Справа № 147/976/14-ц Провадження № 22-ц/772/3472/2014Головуючий в суді першої інстанції Волошин І. А.
Категорія 48Доповідач Якименко М. М.
"05" грудня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого : Якименко М.М.,
суддів : Іващука В.А., Колоса С.С.
при секретарі : Пантелеймоновій А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2014 року,-
В провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини.
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2014 року позов було задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 в розмірі 400 гривень щомісячно, починаючи з 25 липня 2014 року і до закінчення нею навчання але не більше як до досягнення дитиною двадцятитрьохрічного віку.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати по оплаті навчання ОСОБА_4 в розмірі 4800,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Не погодившись з таким рішенням в частині стягнення додаткових витрат на навчання в розмірі 4800,00 гривень, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу у якій, посилаючись на його незаконність просив його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.
В свою чергу позивач подала письмові заперечення, в яких просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.
Судова колегія, заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , прийшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі , який 11.04.2000 року було розірвано.
Від шлюбу у них народилась дитина - дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до довідки №1121 від 08.09.2014 року, виданої виконкомом Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області та свідоцтв про народження, до складу сім'ї ОСОБА_2 входять її чоловік ОСОБА_6, дочка ОСОБА_4, дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6.
Згідно договору про навчання від 25.08.2013 року ОСОБА_4 дійсно уклала договір про навчання з Уманським національним університетом садівництва за напрямком підготовки «менеджмент» на період з 01.09.2013 року по 20.06.2017 року.
Судом також встановлено за навчання ОСОБА_4 в Уманському національному університеті у 2013 році було сплачено 6400 гривень за перший курс денної форми навчання, та у 2014 році 3200 гривень за перший семестр другого курсу навчання, а всього 9600,00 гривень.
Згідно довідки №899 від 11.08.2014 року, виданої виконкомом Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, до склад сім'ї ОСОБА_3 входить його дружина ОСОБА_9 та син ОСОБА_10
Відповідно до ч.1 ст.10 СК України, якщо сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом або іншими нормативно-правовими актами чи домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Колегія суддів погоджується з висновком суду про застосування аналогії закону (ст.185 СК України), при вирішенні судом питання про стягнення витрат на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання в розмірі 4800 гривень, які були фактично понесені позивачем.
До участі у додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами можна притягати лише батьків дитини. Оскільки у даному випадку йдеться про фактично зазнані позивачем витрати, висновок суду про їх визначення у твердій грошовій сумі х правильним.
За правилами ч. 2 ст.185 СК України, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги наведене, конкретні обставини справи, приймаючи до уваги матеріальний та сімейний стан як позивача, так і відповідача, з урахуванням приписів ст. 182 СК України, районний суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, будучи батьком дитини, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на повнолітню дитину у зв'язку із її навчання у платному навчальному закладі,.
При цьому суд правомірно прийняв до уваги, що розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат, а додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню половина понесених та документально підтверджених фактичних витрат у розмірі 4800 гривень.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд правильно застосував норми цивільного законодавства до правовідносин, що склались між сторонами, дав їм належну правову оцінку, а відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому є безпідставні і до уваги судовою колегією не приймаються.
Рішення суду є законним обґрунтованим і справедливим, постановленим з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.