Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3522/14-ц
Номер провадження 2-о/213/82/14
21 листопада 2014 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу
Дніпропетровської області
в складі головуючого судді - Соловйової Л.Я.
при секретарі- Тарановській Н.О.
за участю заявника - ОСОБА_1,
представника заявника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Територіальна громада м.Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, Виконавчий комітет Інгулецької районної в місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, П'ята криворізька державна нотаріальна контора, Криворізька міська рада про встановлення факту проживання однією сім"єю,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою вказуючи, що його мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6, після чого він став проживати за адресою: АДРЕСА_1 однією сім"єю зі своєю бабусею ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_5, які з 23.12.1977 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням виконкому Інгулецької районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 24.08.1990 року бабуся була призначена його опікуном. Бабуся та її чоловік були його сім'єю, забезпечували всім необхідним, допомогли здобути освіту. 27.02.2008 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 та заявник приватизували квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їм на праві приватної спільної часткової власності. Його родина мала спільний бюджет, зароблені кошти він витрачав на потреби сім'ї, приймав участь у веденні господарства.
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла його бабуся ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_5. Останній на день смерті був зареєстрований та проживав в квартирі АДРЕСА_1, яка є місцем відкриття спадщини. Після смерті останнього ніхто не звертався із заявами про прийняття спадщини, заповітів та спадкових договорів останнім не складалось. Заявник зазначає, що він є єдиним спадкоємцем 4 черги після смерті ОСОБА_5, як такий, що більше 5 років проживав із спадкодавцем до моменту відкриття спадщини.
Нотаріусом П'ятої криворізької державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки факт проживання із спадкодавцем підлягає встановленню в судовому порядку.
Просить встановити факт того, що він мешкав однією родиною з ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_8, як онук дружини останнього - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, в період з 1990 року по день смерті ОСОБА_5.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги та підтвердив викладені в заяві обставини. Просить заяву задовольнити в повному обсязі. Вказав, що встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 необхідно для прийняття спадщини після смерті останнього. Інших спадкоємців у померлого немає.
Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала вимоги ОСОБА_1, просить їх задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в заяві.
Представники заінтересованих осіб - Територіальної громади м.Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради, Виконавчого комітету Інгулецької районної в місті ради м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, П'ятої криворізької державної нотаріальної контори, Криворізької міської ради в судове засідання не явились, про час і дату розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника Криворізької міської ради м.Кривого Рогу та представника виконкому Криворізької міської ради надійшли исьмові пояснення, із яких слідує, що матеріали по даній справі направлені до виконкому Інгулецької районної в місті ради м.Кривого Рогу, оскільки останнє здійснює представництво Криворізької міської ради у справах даної категорії. Просять розглянути справу без участі представника Криворізької міської ради.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників заінтересованих осіб.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 суду пояснив, що його мати ОСОБА_3 померла коли йому було 3 роки. Його опікуном стала його рідна бабуся по матері- ОСОБА_4, яка перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 Він проживав у сім"ї бабусі з 1990 року, був зареєстрований за місцем їх проживання. Це була його родина, вони спільно харчувались. Бабуся та ОСОБА_5 виховували його. Про те, що ОСОБА_5 був йому не рідний дід, він дізнався коли навчався в школі. В 2008 році вони приватизували квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності, по 1/ 3 частки кожному. Коли він влаштувався на роботу, то всі зароблені кошти приносив в родину бабусі, допомагав у веденні спільного господарства. Спільних дітей у бабусі і ОСОБА_4 не було, інших внуків немає. Коли ІНФОРМАЦІЯ_7 померла його бабуся ОСОБА_4, він та ОСОБА_5 займались похованням останньої. Похованням ОСОБА_7 займався він та просив допомоги в своєї хрещеної матері. З травня 2013 року він не працює.
Із пояснень свідка ОСОБА_8 слідує, що вона є хрещеною матір'ю ОСОБА_1. В 1990 році померла мати останнього. Він весь час проживав разом з бабусею ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_5, вважав їх за своїх батьків, останні піклувались про ОСОБА_1, бабуся була призначена його опікуном. Коли ОСОБА_1 став повнолітнім, то став піклуватися про бабусю і її чоловіка, здійснював їх поховання. Коли помер ОСОБА_5 ОСОБА_1 повідомив їй про це. Вона та сусіди допомагали ОСОБА_1 матеріально для здійснення поховання ОСОБА_5.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що заявник ОСОБА_10 є його сусідом. Вони проживають в одному будинку. Він знав його бабу та ОСОБА_5, спілкувався з ними. ОСОБА_1 весь час проживав з останніми, часто він бачив його на вулиці з ОСОБА_5, якого заявник вважав своїм дідом. Коли ОСОБА_10 потрапив до лікарні то ОСОБА_5 піклувався про нього. Він був у гостях ОСОБА_1 на дачі, там же був і ОСОБА_5. ОСОБА_1 організовував поховання бабусі та ОСОБА_5.
Вислухавши заявника, його представника ОСОБА_2, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 вказані ОСОБА_11 та ОСОБА_3 (а.с.7).
ІНФОРМАЦІЯ_6 мати заявника ОСОБА_3 померла, актовий запис про смерть №211 (а.с.6).
Згідно рішення виконавчого комітету Інгулецької районної ради народних депутатів Дніпропетровської області від 24.08.1990 року №248/4 опікуном малолітнього ОСОБА_1 призначено його бабусю ОСОБА_4. Із вказаного рішення слідує, що відомості про батька дитина в свідоцтві про його народження вказані зі слів матері (а.с.14).
23.12.1977 року було укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Дошлюбне прізвище дружини - ОСОБА_4 (а.с.7).
На підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради № І 112 від 27.02.2008 року згідно з розпорядженням від 01.02.2008 року №І 17 - квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1/ 3 частки кожному (а.с.11). Вказана квартира зареєстрована в КП «Криворізьке БТІ» на праві приватної спільної часткової власності за вказаними особами номер запису 12939 в книзі 22ПВШ-460 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_5, актовий запис про смерть №576 (а.с.5).
Із довідки КП "ЖЕО №20" №3984 від 25.09.2014 року слідує, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7, актовий запис про смерть №548 від 20.07.2010 року була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 18.09.1979 року по ІНФОРМАЦІЯ_7. Разом з нею на день смерті були зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.10).
Згідно довідки КП "ЖЕО №20" №3985 від 25.09.2014 року станом на день смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8, разом з ним був зареєстрований ОСОБА_1 (а.с.9).
Із копії паспорта НОМЕР_1 слідує, що він виданий 25.04.2003 року Інгулецьким РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім"я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв"язку з досягненням останнім 16-річного віку. Значиться штамп про реєстрацію останнього за адресою: АДРЕСА_1 з 25.04.2003 (а.с.15-16).
Державним нотаріусом П'ятої криворізької державної нотаріальної контори 09.09.2014 року було винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/ 3 частку квартири після смерті ОСОБА_5, оскільки заявником не надано документального підтвердження підстав для закликання його до спадкування після спадкодавця, а факт проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше 5 років до дня відкриття спадщини - підлягає встановленню в судову порядку (а.с.13).
Із інформаційних довідок із Спадкового реєстру слідує, що 15.11.2013 року П'ятою криворізькою державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа на ім'я ОСОБА_5, номер в спадковому реєстрі №55316985, номер у нотаріуса 186/2013. Інформація щодо складених спадкоємцем заповітів та спадкових договорів - відсутня (а.с.52,53).
Із листа завідуючої П'ятою криворізькою державною нотаріальною конторою від 19.11.2014 року слідує, що після смерті ОСОБА_5 ніхто із спадкоємців до нотаріальної контори із заявами про прийняття/ відмови спадщини не звертався (а.с.51).
Із пояснень свідків встановлено, що після смерті матері заявника ОСОБА_1 -ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, він проживав однією сім'єю разом з бабусею ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_5
Приписами ч.2 ст.256 ЦПК України визначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст.1264 ЦК України, особи, які проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, мають право на спадкування за законом у четверту чергу.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 1990 року по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_8 проживав разом з останнім за адресою: АДРЕСА_4, вів з ним спільне господарство, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що факт спільного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 протягом не менше п'яти років до дня смерті останнього, а саме з 1990 року по день смерті останнього за адресою: АДРЕСА_1, знайшов своє підтвердження в суді і встановлення цього факту для заявника має юридичне значення, так як дає останньому право на прийняття спадщини по закону після померлого.
Судом встановлено, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 немає. Територіальна громада м.Кривого Рогу не зверталась до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
За таких обставин, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.1264 ЦК України, ст.ст.234 ч.2 п. 5, 256 ч.2 Цивільного процесуального кодексу України та керуючись ст.ст.10,11,60, 259, 212-215 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 однією сім'єю з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8, як онук дружини останнього - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7, в період з 1990 року по день смерті ОСОБА_5.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.Я.Соловйова