Справа № 177/2190/14-ц
Провадження № 2/177/965/14
Іменем України
19 грудня 2014 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Строгової Г. Г.
за участі: секретаря Дзиговської Т. Б.,
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою 17.07.2014 року, в обґрунтування якої посилається на те, що рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 23.05.2014 року з нього стягнуто аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Однак, у зв'язку з погіршенням його здоров'я, він не в змозі в повному обсязі сплачувати 1/4 частину аліментів з усіх видів його заробітку доходу на користь відповідача на утримання малолітнього сина. Крім того, зазначає, що він є інвалідом дитинства, з 2010 року стан його здоров'я почав погіршуватися і дружина - відповідач по справі вигнала його з дому, після чого він почав жити у батьків, оскільки сам за собою не міг доглядати.
28.05.2013 року він визнаний інвалідом ІІ групи, в теперішній час його направляють на стаціонарне лікування у зв'язку з загостренням хвороби.
На сьогоднішній день він отримує пенсію по інвалідності у розмірі 1080, 00 грн. А після стягнення аліментів його пенсія буде становити 810, 00 грн., що є нижче прожиткового мінімум, інших джерел доходу у нього не має. Пенсія, яку він отримує, не забезпечує йому необхідного мінімуму проживання, так як він є хворою людиною, яка потребує постійного лікування, що потребує чимало коштів на оплату ліків. Зазначені обставини суттєво погіршують його матеріальний стан, потребують значних додаткових витрат на лікування, у зв'язку з чим просить зменшити йому розмір аліментів які з нього стягнуті на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) до 1/8 частини усіх видів його заробітку (доходу).
Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти зменшення розміру аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та просила у задоволені позовних вимог відмовити.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 23.05.2014 року з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття, на користь матері ОСОБА_2, починаючи з 04.12.2013 року (а.с. 7-8).
Статтею 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
При цьому, як роз'яснено в постанові Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З довідки МСЕК вбачається, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи з 01.06.2013 року (а.с. 12) та отримує пенсію по інвалідності, яка в період з січня 2014 року грудень 2014 року в середньому склала 1 135, 24 грн., щомісяця, про що свідчить довідка № 1173 від 17.12.2014 року надана УПФУ в Криворізькому районі (а.с. 34).
Саме на незначний розмір пенсії, встановленої в зв'язку з інвалідністю, та потребу постійного лікування, посилається позивач як на підстави необхідності зменшення розміру аліментів.
Зазначені вище докази та посилання позивача на те, що він є хворою людиною, яка потребує постійного лікування, що потребує чимало коштів на оплату ліків, були враховані судом при винесені 23.05.2014 року рішення про стягнення аліментів (а.с. 7), тому не можуть бути повторно враховані для зменшення розміру аліментів.
Отже, суду не надано всіх належних і допустимих доказів в підтвердження зміни обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, після винесення рішення Криворізьким районним судом Дніпропетровської області 23.05.2014 року про стягнення аліментів, які б доводили необхідність зменшення розміру аліментів, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 208 ч.1 п.2, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 192 Сімейного Кодексу України, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутніми під час його проголошення, в той же строк з моменту отримання копії рішення.
Суддя: