04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"23" грудня 2014 р. Справа№ 910/10335/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.
за участю представників
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Рухлін І.О. - дов. від 19.12.2012 року № 09-32/1561
від третьої особи: не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь" на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року
у справі № 910/10335/14 (головуючий суддя Стасюк С.В., судді Босий В.П., Пукшин Л.Г.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь" (м. Запоріжжя)
до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю „МД Холдінг" (м. Київ)
про визнання припиненими правовідносин за договором та зобов'язання вчинити дії
До господарського суду міста Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь" з позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання припиненими правовідносин між сторонами по справі за договором застави від 17.09.2010 року № 20-1408/3-1 з 14.03.2014 року та про зобов'язання відповідача подати до заяву до Державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції про припинення обтяження і подальше вилучення реєстраційного запису № 10267784 (контрольна сума Б40В4Е46ГА) з Державного реєстру обтяжень майна.
Рішенням від 28.10.2014 року господарський суд міста Києва у позові відмовив.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ВАТ „Запоріжсталь" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року по справі № 910/10335/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2014 року апеляційна скарга ВАТ „Запоріжсталь" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/10335/14 у судовому засіданні за участю представників сторін.
Ухвалою від 11.12.2014 року Київський апеляційний господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „МД Холдінг".
В судове засідання 23.12.2014 року повноважні представники позивача та третьої особи не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
В судовому засіданні 23.12.2013 року представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу. В минулому судовому засіданні представник позивача підтримував вимоги апеляційної скарги.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 17.09.2010 року Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю „МД Холдинг" (позичальник) уклали кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-1410/2-1 із подальшими змінами на підставі договорів про внесенням змін та доповнень від 01.08.2012 року № 20-2845/2-1, від 01.08.2012 року № 20-2851/2-1 та від 05.10.2012 року № 20-3488/2-1, відповідно до умов яких банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі, яка не може перевищувати 10 000 000 доларів США для погашення заборгованості перед ПАТ „Комерційний банк „Хрещатик".
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Ч. 1 ст. 3 Закону України „Про заставу" визначено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, зокрема така, що випливає з договору кредиту.
17.09.2010 року Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (заставодержатель) та Відкрите акціонерне товариство „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь" (заставодавець) уклали договір застави № 20-1408/3-1, яким забезпечено вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору від 17.09.2010 року № 20-1410/2-1, а також договорів про внесення змін та доповнень, що укладені та можуть бути укладені до нього в подальшому, за умовами якого позичальник зобов'язаний в порядку, передбаченому кредитним договором від 17.09.2010 року № 20-1410/2-1, повернути заставодержателю кредит не пізніше 14.09.2013 року, який наданий у сумі, яка не може перевищувати 10 000 000 доларів США відповідно до графіку.
Предметом застави є основні засоби - обладнання, перелік яких викладено в Додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, далі - „Майно". Відповідно до бухгалтерської довідки заставодавця станом на 17.09.2010 року, залишкова балансова вартість майна, яке передається в заставу, складає 278 066 727 грн. 58 коп. (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 1.3 договору від 17.09.2010 року № 20-1408/3-1 майно належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується бухгалтерською довідкою (балансовою довідкою) від 17.09.2010 року № 19/2054633 заставодавця станом на 17.09.2010 року.
Сторони оцінюють майно, яке передається в заставу в 869 630 198 грн. Місцезнаходження майна: Україна, м. Запоріжжя, Південне Шосе, буд. 72 (пункти 1.4, 1.6 договору).
У відповідності до пункту 7.3 договору від 17.09.2010 року № 20-1408/3-1 він діє до повного виконання зобов'язань позичальником та/або заставодавцем за Кредитним договором ( з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/23770/13 стягнуто з ТОВ „МД Холдинг" на користь ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-1410/2-1 від 17.09.2010 року у сумі 101 692 176 грн. 08 коп.
На виконання рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/23770/13 видано наказ від 12.03.2014 року.
Постановою від 14.04.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 42968812 та надано боржнику семиденний термін для виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/23770/13 у самостійному порядку.
У зв'язку з невиконанням боржником рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 910/23770/13 у самостійному порядку державним виконавцем винесено постанову про арешт майна ТОВ „МД Холдинг" та про розшук майна боржника.
Станом на момент винесення оспорюваного рішення місцевому господарському суду не було надано жодних доказів, що підтверджують припинення основного зобов'язання, в забезпечення виконання якого укладено договір застави від 17.09.2010 року № 20-1408/3-1 та припинення застави у будь-який інший спосіб, визначений статтею 28 Закону України „Про заставу".
Відтак посилання позивача на п. 1 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України (право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою), оскільки основне зобов'язання не припинилося.
Крім того відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.03.2012 року № 5 право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК Укарїни, статті 3 і 4 ЦПК України). Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.
Також позивач посилався на припинення правовідносин за договором застави у зв'язку з порушенням відповідачем вимог ч. 1, 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
При вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до статті 11 Закону України „Про заставу", статей 1, 11 Закону України „Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до статті 546 ЦК застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 ЦК), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки (пункт 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.03.2012 року № 5).
На відносини з права застави не поширюються норми статті 559 Цивільного кодексу України щодо припинення поруки, оскільки правовідносини за договором застави регулюється нормами параграфа 6 (ст.ст. 572-593) глави 49 Цивільного кодексу України та спеціальним законом, а саме, Законом України „Про заставу".
Підстави припинення права застави визначені статтею 593 Цивільного кодексу та кореспондуються зі статтею 28 Закону України „Про заставу", за приписами якої застава припиняється:
- з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;
- в разі загибелі заставленого майна;
- в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;
- в разі примусового продажу заставленого майна;
- при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;
- в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Таким чином, серед вищенаведених підстав припинення застави не містяться посилання на зобов'язання кредитора надіслати поручителю вимогу протягом 6 місяців.
Оскільки підстави припинення застави, як окремого виду забезпечення виконання зобов'язання, безпосередньо врегульовані окремими нормами цивільного закону, суд не може вдаватися до аналогії закону і застосовувати норми, які регулюють підстави припинення інших видів забезпечення виконання зобов'язання незалежно від ступеня їх подібності в суті відносин чи найменуванні сторін.
Місцевим господарським судом правомірно відхилено посилання позивача на порушення відповідачем ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки до правовідносин, які виникли за договором застави не застосовують правовідносини поруки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь" на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року у справі № 910/10335/14 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року у справі № 910/10335/14 залишити без змін.
3. Справу № 910/10335/14 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано__26.12.2014 р.__
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім