Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" грудня 2014 р.Справа № 922/5107/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Воронько В.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного АТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
до ФОП ОСОБА_1, м. Лозова
про стягнення 59234,23 грн.
за участю представників:
позивача - Железнякова І.М., довіреність № 3964-О від 14.10.10 р.,
відповідача - не з'явився,
Публічне АТ КБ "Приватбанк" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського обслуговування №б/н від 15.05.12р. в сумі 59234,23 грн., з яких: 43501,18 грн. - заборгованість за кредитом, 11612,31 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2946,21 грн., - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 1174,53 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 13.11.14р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
24.12.14р. представник позивача надав супровідний лист з документами для долучення до матеріалів справи, які долучено судом до матеріалів справи, а також надав заяву про припинення провадження по справі у зв'язку з укладенням 23.10.14р. між сторонами генеральної угоди про реструктуризацію боргу.
Представник позивача в судовому засіданні 24.12.14р. підтримав заяву про припинення провадження по справі.
Представник відповідача в судове засідання 24.12.14р. не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. На час проведення судового засідання в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 13.11.14р., що направлялася відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та повернулася на адресу суду з відміткою органу зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Згідно п.п. 4.1.1 п.4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.
Відповідно до п. 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 19.12.14 року, місце проживання відповідача - 64602, АДРЕСА_1 та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем надіслана позовна заява.
Відповідно до вимог частин 1,3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації-адресою, зазначеною в ЄДР юридичних осіб та фіз. осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи те, що ухвала суду про порушення провадження у справі була повернута органом зв'язку "за закінченням терміну зберігання", суд приходить до висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи.
Так, під час розгляду справи, судом встановлено, що заборгованість по кредиту ОСОБА_1 було реструктуризовано та відповідач вважається таким, що не має простроченої заборгованості за договором банківського обслуговування від 15.05.2012 року.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяву позивача про припинення провадження у справі, зазначає наступне.
Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відповідно до ч.1 п.1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи те, що позивачем було проведено реструктуризацію заборгованості відповідача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази оплат, суд прийшов до висновку, що заява позивача про припинення провадження у справі підлягає задоволенню, а провадження у справі № 922/5107/14 підлягає припиненню на підставі ч.1 п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Згідно положень процесуального закону, повернення судових витрат у випадку припинення провадження у справі (ст. 80 ГПК України), можливе саме у випадку коли спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки в такому випадку відсутній об'єкт справляння судового збору згідно вимог закону.
У всіх інших випадках застосування статті 80 ГПК України, суд має вирішити питання про розподіл між сторонами господарських витрат, тобто про покладення таких витрат або на позивача, або на відповідача у справі.
Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.03.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Зокрема, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.
Як вбачається з наданих сторонами документів, спір між сторонами було врегульовано внаслідок реструктуризації заборгованості відповідача то в даному випадку судовий збір з відповідача не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, ч.1. п.1.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Провадження у справі 922/5107/14припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Суддя Л.В. Шарко