений самодільним способом шляхом скорочення довжини ствола та ложа. Годен для стрільби, (т.2 а.с.81-82).
Речовими доказами - обрізом рушниці (т.2 а.с.79,80).
Допитаний в якості обвинуваченого 20 лютого 2003 року ОСОБА_7. у скоєнні злочинів, передбачених ч.І ст.263, ч. 1 ст. 115 КК України свою вину визнав повністю та пояснив, що в вересні 2002 року в знайомого по кличці ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Кіровограді він придбав за власні кошти з метою самооборони мисливську рушницю 16 калібру марки «їж". Оскільки в даній рушниці був роздутий ствол, він кустарним способом, власноручно, шляхом скорочення ствола та ложа виготовив обріз, який зберігав в приміщенні літньої кухні власного домоволодіння без відповідного на те законом дозволу.
По епізоду вчинення умисного вбивства ОСОБА_9.
Показами потерпілого ОСОБА_19, який посвідчив, що є рідним сином ОСОБА_9/ Його батько був спокійною і врівноваженою людиною, ворогів не мав, ніколи не провокував сварок, а тим більше бійок. Захворювань психічного характеру ОСОБА_9 не мав.
Свідок ОСОБА_21 посвідчила, що 30 листопада 2002 року вона працювала в барі ІНФОРМАЦІЯ_2, де перебувати вона, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_22 (за одним столиком) та ОСОБА_7. та ОСОБА_8. (за іншим). За час перебування їх в барі ОСОБА_9 робив заказ в барі та пригощав дівчат. Потерпілий і раніше приходив в бар, скуплявся, но на невеликі кошти. В цей день він скупився на 20 грн. пиво, кальмари, чіпси. Більше грошей вона в нього не бачила.ОСОБА_9 був на підпитку і щоб не билися вона запропонувата йому вийти з бару. ОСОБА_7 і ОСОБА_9сиділи в барі разом з її колишнім чоловіком ОСОБА_23, який взяв тим пиво по одній пляшці. В барі горілкою не торгували. Після закриття бару всі розійшлися по домівках, а ОСОБА_7., ОСОБА_8. та ОСОБА_9 залишились біля бару. Закривала вона бар з 24 г. до 1 години ночі.
Свідок ОСОБА_24 посвідчила, що приблизно з 24 до першої годині 1 грудня 2002 року у вікно постукав ОСОБА_7. і сказав вийти побалакати. На той час вона займалась бізнесом -горіхами. Вони поговорили з ним за горіхи і він пішов. Після оголошення її показів на досудовому слідстві вона пояснила, що зараз менше пам'ятає те що було, а тоді пам'ятала краще і підтвердили покази дані на слідстві. Вона стояла з ОСОБА_7 розмовляла в цей час на подвір'я її домоволодіння зайшли двоє незнайомих чоловіків. Вона сказала ОСОБА_7., щоб вони йшли з її подвір'я. ОСОБА_7. погодився та вони покинули подвір'я та пішли по вулиці Гризодубова в бік вулиці К.Маркса. Тоді ОСОБА_13 лягла спати. Через деякий час вона почула як з вулиці доносяться звуки бійки, які лунали близько 10 хвилин. Вранці, зайшовши до домоволодіння ОСОБА_7. вона побачила, що там висять випрані речі - кросівки та спортивна куртка, схожа на ту, в якій до неї вночі заходив один з незнайомих чоловіків.
Свої покази ОСОБА_13 підтвердила при зводинах віч на віч з ОСОБА_7( т.2 а.с.50 -54).
Свідок ОСОБА_14 посвідчила, що 1 грудня 2002 року до неї додому, де в той час знаходились вона,її сестраОСОБА_25, ОСОБА_15. та чоловік на ім'я ОСОБА_26 зайшли ОСОБА_7. та ОСОБА_8., які перебували в стані алкогольного сп'яніння. Так, ОСОБА_8. намагався розпочати бійку з ОСОБА_26, чіплявся до неї та ОСОБА_25, пропонуючи піти з ними, на що отримали відмову. Після цього ОСОБА_8. та ОСОБА_7. вийшли у веранду, де між ними відбулася розмова, що треба негайно брати документи та виїжджати з міста. Потім вони зайшли до кімнати, де шляхом застосування насильства запропонували ОСОБА_15. йти з ними. ОСОБА_15. одягнулась та пішла. Зранку 1 грудня 2002 року до неї додому зайшла ОСОБА_15 і повідомила, що її зґвалтував ОСОБА_8. Також ОСОБА_14 посвідчила, що у ОСОБА_8 на олімпійці та на кросівках були сліди, схожі на кров. Крім того, вона додала, що із слів ОСОБА_15. під час її перебування в домоволодінні ОСОБА_7. та ОСОБА_8 розмова щодо негайного виїзду з міста мали місце ще раз.
Свідок ОСОБА_15 посвідчила, що 01 грудня 2002 року о 2 годині ночі вона спала в домоволодінні своєї подруги ОСОБА_16 в цей час до будинку зайшов ОСОБА_8., який був в стані алкогольного сп'яніння, та на одязі в нього були плями бурого кольору, схожі на кров. За ОСОБА_8 зайшов ОСОБА_7., який теж був в стані алкогольного сп'яніння. Після чого ОСОБА_7. та ОСОБА_8. запропонували їй піти з ними та кричали на неї. Тоді вона одяглась та пішла, де в домоволодінні ОСОБА_7. та ОСОБА_8 вступила з ОСОБА_8 в статевий зносини.
Постановою віа 4 грудня 2002 року відмовлено в порушення кримінальної" справи відносно ОСОБА_8 за ст.ст. 152,153,154,155 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України, (т.2 а.с.37-38)
Протоколом огляду місця події від 01 грудня 2002 року в ході якого на скелястому березі річки Чорний Ташлик виявлено численні плями крові та труп ОСОБА_9 з , ознаками насильницької смерті.(т.1 а.с.5-10)
Протоколом огляду місця події від 02 грудня 2002 року в ході якого було вилучено одяг ОСОБА_8 зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров, (т.1 а.с.27).
Протоколом огляду місця події від 02 грудня 2002 року в ході якого було вилучено чоловічу куртку зі слідами речовини бурого кольору, схожої на засохлу кров.(т. а.с.31-32).
Висновком судово-медичної експертизи №187 від 30 грудня 2002 року, згідно якої смерть громадянина ОСОБА_9 настала в результаті травматичного шоку, що виник внаслідок закритої тупої травми грудної клітини та забрюшного простору, що супроводжувалося множинними переломами грудної клітини зліва та крововиливу в навколонирковій клітчатці лівої нирки.( т.1 а.с.148-153).
Висновком судово-медичної експертизи речових доказів №11 від 17 січня 2003 року, згідно якого на одязі обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7. було виявлено кров, що могла походити від потерпілого ОСОБА_9(т.1 ст. 160-162).
Висновком додаткової судово-медичної експертизи №11 від 27 січня 2003 року, згідно якого смерть ОСОБА_9 настала до поміщення тіла в воду, та після нанесення йому тілесних ушкоджень він відчував сильну мученицьку біль, побої наносились, вірогідно, руками та взутими ногами. ОСОБА_9 було нанесено в область голови не менш 2 ударів, більш вірогідно взутою ногою, в область обличчя не менш 6 ударів більш вірогідно кулаком, в область грудної клітини не менш 8-Ю ударів більш вірогідно взутими ногами, в поясничну область не менш 8-10 ударів (т.1 а.с.200-201).
В судовому засідані судово-медичний експерт Душинський В.А., стаж роботи по спеціальності 29 років, пояснив, що він проводив експертизи трупа ОСОБА_9 всі тілесні ушкодження у трупа були прижиттєві. У потерпілого були переламані ребра з пошкодженнями плеври. При цьому людина відчуває сильний (нестерпний) біль і наступає смерть.
Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_7. 12 грудня 2002 року , 20 лютого 2003 року свою вину в скоєні вбивства визнав повністю та показав, що 30 листопада 2002 року близько 17 години він разом із своїм братом ОСОБА_8 вирішили відпочити, вживши при цьому спиртних напоїв. З цією метою вони пішли до кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, що розташоване в м. Новоукраїнка біля залізничного вокзалу. В кафе зустріли свого знайомого ОСОБА_10, з яким всі разом випили 0,5 л. горілки та перебували там близько 1-1,5 години. Оскільки в кафе скінчилось спиртне, то він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на автомобілі останнього поїхали до бару ІНФОРМАЦІЯ_3, що розташований на околиці м. Новоукраїнка біля автовокзалу, де приїхавши придбали та випили ще спиртного: пива та горілки, точної кількості випитого не пам'ятає. Після цього знов повернулись в кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, де продовжували вживати пиво. В цей момент він помітив незнайомого йому чоловіка, біля якого сиділи знайомі йому дівчата: ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5, інших двох він не знав. О 24 годині кафе зачинили, а він разом з ОСОБА_8 та незнайомим чоловіком стояли біля кафе, вирішуючи питання про те, куди піти, щоб знайти дівчат для розваг. Тоді він запропонував ОСОБА_8 та незнайомому чоловіку, прізвище якого, як він дізнався пізніше, ОСОБА_9 піти до його знайомої дівчини на ім'я ОСОБА_27, яка проживає по вул. Гризодубова в м. Новоукраїнка. Дійшовши до її домоволодіння, він залишив ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 на вулиці, а сам пішов до ОСОБА_27 в будинок, однак домовитись про відпочинок з ОСОБА_27 йому не вдалося і коли він виходив з домоволодіння останньої, то побачив, що ОСОБА_8. б'ється з ОСОБА_9 Тоді він вирішив захистити брата та почав наносити разом з ОСОБА_8 удари ОСОБА_9 і таким чином наніс близько 10 сильних ударів по тулубу, після того, як ОСОБА_9 впав, він разом з ОСОБА_8 продовжували наносити удари ОСОБА_9 в різні частини тіла. Після нанесених ударів ОСОБА_9 лежав і сопів, тому ОСОБА_8. запропонував йому вкинути ОСОБА_9 у річку, на що він погодився і вони разом, ведучи ОСОБА_9 під руки довели його до річки Чорний Ташлик, де ОСОБА_9 ще близько трьох разів впав без сторонньої допомоги, після чого він разом з ОСОБА_8., знявши куртку з ОСОБА_9, з метою кращого потонення зіштовхнули ОСОБА_9 у воду. По дорозі додому вони вирішили зайти до знайомой ОСОБА_14. Зайшовши до неї побачили двох хлопців і 3 дівчат, включаючи його знайому ОСОБА_15. Потім він, ОСОБА_15 і ОСОБА_8 пішли до них додому, де ОСОБА_8 і ОСОБА_15 пішли в літню кухню, а він пішов спати в літню кухню. Коли він прокинувся ОСОБА_8 сповістив його, що куртку ОСОБА_9 він спалив в бані разом з якимсь посвідченням, а ще він побачив, що речі, в яких ОСОБА_8 був одягнений ніччю, випрані, (а.с.123-127 т.1, а.с.124-128 т.2).
Допитаний в якості обвинуваченого з участю захисника ОСОБА_8 12 грудня 2002 р. та 20 лютого 2003 року свою вину у скоєні вбивства визнав повністю та показав, що що 30 листопада 2002 року близько 17 години він разом із своїм братом ОСОБА_7 вирішили відпочити, вживши при цьому спиртних напоїв. З цією метою вони пішли до кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, що розташоване в м. Новоукраїнка біля залізничного вокзалу. В кафе зустріли свого знайомого ОСОБА_10, з яким всі разом випили 0,5 л. горілки та перебували там близько 1-1,5 години. Оскільки в кафе скінчилось спиртне, та він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_10 на автомобілі останнього поїхали до баруІНФОРМАЦІЯ_3, що розташований на околиці м. Новоукраїнка біля автовокзалу, де приїхавши придбали та випили ще спиртного: пива та горілки, точної кількості випитого не пам'ятає. Після цього знов повернулись в кафе ІНФОРМАЦІЯ_2, де продовжували вживати пиво. В цей момент він помітив незнайомого йому чоловіка, який сидів за столиком з якимись дівчатами. О 24 годині кафе зачинили, а він разом з ОСОБА_7 та незнайомим чоловіком стояли біля кафе. Тоді ОСОБА_7. запропонував йому та незнайомому чоловіку, прізвище якого, як він дізнався пізніше. ОСОБА_9 піти до його знайомої дівчини на ім'я ОСОБА_27, яка проживає по вул. Гризодубова в м. Новоукраїнка. Дійшовши до її домоволодіння, ОСОБА_7. залишив його разом з ОСОБА_9 на вулиці, а сам пішов до ОСОБА_27 в будинок. ОСОБА_7. не було хвилин до 5, тому ОСОБА_9 вирішив сам піти до будинку і з'ясувати обстановку, однак він його не пускав і тримав за руку, на що ОСОБА_9 обурився і наніс йому удар ногою по його лівій нозі. У відповідь він також наніс ОСОБА_9 сильний удар в область тулубу, і між ними зав'язалась бійка. В ході бійки він наніс приблизно 10 сильних ударів по корпусу ОСОБА_9. Під час бійки ОСОБА_9 намагався нанести удари у відповідь, однак йому це не вдалося, однак в силу того, що він раніше займався східними єдиноборствами тілесних ушкоджень у нього майже не залишилось. Після того він побачив як в бійку без будь якої домовленості втрутився його брат ОСОБА_7, та вони разом почали наносити численні удари ОСОБА_9 різні частини тіла. Скільки ударів було нанесено сказати не може. Він не пам'ятає чи наносив він удари ногами поскільки був в стані алкогольного сп'яніння. Поки ОСОБА_9 міг держатися на ногах наносили удари він ї ОСОБА_7. ОСОБА_9 впав на землю обличчям до землі і стояв навколішках опираючись на руки та ображаючи їх брутальною лайкою. Він і ОСОБА_7 почали наносити численні удари ногами по ОСОБА_9. Скільки ударів було сказати не може, але стверджує, що удари наносились з великою силою практично по лежачому ОСОБА_9. Удари наносили непослідовно. Коли перестали наносити удари ОСОБА_9 був весь окровавлений, лежав та сопів. Він вирішив, що необхідно кинути його в річку, розуміючи, що таким чином наступить смерть ОСОБА_9. ОСОБА_7. з його рішенням повністю погодився і вони разом, ведучи ОСОБА_9 під руки довели його до річки Чорний Ташлик, де ОСОБА_9 ще близько трьох разів впав без сторонньої допомоги, після чого він разом з ОСОБА_7 з власної пропозиції, знявши куртку з ОСОБА_9, з метою кращого потонення, зіштовхнули ОСОБА_9 у воду. В річку вони кидали труп ОСОБА_9, а не живу людину з метою укриття факту нанесення тілесних ушкоджень.. Куртку вони взяли з собою з метою знищення. Тоді він з ОСОБА_7 зайшли до будинку, де мешкала знайома ОСОБА_7., куди точно він не пам'ятає. В будинку в цей час знаходились двоє хлопців та троє дівчат, одній з дівчин ОСОБА_7. запропонував йти з ними, та вона пішла. Прийшовши додому ОСОБА_7. пішов спати, а він з дівчиною намагався вступити в статевий зв'язок, але з фізіологічних причин не зміг цього зробити. Тоді він провів її додому. Повернувшись назад він спалив куртку, зняту з ОСОБА_9 та його посвідчення залізничника в топці печі у себе вдома. Зранку він побачивши, що його одяг, а саме лівий кросівок та лівий рукав куртки в крові, виправ їх. (т.1 а.с.132-135,т.2а.с.115-118).
