04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" грудня 2014 р. Справа№ 910/21509/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
за участю представників cторін:
позивача: Шикута О.В., довіреність б/н від 07.05.2014 р.,
відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ ПРОЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ"
на рішення господарського суду м. Києва від 10.11.2014
у справі №910/21509/14 (суддя - Грєхова О.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Флюід Менеджмент"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ ПРОЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ"
про стягнення 16 521,29 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тотал Флюід Менеджмент" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ ПРОЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ" заборгованості за договором поставки № 3/05-11-13 від 05.11.2013 в розмірі 16 521,29 грн., з яких: 13367,64 грн. основного боргу, 1344,08 грн. пені, 205,46 грн. 3% річних, 1604,11 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.11.2014 р. у справі №910/21509/14 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ ПРОЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ" (02094, м. Київ, вулиця Магнітогорська, 1, кімната 101, ідентифікаційний код 33149359) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Флюід Менеджмент" (02660, м. Київ, вулиця Червоноткацька, 42-А/1, ідентифікаційний код 37675989) 13367 (тринадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 64 коп. основного боргу, 1344 (одну тисячу триста сорок чотири) грн. 08 коп. пені, 205 (двісті п'ять) грн. 46 коп. 3% річних, 1604 (одну тисячу шістсот чотири) грн. 11 коп. збитків від інфляції та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ ПРОЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 10.11.2014 р. по справі №910/21509/14 повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення господарського суду м. Києва від 10.11.2014 р. по справі №910/21509/14 залишити без змін у зв'язку з відсутністю підстав для його скасування, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Відповідач в судове засідання повноважних представників не направив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під №06408765, яке долучено судом до матеріалів справи. Ухвалу суду відповідачем отримано 09.12.2014 р.
Тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.
05.11.2013 р. між ТОВ "Тотал Флюід Менеджмент" (постачальник) та ТОВ "СОЮЗ ПРОЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ" (покупець) було укладено договір поставки № 3/05-11-13 (далі - "Договір"), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору певний товар - оливи, технічні рідини, фільтри та фільтруючі елементи до автотранспорту, будівельної та іншої техніки, тощо, загальна кількість, асортимент, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якого визначена сторонами у специфікаціях, які є додатками до цього договору і становлять його невід'ємну частину (надалі іменується "Товар") (п. 1.1. договору).
05.02.2014 р. сторони уклали специфікацію № 3 на постачання товару, в якій погодили найменування, кількість та вартість товару.
Розрахунки за кожну поставлену партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (при додатковому узгодженні сторін) здійснюються в безготівковому порядку протягом 30 календарних днів з моменту фактичного отримання товару покупцем по товарно-транспортним (видатковим) накладним (в залежності від умов поставки товару), якщо інше не передбачено специфікаціями до даного договору (п. 3.1. договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2013, а якщо жодна із сторін не підтвердила письмово припинення дії цього договору до дати такого припинення - він вважається продовженим кожного разу на один календарний рік на таких самих умовах (п. 12.1. договору).
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 13367,64 грн., що підтверджується накладною № ПКН+У008226 від 12.02.2014 та довіреністю та отримання цінностей № 20 від 07.02.2014.
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату отриманого товару не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 13367,64 грн.
У зв'язку з вищезазначеним, ТОВ "Тотал Флюід Менеджмент" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ТОВ "СОЮЗ ПРОЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ" 13367,64 грн. основного боргу, 1344,08 грн. пені, 205,46 грн. 3% річних, 1604,11 грн. інфляційних.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання згідно із ст. ст. 11, 509 ЦК України, ст. 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.
Укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 3.1 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (при додатковому узгодженні сторін) здійснюються в безготівковому порядку протягом 30 календарних днів з моменту фактичного отримання товару покупцем по товарно-транспортним (видатковим) накладним (в залежності від умов поставки товару), якщо інше не передбачено специфікаціями до даного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного та враховуючи те, що факт поставки відповідачу узгодженого товару останнім не спростований, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 13367,64 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача 1344,08 грн. пені нарахованої за період з 15.03.2014 по 14.09.2014.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 8.2. договору за порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статті 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Здійснивши перевірку нарахованої позивачем пені, судом встановлено, що позивач нарахував пеню у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.
Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1344,08 грн., за розрахунком позивача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 205,46 грн. 3% річних нарахованих за період з 15.03.2014 по 17.09.2014 та 1604,11 інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання суд вважає, що 3 % річних та збитки від інфляції підлягають стягненню в розмірі 205,46 грн. та 1604,11 грн. відповідно, за розрахунком позивача.
Відповідно до вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Флюід Менеджмент".
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 10.11.2014 р. у справі №910/21509/14 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ ПРОЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ" задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду м. Києва від 10.11.2014 р. у справі №910/21509/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ ПРОЕКТ МЕНЕДЖМЕНТ"- без задоволення.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран