Справа № 223/523/14-ц
Провадження № 4-с/223/3/2014
10 липня 2014 року м. Вугледар
Вугледарський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Луньової О.Г.
при секретарі Швиденко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця,-
ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на незаконні дії державного виконавця. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що 05.06.2014 року отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2014 року та виклик державного виконавця від 29.05.2014 року на 05.06.2014 року з 9.00 до 12.00 годин. 06.06.2014 року державний виконавець повідомив, що йому необхідно сплатити штраф в сумі 275 грн., так як він прийшов на 9 день. 06.06.2014 року ОСОБА_1 отримав лист з витягом про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, при цьому опис майна не проводився, арешт накладено на невизначений список майна. Вважає дії державного виконавця незаконними, а тому просить суд визнати дії державного виконавця Кулішової М.В. по накладенню штрафних санкцій, по накладенню арешту на все нерухоме майно по виконавчому листу від 29.05.2014 року - незаконними та зняти арешт з нерухомого майна; притягнути до відповідальності ОСОБА_2 за протиправні дії та перевищення посадових обов'язків.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник відділу ДВС Вугледарського міського управління юстиції Донецької області в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу ДВС та заперечення на скаргу, в яких вимоги ОСОБА_1 не визнали, оскільки майно боржника звільнено з-під арешту, штрафні санкції до боржника не застосовувалися. Були винесені постанови про стягнення виконавчого збору та витрат в зв'язку з невиконанням боржником рішення у встановлений законодавством добровільний строк, які не є штрафними санкціями.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Судом встановлено, що рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 13.05.2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди задоволено частково, було розірвано договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачену за товар грошову суму в розмірі 2300 гривень, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Вугледарського міського управління юстиції Донецької області від 29.05.2014 року було відкрито виконавче провадження, в якому боржнику запропоновано добровільно виконати рішення до 05.06.2014 року.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Вугледарського міського управління юстиції Донецької області від 03.06.2014 року було накладено арешт на все рухоме та нерухому майно ОСОБА_1
Відповідно до копії акту державного виконавця від 10.06.2014 року ОСОБА_3 передав 4 диски ОСОБА_1, ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 2300 грн.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Вугледарського міського управління юстиції Донецької області від 18.06.2014 року було звільнено з-під арешту все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1, що також підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 44490109 від 18.06.2014 року.
Розглядаючи вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця про покладення на боржника обов'язку сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій суд приходить до наступних висновків.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
У відповідності до п.4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Державним виконавцем не надано суду доказів на підтвердження направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження на наступний день після її винесення, та доказів на підтвердження отримання боржником зазначеної постанови. Крім того, суду не надано доказів, що боржник був проінформований про встановлення строку добровільного виконання рішення до 05.06.2014 року.
Посилання заявника про те, що ним було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження лише 05.06.2014 року, в судовому засіданні не спростовані держаним виконавцем. 10.06.2014 року боржником сплачено грошові кошти стягувачу.
Крім цього, відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.
Тобто, із вищевикладеного вбачається, що виконавчий збір підлягає стягненню у разі проведення виконавчою службою дій щодо примусового виконання рішення, однак доказів вчинення дій по примусовому виконанню судового рішення та його невиконання боржником у встановлений для добровільного виконання строк державним виконавчем суду надано не було.
Таким чином боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення в встановлений державним виконавцем строк.
Дії державного виконавця в частині винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій суд визнає неправомірними.
Розглядаючи вимоги про визнання дій державного виконавця неправомірними в частині накладення арешту на майно заявника та зняття арешту з всього нерухомого майна боржника, суд приймає до уваги, що на момент розгляду скарги майно боржника звільнено з під арешту постановою від 18.06.2014 року та при перевірці виконавчого провадження начальником відділу державної виконавчої служби виявлено порушення порядку накладення арешту, таким чином дії державного виконавця в частині накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника слід визнати неправомірними.
Враховуючи, що на момент розгляду справи арешт з рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 державним виконавцем було знято, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог стосовно зняття арешту з нерухомого майна по виконавчому листу від 29.05.2014 року.
Вимоги, щодо стягнення з державного виконавця штрафних санкції та притягнення державного до відповідальності за перевищення посадових обов'язків, суд вважає необґрунтованими.
Керуючись Законом України “Про державну службу”, ст.ст. 3, 8, 10, 15, 60, 212 - 215, 383-387 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця задовольнити частково.
Дії державного виконавця відділу ДВС Вугледарського міського управління юстиції Донецької області ОСОБА_2 відносно накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 по виконавчому листу від 29.05.2014 року визнати неправомірними.
Визнати дії державного виконавця відділу ДВС Вугледарського міського управління юстиції Донецької області ОСОБА_2 в частині винесення постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій з ОСОБА_1 неправомірними.
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в 5-денний строк до Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд Донецької області.
Суддя Вугледарського
міського суду Донецької області ОСОБА_4