Допитаний в якості обвинуваченого 23 листопада 2005 року ОСОБА_7 свою вину не визнав і від дачі показів відмовився (т.З а.с. 134-135).
Допитаний в якості обвинуваченого 22 листопада 2005 року ОСОБА_8 змінив свої покази і дав покази практично аналогічні показам, які він дав в судовому засіданні (т.З а.с.90-94).
При затриманні 3.12.2002 р. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в протоколах затримання вказали, що вони дійсно вчинили вбивство ( т.1 а.с.74,96).
При проведенні амбулаторних судово-психіатричних експертиз 4.02.2003 року ОСОБА_8 пояснив, що він «бьл выпивши, у меня с потерпевшим возник конфликт и я его избил руками и ногами, а потом труп оттянул к реке», а ОСОБА_7 пояснив, що «я убил человека, так получилось, бил руками и ногами, а затем бросили в речку» ( т.2 а.с.3,11).
При допиті в якості підозрюваних 4 грудня 2002 року ОСОБА_7 і ОСОБА_8 дали покази практично, аналогічні показам які вони давали при допитах в якості обвинувачених 12.12.2002 року та 20.02.2003р., вказавши при цьому , що при нанесенні ударів також при спихуванні ОСОБА_9 в річку вони не перебували в стані сильного душевного хвилювання, під впливом якої небудь сильної образи, злочин вчинили в стані алкогольного сп'яніння (т.1 а.с.77-81,101-104).
З грудня 2002 року затриманий у підозрі у скоєному злочині ОСОБА_8 заявив клопотання про призначення йому захисника (ті а.с.98) і 4 грудня 2002 року був допитаний з участю захисника ОСОБА_28, однак прокурор району Ведющенко, в провадженні якого знаходилась справа, виніс постанову про призначення захисника лише 5 грудня 2005 року і в той де день адвокат уклав угоду про здійснення захисту(т.1 а.с.99,100). Таким чином, прокурором і адвокатом був порушений порядок призначення захисника, но не порушено право на захист, так як ОСОБА_8 був допитаний з захисником.
При відтворені обстановки і обставин події 4 грудня 2002 року з ОСОБА_7 та 5 грудня 2002 року з ОСОБА_8 вони докладно у подробицях розповіли та показали як і де вчинили вбивство ОСОБА_9(т.1 а.с.82-92,105-114) та дали покази аналогічні показам, які вони давали при допитах в якості підозрюваних.
Згідно ст.95 КПК України протокол слідчої дії повинен бути підписаний всіма особами, що брали участь в проведенні слідчої дії, які мають право ознайомлюватися з протоколом особисто і мають право робити зауваження.
Протокол відтворення обстановки та обставин події від 5.12.2005 року з ОСОБА_8 підписаний лише ОСОБА_8 і прокурором та не підписаний іншими особами, що брали участь в проведенні слідчої дії, у тому числі понятими і тому судова палата не приймає цей протокол як джерело доказів.
Протокол відтворення обстановки та обставин події від 4 грудня 2005 року з ОСОБА_7 підписаний всіма учасниками слідчої дії крім прокурора, провівшого цю слідчу дію.
Прокурор та адвокат допустили порушення норм КПК України і відносно них повинна була винесена окрема ухвала. Однак відносно прокурора відмовлено в порушенні кримінальної справи (т.З а.с. 139), прокурор не працює в органах прокуратури, а адвокат в адвокатурі.
Свідок ОСОБА_29 показав, що у 2002 році він робив прокурором Новоукраїнського району і в його провадженні була кримінальна справа по факту вбивства ОСОБА_9. 4 та 5 грудня 2002 року він проводив відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з участю понятих у яких він не перевіряв паспортних даних. Поняті були запрошені з пересувної бригади залізничної колії, які працювали разом з ОСОБА_9. Також допитував ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в якості підозрюваних та обвинувачених в кабінеті по одному. Психічного та фізичного впливу до них не застосовувалось. Протоколи робились на компьюторі і могли вийти помилки в часі допитів і т.і.
Свідок ОСОБА_19 показав, що він працює ІНФОРМАЦІЯ_9. У 2002 році він був присутній при відтворені обстановки та обставин події і був прикутий наручниками к ОСОБА_7, Крім того він був присутній в прокуратурі при допиті ОСОБА_8, але не памятає при якому.Фізичного впливу на них не було, а про психологичний не памятає.
Оголошеними в судовому засіданні показами ОСОБА_30., який посвідчив, що він був запрошений в якості понятого при відтвореннях обстановки і обставин події, що проходили в м. Новоукраїнка по кримінальній справі, порушеній за фактом вбивства ОСОБА_9 в грудні 2002 року. Він зазначив, що підозрювані при відтворенні обстановки і обставин події давали покази добровільно, вільно орієнтувались на місцях події, ніяких підказок ніхто їм не давав. Щодо обставин проведеного відтворення обстановки і обставин події, то він пояснив, що підозрювані вказали, що вони на вулиці в м. Новоукраїнка, що знаходиться біля залізничного вокзалу разом по черзі наносили удари ОСОБА_9, потім віднесли його до.річки, де попередньо знявши куртку, втопили. Потім один з підозрюваних показав, що цю куртку він спалив в топці у власному домоволодінні. (т.З а.с.63-64).
Свідка ОСОБА_31, який пояснив, що у грудні 2002 року він працював на залізниці і тимчасово проживав в вагоні на станції Новоукраїнка. Також він показав, що йому відомо, що при проведенні відтворення обстановки і обставин події по кримінальній справі, порушеній за фактом вбивства ОСОБА_9 були присутні поняті, але у зв'язку з плином часу він сьогодні вже не може сказати хто саме. (тЗ а.с.66)
Свідка ОСОБА_32, який посвідчив, що він був запрошений в якості понятого під час проведення відтворення обстановки і обставин події 4 грудня 2002 року з ОСОБА_7. та 5 грудня 2002 року з ОСОБА_8. Під час зазначених дій вони посвідчили, що вони перебували в барі ІНФОРМАЦІЯ_2, де вживали спиртні напої. Після закриття бару ОСОБА_7., ОСОБА_8. та ОСОБА_9 стояли біля бару та вирішували куди їм піти, щоб знайти дівчат для розваг. Потім вони пішли в бік вилиці Гризодубова, дійшовши до будинку ОСОБА_27 один підозрюваний (ОСОБА_7.) зайшов в будинок, а інший (ОСОБА_8.) з ОСОБА_9 залишились на вулиці. В цей час між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 розпочалася бійка. Коли ОСОБА_7. вийшов з будинку, то, побачивши бійку, почав також бити ОСОБА_9 руками та ногами. Коли вони зупинили побиття, то вирішили ОСОБА_9. віднести в річку, що вони і зробили, попередньо на березі річки зняли з ОСОБА_9 куртку, яку потім спалили в топці власного домоволодіння, також ОСОБА_7. та ОСОБА_8. додали, що під час скоєння злочину вони перебували в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, ОСОБА_32 посвідчив, що під час проведення відтворення обстановки і обставин події на підозрюваних фізичний чи психічний вплив не застосовувався, вони вільно орієнтувались на місці події, ніхто не робив їм якихось підказок.(т.З а.с.68-69)
Прокуратура кваліфікувала дії ОСОБА_7. за ч.І ст.357, ч.З ст.357, ч.І ст.263, ч.4 ст. 187, п.п.4,6,12ст.115 КК України, дії ОСОБА_8а О.Д. за ч.І ст.357, ч.З ст.357, ч.4 ст. 187, п.п.4,6,12 КК України.
15 березня 2006 року державний обвинувач Ахалшенішвілі Н.Є. винесла постанову про зміну обвинувачення і виключила з обвинувачення обом підсудним обвинувачення в скоєні злочинів ,передбачених ч.І ст.357, ч.З ст.357, ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст.115 КК України.
Потерпілий згідно ст.277 КПК України не підтримав обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
Судова палата кваліфікує дії ОСОБА_7. за ч.І ст.263 КК України , як виготовлення, зберігання, та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Кваліфікуюча ознака придбання вогнепальної зброї досудовим слідством не вмінювалась і в постанові про зміну обвинувачення від 15.03.2006 року помилково вказана лише в назві епізоду. Крім того, ОСОБА_7 придбав мисливську рушницю, а не вогнепальну зброю.
Аналізуючи докази в їх сукупності судова палата вважає, що вина ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в скоєні умисного вбивства ОСОБА_9 доведена повністю. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діючи узгоджено, наносячи велику кількість ударів потерпілому, переважно ногами та в життєво-важливі органи, також і в той час коли потерпілий лежав на землі і не міг чинити опір, усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали суспільно-небезпечні наслідки своєї поведінки та бажали їх настання, про що також свідчать і їх дії після скоєння вбивства.
Судова палата вважає, що первинні покази підсудних про те, що вони вдвох наносили удари потерпілому правдивими, так як вони підтверджуються доказами вказаними вище, а зміна їх показів і їх твердження про те, що ОСОБА_8 не бив потерпілого є намаганням звільнити від відповідальності ОСОБА_8 та зменшити ступінь суспільної небезпечності злочину вчиненого ОСОБА_7 і відповідно ступінь покарання.
ОСОБА_7. та ОСОБА_8. 1 грудня 2002 року, близько 1 години, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, діючи з особливою жорстокістю, бажаючи та усвідомлюючи спричинення ОСОБА_9 особливих страждань в момент скоєння умисного вбивства, шляхом нанесення великої кількості ударів - нанесли не менш ніж 25 ударів руками та взутими ногами в життєво важливі частини тіла - голову, грудну клітину, живіт ОСОБА_9, що спричинило мученицьку (нестерпну) біль потерпілому та смерть останнього, тобто скоїли злочин, передбачений п. 4 ч.2 ст.115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині вчинене з особливою жорстокістю.
ОСОБА_7. та ОСОБА_8. 1 грудня 2002 року, близько 1 години, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, нанесли не менш ніж 25 ударів руками та взутими ногами в життєво важливі частини тіла - голову, грудну клітину, живіт ОСОБА_9, що призвело до смерті останнього, тобто скоїли злочин, передбачений п. 12 ч.2 ст.115 КК України -умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Посилання ОСОБА_7. та ОСОБА_8 на те ,що до них на досудовому слідстві застосовувалось психічне і фізичне насильство не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Свідки: ОСОБА_29, працівники міліції, поняті показали, що ніякого насильства, впливу до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на досудовому слідстві не застосовувалось.
Згідно висновку судмедекспертизи №149 від 3 грудня 2002 року на тілі ОСОБА_7. тілесних ушкоджень не виявлено. ( т.1 а.с. 176).
Згідно висновку судмедекспертизи №148 від 3 грудня 2002 року на тілі ОСОБА_8 виявлено тілесне ушкодження у вигляді садини передньої поверхні лівої голені яка могла виникнути в результаті дії тупого твердого предмета або при ударі о такий. Це тілесне ушкодження виникло біля 4-5 суток до проведення експертизи, (т.1 а.с. 182). Таким чином це тілесне ушкодження виникло до виявлення трупа ОСОБА_9 порушення кримінальної справи.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №71 від 25 січня 2003 року ОСОБА_8. на момент вчинення злочину психічним захворюванням не страждав, не знаходився в хворобливому стані, міг керувати своїми діями та віддавати їм звіт, в відношенні інкримінуємого діяння визнаний осудним, в застосуванні заходів медичного характеру немає потреби, (т.2 а.с. 1-3)
Посилання ОСОБА_8 на те, що він не міг бити потерпілого, так як страждав в місцях позбавлення волі дистрофією не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
З Сімферопольської виправної колонії повідомили 14.03.2006 року, що він з 11.06.2002 р. по 12.07.2002 року був на освідуванні в ВК-10 Херсонської області, де даних на хронічне захворювання не виявлено.
Згідно медичних освідовувань від 4.12.2002р. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 здорові, працездатні. (т.2 а.с. 136,166)
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №72 від 25 січня 2003 року ОСОБА_7. на момент вчинення злочину психічним захворюванням не страждав, не знаходився в хворобливому стані, міг керувати своїми діями та віддавати їм звіт, в відношенні інкримінуємого діяння визнаний осудним, в застосуванні заходів медичного характеру немає потреби, (т.2 а.с. 10-11)
Призначаючи покарання судова палата відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу підсудних, обставини, що пом»якшують і обтяжують покарання.
Підсудні скоїли злочин, що законом віднесений до категорії особливо тяжких, а ОСОБА_7 і злочин середньої тяжкості, раніше неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, у тому числі і тяжких.
ОСОБА_7 за місцем проживання характеризується негативно, за місцем відбуття покарання - позитивно. ОСОБА_8 характеризується негативно.
Обставини, що пом»якшують покарання ОСОБА_8 відсутні.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 є його хвороба залишки вилікуваного туберкульозу.
На утриманні підсудних знаходяться мати, ІНФОРМАЦІЯ_10 і бабуся,ІНФОРМАЦІЯ_11.
Обставинами, що обтяжують покарання обом підсудним є рецидив злочинів, вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.
Враховуючи викладене судова палата вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів зі сторони підсудних необхідно їм обрати покарання у вигляді позбавлення волі.
Цивільний позов ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. підлягає задоволенню, так як він втратив батька з вини підсудних. Батько виховував його та його неповнолітнього брата з 1991 року, так як їхня мати померла і для них це велика моральна травма. Матеріальний позов не заявлявся.
Судові витрати за проведення експертиз в сумі 165 грн. 24 коп. необхідно стягнути з підсудних в доход держави.
Речові докази - обріз рушниці необхідно знищити.
На підставі наведеного, керуючись ст..323,324 КПК України, судова палата ,-
ОСОБА_7 визнати винним за ч.І ст.263, п. п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання:
За ч.І ст.263 КК України - 3 роки позбавлення волі;
За п.п.4,12 ч.2 ст.115 КК України - 15 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.
ОСОБА_8 визнати винним за п.п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7. і ОСОБА_8 рахувати з 3.12.2002 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на касаційний період залишити утримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_7. та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 10 000 грн. моральної шкоди солідарно.
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави за проведення експертиз по 82 грн.62 коп. з кожного.
Речові докази - обріз рушниці «ГЖ-К» НОМЕР_5,1958 року випуску, який знаходиться в кімнаті зберігання зброї Новоукраїнського РВ УМВС України в Кіровоградській області - знищити.
На вирок суду учасниками судового розгляду можуть бути принесені касаційні скарги у Верховний Суд України через апеляційний суд Кіровоградської області протягом місяця з моменту проголошення вироку, а засудженими в той строк з моменту вручення їм копії вироку.
Головуючий:
Суддя:
Народні засідателі
Згідно з оригіналом Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області
В.С.Борщ