Справа № 127/23374/14-ц Провадження № 22-ц/772/3803/2014Головуючий в суді першої інстанції Сичук М. М.
Категорія 27Доповідач Міхасішин І. В.
"23" грудня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Міхасішина І.В.
Суддів: Голоти Л.О., Войтка Ю.Б.,
При секретарі: Куленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
встановила:
31 жовтня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що відповідно до укладеного договору приєднання №б/н від 17 жовтня 2010 року відповідач отримала кредит у розмірі 20000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами складає між нею та банком договір кредиту. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором виконувала неналежним чином, внаслідок чого станом на 30 вересня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 35251,31 грн., яка складається з 25054,67 грн. - заборгованість за кредитом; 8041,82 - заборгованість за процентами за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1654,82 грн. - штраф (процентна складова).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2014 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.10.2010 року у сумі 35251, 31 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 25054, 67 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 8041, 82 грн., а також штрафу фіксованої частини у сумі 500 грн.та процентної складової у розмірі 1654, 82 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначала, що в рішенні суду відсутній розрахунок заборгованості та не наведені відповідні пункти договору, на підставі яких вона нараховувалася, неправомірно нарахована сума штрафу, судом не з'ясовано строк дії кредитної картки та період коли відповідач припинила погашати кредитну заборгованість, не враховано суму платежу, яка була внесена нею в сумі 1000 грн. 30.09.2014 року до каси банку на погашення кредитної заборгованості, позовна заява подана з пропуском строку позовної давності, крім того, судом не було роз'яснено її права та необґрунтовано зазначено, що нею було визнано позовні вимоги, тоді як вона лише не заперечувала, що нею було отримано кредит.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» - Рой В.Л. проти апеляційної скарги заперечив, просив суд скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
По справі встановлено, 17 жовтня 2010 між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір шляхом приєднання (частина перша статті 634 ЦК України), відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 20000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, що підтверджується анкетою-заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 9).
Позичальник погодилася, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася і згодна з Умовами і Правилами надання банківських послуг , а також з Тарифами банку, які надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua та зобов'язалася виконувати вимоги Умов і Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті.
Згідно з п. 2.1.1.2.4 підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта стосовно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом ч.1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Статтею 627 ЦК України закріплено свободу договору, яка передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою кредитний договір є договором приєднання, тобто договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Згідно з п. 2.1.1.5.5-2.1.1.5.6 Умов і Правил надання банківських послуг клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту і овердрафту), оплати винагороди банку.
Позичальник зобов'язання за кредитним договором виконувала неналежним чином, внаслідок чого станом на 30 вересня 2014 року виникла заборгованість в сумі 35251,31 грн., яка складається з 25054,67 грн. - заборгованість за кредитом; 8041,82 - заборгованість за процентами за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1654,82 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов і Правил надання банківських послуг для надання послуг банк видає клієнту карту, її вид визначений в Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору є дата отримання карти, вказана в заяві.
Відповідно до п. 2.1.1.2.11-2.1.1.2.12 карта діє до останнього дня місяця, вказаного на лицьовій стороні карти, включно. Забороняється використання карти (її реквізитів), строк дії якої сплив. Банк не несе відповідальності за несвоєчасне отримання держателем карти, випущеної на новий строк дії. По закінченню строку дії відповідна карта продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії) за зверненням клієнта в банк, згідно діючих тарифів. Перевипуск карти на новий строк здійснюється при дотриманні клієнтом умов обслуговування карти, передбачених договором.
В п. 2.1.1.5.1 встановлено, що клієнт зобов'язується протягом 10 днів до закінчення строку дії карти повернути для ліквідації карту, а також карти, випущені довіреним особам клієнта, крім втрачених/викрадених і віртуальних карт.
Відповідно до 2.1.1.8.4 відповідний картрахунок може бути закритий на підставі заяви держателя . При цьому держатель повинен не пізніше 30 днів з дня повідомлення повернути карту в банк, після чого обслуговування карти припиняється. Держатель повинен погасити всі види заборгованості перед банком, в тому числі , яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карти.
Згідно правового висновку, висловленого Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року (справа № 6-14 цс 14), який відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч.1,3 ст. 264 ЦК України).
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
За змістом п. 1.1.7.31 Умов і Правил надання банківських послуг строк позовної давності щодо вимог банку по поверненню кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат банку становить 50 років
Як встановлено по справі, ОСОБА_2 є користувачем картки типу Gold.
Відповідно до Тарифів обслуговування карт типу Gold, строк дії даної карти встановлено 2 роки (а.с. 10).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором за період з 26.03.2012 року по 30.09.2014 року ОСОБА_2 вносилися платежі на погашення кредитної заборгованості, останній з яких було здійснено 30.09.2014 року.
Відповідно до наданої ОСОБА_2 квитанції від 30.09.2014 року нею було сплачено 1000 грн. на рахунок 516874***8888814 (а.с. 53).
Тобто, рахунок з обслуговування кредитного договору б/н від 17.10.2010 року є чиним, протягом 2012-2014 років відповідач ним користувалася, тобто визнала свій обов'язок за кредитним договором, що свідчить про те, що строк дії картки продовжено.
Враховуючи, п. 1.1.7.31 Умов і Правил надання банківських послуг та те, що строк дії кредитних карток типу Gold становить 2 роки, позивач звернувся до суду з позовом в межах строку позовної давності ( 31 жовтня 2014 року).
Крім того, підставою для відмови у позові з підстав спливу строку позовної давності є лише заява сторони у спорі, зроблена до ухвалення рішення судом, проте із такою заявою відповідач до суду не зверталася (частина четверта статті 267 ЦК України).
Згідно з п. п. 2.1.1.12.3 погашення кредиту - поповнення картрахунку держателя, здійснюється шляхом внесення коштів в готівковій чи безготівковій формі і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на основі договору.
Відповідно до п. 2.1.1.3.9. клієнт, який допустив порушення виконання більше одного кредитного зобов'язання перед банком, доручає приймати і розподіляти грошові кошти для погашення простроченої кредитної заборгованості в послідовності, визначеній самостійно банком, з пріоритетом погашення беззаставних кредитних зобов'язань, для чого клієнт доручає сформувати і надати на підпис необхідні касові документи.
Враховуючи встановлені обставини та наявні докази, доводи відповідача про те, що здійснений нею платіж від 30.09.2014 року не було враховано при розрахунку заборгованості за договором є необгрунтованим.
Разом з тим, відповідачем не спростовано доводи позивача про те, що зобов'язання нею виконувалися неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно з п. 2.1.1.7.6 у разі порушення клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язується сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. по кредитних картах , відкритим у валюті USD) + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків.
Доводи апеляційної скарги про те, що у рішенні суду відсутній розрахунок заборгованості, а також необґрунтовано нараховано суми штрафу є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Щодо доводів відповідача про те, що перед початком розгляду справи судом не було вручено пам'ятку про її права та не роз'яснено їх зміст, а також, що судом безпідставно зазначено про те, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, вони також не приймаються судом до уваги.
Так, відповідно до ст. 167 ЦПК України головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання.
Тобто, вручення сторонам у справі «Пам'ятки про права та обов'язки » чинним ЦПК України не передбачено.
Крім того, згідно технічного звукозапису судового засідання від 14 листопада 2014 року судом були роз'яснені права ОСОБА_2 та на запитання суду остання відповіла, що зміст цих прав їй зрозумілий.
Також відповідно ч.1 ст. 173 ЦПК України судом було з'ясовано у відповідача чи визнає вона вимоги позивача, на що остання відповіла, що позов визнає.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як роз'яснено в п. 11 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року за змістом ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
За таких обставин, суд першої інстанції з дотриманням вимог матеріального та процесуального права дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є доведеними, а позов визнано позивачем та задовольнив позовні вимоги.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.В. Міхасішин
Судді: Л.О. Голота
Ю.Б. Войтко