04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" грудня 2014 р. Справа№ 911/1557/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.
в судове засідання з'явився прокурор Ющенко М.А. - посв. від 12.12.2014 року № 030760
за участю представників
від позивача: Котов С.В. - дов. від 31.12.2013 року б/н
від відповідача: Куприянський Б.О. - дов. від 01.09.2014 року № 350
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" на рішення господарського суду Київської області від 27.08.2014 року
у справі № 911/1557/14 (головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Горбасенко П.В., Ярема В.А.)
за позовом Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Київської області (м. Київ) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області (м. Київ)
до Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" (смт. Калита Броварського району Київської області)
про стягнення 41 825 611 грн. 44 коп.
До господарського суду Київської області звернувся Міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" про стягнення з відповідача 41 825 611 грн. 44 коп. збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання надр (підземних вод) з підземних джерел, які розташовані в адміністративних межах Броварського району Київської області на рахунок.
ДЕІ у Київській області подало заяву про уточнення позовних вимог в якій просило стягнути до спеціального фонду Державного бюджету - 30%, до спеціального фонду бюджету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області - 50%, до спеціального фонду бюджету Київської області - 20%.
Рішенням від 27.08.2014 року господарський суд Київської області позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з ПАТ „Агрокомбінат „Калита" на користь держави 41 825 611 грн. 44 коп., кошти розподілив між спеціальним фондом Державного бюджету України та спеціальними фондами місцевих бюджетів: на користь спеціального фонду Державного бюджету - 30% від суми збитків, що становить 12 547 683 грн. 43 коп., на користь спеціального фонду бюджету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області - 50% від суми збитків, що становить 20 912 805 грн. 72 коп., на користь спеціального фонду бюджету Київської області - 20% від суми збитків, що становить 8 365 122 грн. 29 коп., грошові кошти перерахував на розподільчий рахунок № 33118331700150 з кодом 240663100. Стягнув з ПАТ „Агрокомбінат „Калита" до Державного бюджету України судовий збір у сумі 73 080 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПАТ „Агрокомбінат „Калита" звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 27.08.2014 року по справі № 911/1557/14 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року апеляційну скаргу ПАТ „Агрокомбінат „Калита" було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 911/1557/14 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.
Розпорядженням секретаря судової палати від 18.12.2014 року склад судової колегії змінювався.
В судовому засіданні 18.12.2014 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Прокурор проти вимог апеляційної скарги заперечував, проте правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути скасовано частково з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави і суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Частина перша статті 2 ГПК України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 ГПК України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-XII завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Згідно ст.ст. 4, 5 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю Українського народу, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 35 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 16 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію у Київській області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року № 136, Державна екологічна інспекція у м. Києві (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Голова Київської міської державної адміністрації координує діяльність Держекоінспекції і сприяє їй у виконанні покладених на неї завдань. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Київської області.
При цьому ДЕІ у Київській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, серед інших, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про екологічну безпеку, а також вимог законодавства про використання та охорону земель, серед іншого, із здійснення заходів із запобігання забрудненню земель відходами, додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель, а також за додержанням вимог законодавства про поводження з відходами.
Таким чином прокурором було правильно визначено в якості позивача ДЕІ в Київській області, як орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та подано позов в інтересах держави в особі ДЕІ в Київській області.
23.09.2013 року Державною екологічною інспекцією в Київській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Публічним акціонерним товариством „Агрокомбінат „Калита".
Під час проведення перевірки інспекторами ДЕІ в Київській області складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Публічним акціонерним товариством „Агрокомбінат „Калита" б/н, яким встановлено, що водопостачання ПАТ „Агрокомбінат „Калита" здійснюється з власних артезіанських свердловин в кількості 15 штук (14 - діючих, 1 - неробоча). Глибина свердловин сягає від 45 до 115 м загальною потужністю 1 049,985 тис. м куб. на рік. Забір свіжої води 1 049,985 тис. м куб. на рік, 2 881,0 м куб. на добу. ПАТ „Агрокомбінат „Калита" має дозвіл на спеціальне водокористування від 01.12.2011 року № 312/5, наявність якого передбачено ст. 49 Водного кодексу України, з терміном дії до 01.01.2015 року.
Однак видобування товариством підземних вод об'ємом більше ніж 300 куб. м на добу вимагає наявності дозволу на користування надрами (підземні води), що призводить до порушення ст.ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведені вище приписи статті 23 Кодексу України про надра не ставлять добове споживання підземних вод у залежність від кількості водозаборів або ж свердловин, а визначають вказаний граничний обсяг споживання для землевласників і землекористувачів в межах наданої їм земельної ділянки, а отже відповідач помилково стверджує, що добове видобування води товариством не перевищувало 300 куб. м на добу, тому що загальний обсяг води мав бути поділений арифметично на 14 працюючих свердловин, які є у нього в розпорядженні.
Таким чином ПАТ „Агрокомбінат „Калита" здійснювало забір води без спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), що є порушенням чинного законодавства.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
- протиправної поведінки;
- шкоди, її розмір;
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
- вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
П. „е" ч. 1 ст. 41 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-XII економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. „ж", „з" ч. 2 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів (ж) та самовільному спеціальному використанні природних ресурсів (з).
Згідно з ч. 3 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Абз. 4 п. 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 року № 389, визначено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).
Місцевий господарський суд задовольнив позов Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Київської області в інтересах держави в особі ДЕІ у Київській області та стягнув з ПАТ „Агрокомбінат „Калита" 41 825 611 грн. 44 коп. збитків, завданих внаслідок самовільного використання води із підземних джерел без дозволу в обсязі 1 096 059 куб. м.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідачем було надано Київському апеляційному господарському суду постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2014 року по справі № 925/11888/14, яку було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 року, за позовом ПАТ „Агрокомбінат „Калита" до ДЕІ в Київській області за участю Міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Київської області про визнання протиправними дій та скасування розрахунку. Вищезазначеною постановою Окружного адміністративного суду міста Києва було визнано неправомірними дії ДЕІ в Київській області по складанню розрахунку розміру відшкодування збитків на суму 41 825 611 грн. 44 коп. та скасовано цей розрахунок.
Натомість ДЕІ в Київській області було складено інший розрахунок збитків відповідно до п.п. 9.1, 9.2 Методики за формулою З сам = 100 х 1 069 х 0,4144, згідно якого сума завданих відповідачем складає 44 299 грн. 36 коп.
Колегія суддів апеляційного господарського суду здійснила перевірку вказаного розрахунку на відповідність законодавству України та щодо правильності арифметичного розрахунку та дійшла висновку, що він є вірним.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності;
П. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України визначено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків;
За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що сума яка підлягає стягненню - 44 299 грн. 36 коп. має бути стягнута в пропорціях 30% до спеціального фонду Державного бюджету України (13 289 грн. 81 коп.), 50% до спеціального фонду бюджету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області (22 149 грн. 68 коп.), 20% до спеціального фонду бюджету Київської області (8 859 грн. 87 коп.).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи те, що місцевим господарським судом стягнуто збитки, завдані внаслідок самовільного використання води із підземних джерел без дозволу на користування надрами (підземні води), розмір яких визначено на підставі розрахунку, який було визнано адміністративним судом протиправним та скасовано, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення, прийняте господарським судом Київської області 27.08.2014 року по справі № 911/1557/14 підлягає скасуванню в частині стягнення з ПАТ „Агрокомбінат „Калита" в доход спеціального фонду Державного бюджету України 12 534 393 грн. 62 коп., в доход спеціального фонду місцевого бюджету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області 20 890 656 грн. 04 коп., в доход спеціального фонду місцевого бюджету Київської області 8 356 262 грн. 42 коп. з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України здійснює перерозподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" на рішення господарського суду Київської області від 27.08.2014 року по справі № 911/1557/14 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 27.08.2014 року по справі № 911/1557/14 скасувати в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 00857290) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 12 534 393 (дванадцять мільйонів п'ятсот тридцять чотири тисячі триста дев'яносто три) грн. 62 коп., в доход спеціального фонду місцевого бюджету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області 20 890 656 (двадцять мільйонів вісімсот дев'яносто тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 04 коп., в доход спеціального фонду місцевого бюджету Київської області 8 356 262 (вісім мільйонів триста п'ятдесят шість тисяч двісті шістдесят два) грн. 42 коп. з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині.
3. В частині стягнення з Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 00857290) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 13 289 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 81 коп., в доход спеціального фонду місцевого бюджету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області 22 149 (двадцять дві тисячі сто сорок дев'ять) грн. 68 коп., в доход спеціального фонду місцевого бюджету Київської області 8 859 (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 87 коп. рішення залишити без змін.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 00857290) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 77 (сімдесят сім) грн. 40 коп. судового збору за розгляд позовної заяви.
5. Стягнути з Державної екологічної інспекції в Київській області (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 3, ідентифікаційний код 38039191) на користь Публічного акціонерного товариства „Агрокомбінат „Калита" (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, вул. Червоноармійська, 14, ідентифікаційний код 00857290) 36 501 (тридцять шість тисяч п'ятсот один) грн. 30 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
6. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Київської області.
7. Матеріали справи № 911/1557/14 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано __22.12.2014 р.__
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім