26.11.2014 Єдиний унікальний номер 205/8780/14-ц
№ 205/4461/14
Справа № 2/205/4461/14
26 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Шавули В.С.
при секретарі Перцевій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права власності, визнання права власності на домоволодіння, -
Позивач звернувся до суду із позовом, у якому посилаючись на викладені обставини просив визнати право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з: А-1 житловий будинок /фактично складається з: 1, 5 -коридори, 2, 7, 8, 9 - житлові, 3 - санвузол, 4 - кухня, 6 - вбиральня/, загальною площею 74,6 кв.м., житловою площе. 44,4 кв.м.; Л-3 житловий будинок /фактично складається з: /І-й поверх: 1-коридор, 2-кухня, 3-житлова, 4-передпокій, 5-санвузол; ІІ-й поверх: 6-хол, 7-санвузол, 8-комора, 9-10-житлові; мансардний поверх: 11-хол/, загальною площею 178,4 кв.м., житловою площею 49,4 кв.м.; И - баня, К - вбиральня, О-2 - літня кухня, П - навіс, Р - навіс, С - вольєр, №№ 1-9, І - споруди та припинити право власності ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на домоволодіння, у зв?язку зі зміною часток в спільному майні та виплатою мною грошової компенсації.
Позивач в судове засідання надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, надіслали до суду письмові заяви, в яких просили суд розглядати справу за їх відсутності, прийняти рішення по суті заявлених позовних вимог, які ними були визнані в повному обсязі.
За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, зокрема із правочинів, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України в редакції 2003 року).
За змістом ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Підставою звернення до суду позивача є захист майнових прав та інтересів, пов'язаних із реалізацією права власності.
Для встановлення правовідносин між сторонами та при вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, інших законів України, нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, практику Верховного суду України.
Судом встановлено, що 10.06.1996 р. коксохімічним заводом ім. Калініна видане свідоцтво про право власності на житло, на підставі якого сторони на праві спільної часткової власності набули право на квартиру № 1 в житловому будинку АДРЕСА_1. На підставі даного свідоцтва дана нерухомість належала в рівних частках (по 1/6 частці) членам однієї родині у складі: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3. Загальна площа даної квартири складала 64,1 кв.м., житлова площа 45,3 кв.м.
Рішенням Дніпропетровської міської ради № 49/29 від 13.07.2005 р. житловому будинку АДРЕСА_1 змінено правовий статус з найменування «квартири» на «домоволодіння».
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер ОСОБА_7, спадщину після його смерті у вигляді 1/6 частки прийняв його син - ОСОБА_6.ІНФОРМАЦІЯ_2 р. помер ОСОБА_6, спадщину у вигляді 1/3 частки прийняла ОСОБА_1, як дружина померлого. З урахуванням частки, яка їй належала на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.06.1996 р. їй стало належати 3/6 часток даного нерухомого майна.
За згодою всіх співласників позивачкою ОСОБА_1 за особисті було проведено реконструкційні зміни домоволодіння внаслідок переобладнання житлового будинку літ. А-1, прибудовою літ. А1-1, та будівництвом будівель - житлового будинку літ. Л-3, бані літ. И, літньої кухні літ. О-2, тим самим належні співвласникам частки змінилися, а домоволодіння стало складатися з: А-1 житловий будинок /фактично складається з: 1, 5 -коридори, 2, 7, 8, 9 - житлові, 3 - санвузол, 4 - кухня, 6 - вбиральня/, загальною площею 74,6 кв.м., житловою площе. 44,4 кв.м.; Л-3 житловий будинок /фактично складається з: /І-й поверх: 1-коридор, 2-кухня, 3-житлова, 4-передпокій, 5-санвузол; ІІ-й поверх: 6-хол, 7-санвузол, 8-комора, 9-10-житлові; мансардний поверх: 11-хол/, загальною площею 178,4 кв.м., житловою площею 49,4 кв.м.; И - баня, К - вбиральня, О-2 - літня кухня, П - навіс, Р - навіс, С - вольєр, №№ 1-9, І - споруди.
Так, у фактичному користуванні позивача та користуванні ОСОБА_4 знаходиться житловий будинок А-1 з приміщеннями 1-5; 1-6; 1-7; 1-8; 1-9; житловий будинок А1-1 з приміщеннями 1-1; 1-2; прибудова А2-1 з приміщеннями 1-3, 1-4; погріб підА-1; козирок; навіс Р; вольєр С, споруди №№ 1-5, 7, 8, І, що складає 14/100 часток домоволодіння.
У користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 згідно актом про розрахунок часток об?єктів нерухомого майна від 15.07.2011 р., знаходиться 86/100 часток домоволодіння.
Судом встановлено, що у зв'язку із неможливістю виділу часток в натурі, співвласниками незначних часток ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 кожним отримано від ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості належних часток (а.с.6-9).
У відповідності до ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності. Якщо виділ частки неможливий, співвласник який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
На підставі викладено, керуючись ст.9, ст.41, ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, ст.ст. 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.ст.11, 15, 16, 20, 21, 319, 321, 325, 328, 346, 356, 358, 364 ЦК України в редакції 2003 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.95 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права власності, визнання права власності на домоволодіння, - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з: А-1 житловий будинок /фактично складається з: 1, 5 -коридори, 2, 7, 8, 9 - житлові, 3 - санвузол, 4 - кухня, 6 - вбиральня/, загальною площею 74,6 кв.м., житловою площе. 44,4 кв.м.; Л-3 житловий будинок /фактично складається з: /І-й поверх: 1-коридор, 2-кухня, 3-житлова, 4-передпокій, 5-санвузол; ІІ-й поверх: 6-хол, 7-санвузол, 8-комора, 9-10-житлові; мансардний поверх: 11-хол/, загальною площею 178,4 кв.м., житловою площею 49,4 кв.м.; И - баня, К - вбиральня, О-2 - літня кухня, П - навіс, Р - навіс, С - вольєр, №№ 1-9, І - споруди.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.С. Шавула