01.12.2014 Єдиний унікальний номер 205/8478/14-ц
Справа №2/205/4346/14
205/8478/14-ц
01 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Шавули В.С.
при секретарі Перцевій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач 08 жовтня 2014 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.2-4).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 грудня 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNZ0GK00000046, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 54 020,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування у розмірі 10,08% річних, строком користування до 07.12.2026 року.
Але, в порушення умов кредитного договору, ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим, станом на 15.07.2014 року має заборгованість в сумі 44 332,03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.07.2014 року становить 518 684,75 грн., з якої: заборгованість за кредитом - 39 105,61 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 3 661,91 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 749,11 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання - 815,40 доларів США.
Зобов'язання за вказаним кредитним договором забезпечено договорами поруки № DNZ0GK00000046/1 та № DNZ0GK00000046/2 укладеними 04.12.2006 року між позивачем та ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд солідарно стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № DNZ0GK00000046 від 04.12.2006 року в сумі 44 332,03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.07.2014 року становить 518 684,75 грн. та судові витрати по справі.
Представник позивача за довіреністю - Демарчук М.В., в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. До суду надав письмову заяву, в якій просив справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с.40).
Співвідповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду був повідомлений відповідно до вимог ч.6 ст.74 ЦПК України, а саме: направленням йому на вказані позивачем номера мобільного телефону СМС-повідомленнь, які згідно довідок (а.с.41,42) йому були доставлені.
Співвідповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились. Про день, час та місце судового засідання повідомлялись у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки у судове засідання не повідомили. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надсилали.
Згідно зі ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилом, встановленим ст.509 ЦПК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При цьому, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ст. 1054 ЦПК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст. 1055 ЦПК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що 04 грудня 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNZ0GK00000046, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 45 000,00 доларів США, строком користування до 07.12.2026 року, зі сплатою відсотків за користування у розмірі 10,08% річних на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.15-16).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 04 грудня 2006 року між позивачем та ОСОБА_3, а також ОСОБА_2 було укладено договори поруки № DNZ0GK00000046/1, № DNZ0GK00000046/2 (а.с.17,18).
Відповідно до умов договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
У свою чергу ОСОБА_1 порушив умови укладеного кредитного договору, в частині своєчасного погашення платежів, передбачених умовами договору, у зв'язку з чим станом на 15 липня 2014 року має заборгованість в сумі 44 332,03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.07.2014 року становить 518 684,75 грн., з якої:
- заборгованість за кредитом - 39 105,61 доларів США,
- заборгованість по процентам за користування кредитом - 3 661,91 доларів США,
- заборгованість по комісії за користування кредитом - 749,11 доларів США,
- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання - 815,40 доларів США (а.с.5-9).
Про наявність заборгованості за кредитним договором перед банком співвідповідачі повідомлялись повідомленням №30.1.0.0/2-912 від 10.08.2014 року, із вимогою погасити наявну заборгованість по кредитному договору (а.с.11,12,13-14).
Згідно ст. 526 ЦПК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 525 ЦПК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦПК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
Згідно статті 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 553 ЦПК України,за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором з порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька.
Відповідно ст. 554 ЦПК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.
Оскільки свої договірні зобов'язання позичальник за кредитним договором не виконав, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, в повному обсязі доведеними з боку позивача та підлягають задоволенню, тому заборгованість у сумі 518 684,75 грн. необхідно стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача.
Також, на підставі ст.. 88 ЦПК України, в рівних частках з співвідповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати у сумі 3 654,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 197, 209, 212, 213-215, 222, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП:НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП:НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № DNZ0GK00000046 від 04.12.2006 року в сумі 44 332,03 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.07.2014 року становить 518 684,75 грн. (п'ятсот вісімнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири грн.. 75 коп.), з якої: заборгованість за кредитом - 39 105,61 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 3 661,91 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 749,11 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання - 815,40 доларів США.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП:НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП:НОМЕР_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати у сумі 3 654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя В.С. Шавула