Справа № 144/1207/14-ц Провадження № 22-ц/772/3959/2014Головуючий в суді першої інстанції Панченко Д. І.
Категорія 41Доповідач Стеблюк Л. П.
"29" грудня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючої : Стеблюк Л.П.
суддів: Копаничук С.Г., Нікушина В.П.
при секретарі: Кирилюк Л.М.
за участю представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 25.11.2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, вказавши, що 05 вересня 2014 року до нього звернулися жителі с.Метанівка ОСОБА_5 та с.Демидівка Тростянецького району ОСОБА_6 про те, що в Інтернеті за посилкою ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщений відео ролик під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в якому жителька с.Метанівка Теплицького району Вінницької області ОСОБА_3 в присутності великої кількості громадян в стверджувальній формі на відеокамеру заявила «...ОСОБА_4 будучи в п'яному стані сказав - нічого прокуратура не зробить, бо я їй роблю ремонт, за кожний виклик ваш в міліцію, за кожну заяву я по 500 доларів в міліцію, прокуратуру, і ці заяви ваші не розглядаються ...» (з 3 хв. 50 сек. по 4 хв. 15 сек. відеоролика) та «...сам ОСОБА_4 говорив, багато людей чуло який п'яний був, і при тому ГАІ наше п'яну людину не спиняє, він постійно в п'яному вигляді їзде, його ніхто не спиняє, і він тут не раз розбивався машиною своєю, ніякої реакції немає, і він казав, що я роблю ремонт в прокуратурі, і що схочу я тут буду робити, пишіть хоч по 25 заяв ... ремонт він робив в прокуратурі, прокуратуру ремонтував, робив генеральний ремонт в прокуратурі...) (з 15 хв. 05 сек. по 15 хв. 45 сек. відеоролика).
Окрім того, троє жителів с.Метанівка - ОСОБА_7, ОСОБА_8 , ОСОБА_9, які здали свої земельні ділянки в оренду ТОВ «Теплик - Агро», 8 вересня 2014 року подали директору ТОВ «Теплик-Агро» заяви з клопотанням про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок, так, як вони, передивившись вищевказаний відео ролик, виявили до мене, як керуючого відділенням с.Метанівка ТОВ «Теплик - Агро», недовіру.
Вище вказана інформація поширена відповідачем при свідках є недостовірною та не відповідає дійсності, оскільки він не здійснював ремонт в прокуратурі Теплицького району, ні працівникам прокуратури ні працівникам Теплицького РВ УМВС України грошей не давав, а також жодного разу п'яним не був, тим паче не водив автомобіль в п'яному стані та не розбивав. Голослівні, безпідставні заяви ОСОБА_3 не є належними доказами, які б підтвердили факт здійснення ним протиправних, аморальних дій та кримінальних дій. Такі висловлення в його адрес є заздалегідь упередженими, нелогічними, направленими щоб дискредитувати його в очах громадськості, адже він працює в ТОВ «Теплик - Агро» на посаді керуючого відділенням с.Метанівка і щоденно спілкуюсь з великою кількістю жителів с.Метанівка та Теплицького району.
Тому просить визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує його права та свободи, ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, оприлюднену в відеоролику «смт. Теплик Вінницька обл.. Хто фінансує сепаратистів» ОСОБА_3. Визнати наклепом вищевказану інформацію, та зобов'язати ОСОБА_3 за власний рахунок спростувати недостовірну інформацію, поширену нею в присутності громадян Теплицького району та оприлюднену в відео ролику «ІНФОРМАЦІЯ_2», шляхом спростування її в присутності громадян за адресою с.Метанівка, які були присутні при її поширенні, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та вибачитись перед ним про те, що нею поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує його права та свободи, ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію як керівника, а також дане спростування та вибачення розмістити в youtube у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення суду законної сили, та стягнути з ОСОБА_3 на його користь кошти в сумі 10000 (десять тисяч) гривень в якості компенсації за завдану мені моральну шкоду, та судові витрати.
В подальшому представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги: змінив прізвище свідка, при якому була поширена інформація з ОСОБА_10 на ОСОБА_17; змінив вимогу в частині зобов'язання ОСОБА_3 з попросити вибачення на визнати такою, що не відповідає дійсності, зняв вимогу про розміщення спростування youtube, так як це може робити тільки особа, яка розмістила даний ролик, та збільшив позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди до 20 000 грн., та стягнути витрати на оплату судового збору в сумі 488 грн.
Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 25.11.2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким задоволити позов у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що останні не підлягають до задоволення наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 на підтвердження обставини про поширення щодо нього ОСОБА_3 недостовірної інформації надав суду копію відео ролика з Інтернету, у яких міститься інформація «...ОСОБА_4 будучи в п'яному стані сказав - нічого прокуратура не зробить , бо я їй роблю ремонт, за кожний виклик ваш в міліцію, за кожну заяву я по 500 доларів в міліцію, прокуратуру, і ці заяви ваші не розглядаються ...» (з 3 хв. 50 сек. по 4 хв. 15 сек. відео ролика) та «...сам ОСОБА_4 говорив, багато людей чуло який п'яний був, і при тому ГАІ наше п'яну людину не спиняє, він постійно в п'яному вигляді ї де. його ніхто не спиняє, і він тут не раз розбивався машиною своєю, ніякої реакції немає. : він казав, що я роблю ремонт в прокуратурі, і що схочу я тут буду робити, пишіть хоч по 25 заяв ремонт він робив в прокуратурі, прокуратуру ремонтував, робив генеральний ремонт в прокуратурі.... (з 15 хв. 05 сек. по 15 хв. 45 сек. відеоролика).
На роз'яснення суду про залучення до участі в справі другого відповідача, згідно вимог ст. 33 ЦПК України - суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача, та відповідно до п. .2 ППВСУ від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет, - представник відповідача пояснив, що встановити автора матеріалу та власника сайту, надати їх назву та адреси не є можливим, і він не заявляє клопотання про їх залучення до справи як відповідачів.
Позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують розміщення відео ролика під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в мережі Інтернет та підтвердження поширення інформації відносно ОСОБА_4 через мережу Інтернет, на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1, яку просить стягувати позивач, як і доказів, про те, що це було зроблено відповідачем ОСОБА_3, та доказів того, що інформація була розповсюджена перед особами ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_18. ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, перед якими позивач ставить вимогу про спростування інформації, а у відповідності з вимогами ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.
Відповідно до ст. ст. 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод - кожному гарантується право на захист лілової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснив судам, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення цією особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо).
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 області відхилити.
Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 25.11.2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча:
Судді: /підписи/
з оригіналом вірно: