Справа № 223/621/14-ц
Провадження № 2/223/417/2014
11 серпня 2014 року м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Луньової О.Г.
при секретарі Швиденко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" про відшкодування моральної шкоди в зв'язку з виробничою травмою,-
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" про відшкодування моральної шкоди в зв'язку з виробничою травмою. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що працюючи в ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1", під час виконання виробничого завдання 16.02.1999 року з ним трапився нещасний випадок, позивач отримав травму за діагнозом: ГЗЧМТ, струс головного мозку з помірною загально мозковою симптоматикою, забита рана верхньої повіки ока, про що був складений акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затверджений керівником підприємства 16.02.1999 року. Висновком Медико-соціальної експертної комісії від 12.04.2012 року позивачу вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності внаслідок травми на виробництві на 10 % довічно. Позивач просив суд стягнути з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" на його користь моральну шкоду в сумі 3000,00 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив суд розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення. Просив винести рішення відповідно до закону, та діючої судової практики, розглянути справу за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові заяви сторін, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює в ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" в шкідливих умовах з повним робочим днем в шахті ( а.с.5-7).
При виконанні виробничого завдання 16.02.1999 року з позивачем трапився нещасний випадок, він отримав травму за діагнозом: ГЗЧМТ, струс головного мозку з помірною загально мозковою симптоматикою, забита рана верхньої повіки лівого ока, про що був складений акт про нещасний випадок (а.с.8).
Висновком Медико-соціальної експертної комісії від 12.04.2012 року позивачу вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності внаслідок травми на виробництві на 10 % (а.с.10).
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно з ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності".
Однак, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, згідно ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", не відповідає за завдану моральну шкоду, оскільки зупинено дію абз. 4 ст. 1, підпункту "є" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які потягли втрату працездатності", втрачено чинність Законом України від 23.02.2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Крім того, з Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключена ч. 3 ст. 34 відповідно до положень Закону України від 23 лютого 2007 року "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок виробничої травми пошкоджено здоров'я позивача, чим завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України.
Відповідно до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-9 рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо. У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості і домірності завданої моральної шкоди, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв'язків, вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 3000 грн., що буде цілком еквівалентним завданим моральним стражданням.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Суд, розглянувши справу та задовольняючі позовні вимоги, вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір на користь держави, відповідно до ст. 88 ЦПК України в розмірі 243 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 268 ЦК України, ч. 2 ст. 153, ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 3, 8, 10, 15, 60, 79, 88, 212 - 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України "Про охорону праці", постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-9 рп/2004, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" про відшкодування моральної шкоди в зв'язку з виробничою травмою, задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" на користь ОСОБА_1, одноразово, 3000 (три тисячі) гривень, в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві при виконанні трудових обов'язків.
Стягнути з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене сторонами, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, до Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області О.Г. Луньова