25.11.2014 Єдиний унікальний номер 205/7395/14-ц
справа № 2/205/4012/14
205/7395/14-ц
25 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Шавули В.С.
при секретарі Перцевій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач 29 серпня 2014 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.2-3).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.04.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір № DNН4КР50690037, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у сумі 10 465,00 грн., зі сплатою відсотків за користування у розмірі 25,08% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
У зв'язку із тим, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо своєчасного виконання зобов'язань за договором, судовим наказом виданим 23.02.2009 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська з нього було стягнуто заборгованість за кредитом в сумі 20 382,69 грн. та судові витрати в сумі 116,91 грн.
Але, в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку із чим, станом на 18.08.2014 року має заборгованість, на загальну суму 66 386,95 грн., із якої:
- заборгованості по процентам - 9 359,56 грн.;
- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 53 389,92 грн.,
- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.,
- штраф (процентна складова) - 3 137,47 грн.
Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № DNН4КР50690037 від 12.04.2006 року в сумі 66 386,95 грн. та судові витрати по справі.
Представник позивача, діючий за довіреністю - Демарчук М.В., в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду надав письмову заяву, в якій просив справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с.33).
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про день, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надавав.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Згідно ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За cт.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилом, встановленим ст.509 ЦПК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При цьому, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ст. 1054 ЦПК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст. 1055 ЦПК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що 12 квітня 2006 року на підставі заяви позичальника № DNН4КР50690037 ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_1 строковий кредит у сумі 10 465,00 грн. на строк 12 місяців по 12.04.2007 року включно, на споживчі цілі, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 2,09 % на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом, а позичальник зобов'язався своєчасно повернути кредит, сплатити відсотки, винагороди, комісії зазначені в заяві, умовах та правилах надання банківських послуг строки (а.с.6).
Згідно п.2.1, 2.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка) (Стандарт), банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству (далі - ТСП). Позичальник доручає банку, без додаткового узгодження, здійснювати списання та перерахування кредитних коштів з кредитного рахунку на користь ТСП та банку на рахунки зазначені у заяві.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, однак в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав тому судовим наказом виданим 23.02.2009 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська з нього було стягнуто заборгованість за кредитом в сумі 20 382,69 грн. та судові витрати в сумі 116,91 грн. (а.с.4).
Але, в порушення умов договору відповідач продовжує ухилятися від належного виконання свої зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого за ним, станом 18.08.2014 року утворилась заборгованість, на загальну суму 66 386,95 грн., із якої:
- заборгованості по процентам - 9 359,56 грн.;
- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 53 389,92 грн.,
- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.,
- штраф (процентна складова) - 3 137,47 грн. (а.с.5).
Відповідно до п.п.5.3. умов і правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн. + 5% від суми заборгованості.
Згідно ст. 526 ЦПК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 525 ЦПК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦПК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
Згідно статті 625 ЦПК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, аналізуючи наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, в повному обсязі доведеними з боку позивача та підлягають задоволенню, оскільки свої договірні зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором не виконав, суд вважає, що заборгованість у сумі 66 386,95 грн., підлягає стягненню із відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».
Вирішуючи питання щодо судових витрат, відповідно до ст..88 ЦПК України, так як сторони не звільнені від сплати судових витрат, позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в сумі 663,87 грн.
На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, ст.ст. 509, 525, 526, 551, 610, 625, 1046, 1047, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11,15, 57-60, 88, 209, 212, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DNН4КР50690037 від 12.04.2006 року в сумі 66 386,95 грн. (шістдесят шість тисяч триста вісімдесят шість грн. 95 коп.), з якої: заборгованість по процентам - 9 359,56 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 53 389,92 грн.; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - 3 137,47 грн.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП:НОМЕР_1, громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати у сумі 663,87 грн. (шістсот шістдесят три грн. 87 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя В. С. Шавула