Справа № 127/22868/14-а
Провадження № 2-а/127/850/14
18.12.2014 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
при секретарі Коберник О.Л.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Степанової С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій, -
24.10.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці і соціального захисту населення Замостянського району про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою суду від 18.12.2014 року відповідача у справі було замінено на належного - Департамент соціальної політики Вінницької міської ради.
Мотивований позов тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням, а також інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Звернувшись до відповідача із заявою та проханням видати посвідчення інваліда війни та надавши копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідку лікарсько-трудової експертної комісії, копії документів, які підтверджують його участь в роботах по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань ЦО, отримав відмову у встановленні даного статусу і видачі посвідчення. Відповідач зазначив, що у наданих документах відсутнє документальне підтвердження залучення ОСОБА_1 до формування Цивільної оборони згідно з наказом чи розпорядженням, а за таких обставин відсутні підстави для встановлення статусу «Інвалід війни». Позивач просив визнати дії відповідача щодо відмови йому у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення протиправними та зобов'язати встановити статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення на підставі ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за викладених обставин. Зауважив, що наказом № 672 п. 5 Міністерства енергетики зазначено, що перевід до структури ЦО є обов'язковим при виникненні аварії на Чорнобильській АЕС. Наказом від 19.04.1985 № 2с, зокрема п. 2.7, вирішено створити службу протирадіаційного і протихімічного захисту під керівництвом Семенова К.Ф. - начальника хімічного цеху, а в п. 7 вирішено про створення формування ЦО - спеціальне формування 600 осіб від підрозділів згідно з табелем. 26.04.1986 року сталась аварія на ЧАЕС і він в той день працював начальником зміни в хімічному цеху на 4 блоці станції, тому «автоматично» за посадою був включений у формування цивільної оборони, виконував розпорядження штабу ЦО і ніяких додаткових наказів про включення не потрібно було. Дані факти підтверджується робочим табелем за 1986 рік із зазначенням прізвищ, трудовою книжкою, довідкою за 26.04.1986, актом Н-1 про нещасний випадок на виробництві, згідно якого він отримав гостру променеву хворобу і з 27.04.1986 до 29.07.1986 року був в лікарні. Вважає відмову відповідача у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення неправомірною.
Представник відповідача - Степанова С.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що позивач не довів перебування у формуванні Цивільної оборони при виконанні робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Надала письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно паспорту громадянина України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Козятин Вінницької області (а.с. 6).
Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_1 (категорії 1) та з вкладки НОМЕР_2 категорії 1 серії НОМЕР_1, довідки лікарсько-трудової експертної комісії серії ВТЭ-18 № 096476 ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 9-10).
Експертним висновком Центрального міжвідомчого експертного союзу № 737 від 16.03.1993 ОСОБА_1 було встановлено діагноз гостра променева хвороба 1 ст., захворювання пов'язано з опроміненням під час аварії на ЧАЕС (а.с. 12).
Актом № 149 про нещасний випадок на підприємстві затвердженого керівником підприємства 19.08.1984 підтверджується той факт, що ОСОБА_1 працював на Чорнобильській АЕС за адресою м. Прип'ять Київської області таб. № 3521 на посаді начальника зміни у хімічному цеху 26.04.1986 та отримав гостру променеву хворобу першого ступеню внаслідок ядерної аварії реактора четвертого енергоблока зі значним виходом радіоактивних речовин в навколишнє середовище (а.с. 13).
ОСОБА_1 з 10 червня 1994 року є інвалідом II групи захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Дана обставина підтверджується довідкою Сер. ВТС-18 № 096476 та посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_3, копії яких приєднані до матеріалів справи.
Таким чином, встановлення позивачу II групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи - підтверджене у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Відповідно до п.9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розпорядженням ВПО «Союзатоменерго» № 672с від 06.12.1982 року встановлено, що переведення роботи персоналу в структуру Цивільної оборони є обов'язковим при виникненні гіпотетичної аварії на АС чи введення періоду «Загальної готовності ЦО» (а.с. 17-18).
На виконання даного розпорядження був виданий наказ № 2с від 19.04.1985 по Чорнобильській атомній електростанції ім. В.І. Леніна «О руководящем составе, службах и формированиях гражданской обороны», відповідно до якого в склад спеціального формування Цивільної оборони увійшло 600 осіб від підрозділів згідно з табелем, зокрема від хімічного цеху - 50 осіб (п. 7.5 наказу).
Відповідно до табелю обліку за квітень 1986 року по зоні 1 і 3 та трудової книжки, ОСОБА_1 26.04.1986 року працював начальником зміни хімічного цеху, тому на підставі наказу 2с від 19.04.1985 року був особою, залученою до складу формувань Цивільної оборони при виникненні аварії.
ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики із заявою про встановлення статусу «Інвалід війни», проте 24.10.2014 року отримав відмову з посиланням на те, що належними документами не підтверджено залучення його до робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони (а.с. 5).
Разом з тим, надаючи оцінку доказам в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони, тому суд вважає необхідним зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької міської ради розглянути звернення ОСОБА_1 щодо встановлення статусу «Інвалід війни» та видачі відповідного посвідчення, в зв'язку з цим позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 11, 69, 70, 71, 103, 158, 163, 172, 177, 179 КАС України,
Позов задоволити частково.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької міської ради розглянути звернення ОСОБА_1 щодо встановлення статусу «Інвалід війни» та видачі відповідного посвідчення.
В решті позову - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: