04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"23" грудня 2014 р. Справа№ 910/11411/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Тарасенко К.В.
при секретарі Філімонова І.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.14року.
у справі №910/11411/14 ( головуючий суддя - Головатюк Л.Д., судді: Пукшин Л.Г., Ковтун С.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Банк "Національний кредит"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000"
про стягнення 26 584 369,96 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014р. у справі № 910/11411/14 позов публічного акціонерного товариства Банк "Національний кредит" до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрщеббуд" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" про стягнення 26 584 369,96 грн. залишено без розгляду. Скасовано заходи до забезпечення позову, які було вжито ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2014 по справі № 910/11411/14.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.11.2014р. у справі № 910/11411/14 та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Господарського суду м. Києва винесена з порушенням норм процесуального права, з невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі дійсним обставинам справи.
На підставі апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.11.2014р., згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 15.12.2014р. порушено апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 23.12.14р.
Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.11.2014р. у справі № 910/11411/14 скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.11.2014р. у справі № 910/11411/14.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали про залишення позову без розгляду з наступних підстав.
За пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду в такому разі є процесуальним реагуванням на об'єктивну неможливість прийняти судове рішення по суті заявленого спору через відсутність документів чи представника позивача, необхідність подання чи явки яких є належним чином процесуально оформленою та обґрунтованою.
За статтею 86 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський спір не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу, що має містити, зокрема, зміст питання, з якого виноситься ухвала, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.
Таким чином, залишаючи позов без розгляду за відповідних підстав господарському суду належить з'ясувати та належно відобразити в ухвалі про залишення позову без розгляду, які саме документи було витребувано від позивача, чи є поважна причина їх неподання, та яким чином відсутність цих документів впливає на можливість вирішити спір по суті; так само належить відобразити в ухвалі, яким саме чином відсутність представника позивача перешкоджає суду прийняти рішення по суті позовних вимог, відмовити чи задовольнити позов.
Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи позов без розгляду, посилаючись на п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, місцевий господарський суд в ухвалі від 04.11.2014 зазначив, що неподання документів, витребуваних місцевим господарським судом та подвійна неявка представника позивача у судові засідання без поважних на те причин, позбавляє суд можливості у відповідності до ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
Проте дані висновку місцевого господарського суду не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи вбачається, що єдиним процесуальним документом яким місцевий господарський суд поклав на позивача обов'язок щодо надання документів по справі була ухвала господарського суду м. Києва від 12.06.2014 року.
У відповідності до змісту ухвали господарського суду м. Києва від 12.06.2014 року судом було зобов'язано позивача надати наступні документи:
- оригінали і належним чином засвідчені копії установчих документів, на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію, тощо), довідки з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України рахунків позивача;
- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або немає рішення цих органів з такого спору;
- всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності.
Пунктом 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (в редакції від 29.05.2013 р.) роз'яснено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто, за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
З наведених норм і положень вбачається, що норма п. 5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України може бути застосована судом лише у разі наступних умов: 1) певні документи були витребувані судом; 2) ці документи є необхідними для вирішення спору; 3) позивач не подав ці документи без поважних причин. При цьому, наявність чи відсутність клопотання позивача про залишення позову без розгляду не має значення для застосування п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до наявних матеріалів справи колегія суддів констатує фактичне виконання позивачем вимог ухвали господарського суду м. Києва від 12.06.2014 року щодо надання витребуваних документів, з огляду на наявність належним чином засвідчених копій документів.
В оскаржуваній ухвалі суд ніяким чином не обґрунтовує в чому полягає необхідність подання позивачем суду оригіналів установчих документів (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію, тощо), довідки з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України рахунків позивача, а саме в чому полягає неможливість вирішення судом спору без подання для огляду оригіналів цих документів, за наявності в справі їх засвідчених копій, при тому, що ніхто з сторін не ставив під сумнів їх справжність.
Щодо необхідності подання позивачем власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або немає рішення цих органів з такого спору, колегія суддів зазначає, у разі виникнення потреби у місцевого господарського суду є в наявності безліч власних механізмів перевірити дану інформацію використовуючи відомості програми «Діловодство спеціалізованого суду» або єдиного державного реєстру судових рішень.
У відповідності до п. 4.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише у разі дійсної необхідності витребуваних документів чи явка представника позивача для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.
Крім того колегія суддів з огляду на положення процесуального законодавства вважає за необхідне зазначити, що сама по собі неявка у судове засідання представника позивача не може бути беззаперечною підставою для застосування приписів ст. 81 ГПК України, а може лише розглядатися як одна з складових при неможливості вирішення спору за наявними матеріалами справи, тобто коли участь такого учасника судового процесу є необхідною для з'ясування певних обставин справи та надання відповідних доказів на їх підтвердження необхідних для вирішення справи по суті.
Натомість як вбачається з матеріалів справи в процесі судових засідань, які відбулися 01.07.2014 р., 15.07.2014 р., 19.08.2014 р., 28.08.2014 р., 30.09.2014 року представником позивача були надані як пояснення по справі так і витребувані місцевим господарським судом додаткові докази, в жодному наступному процесуальному документі суду першої інстанції явка сторін не визнана обов'язковою, а отже не зрозуміло в чому саме неявка представника позивача перешкоджала у вирішенні господарського спору по суті заявлених вимог.
Беручи до уваги наведене та враховуючи наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України, а зобов'язаний був надати правову оцінку спірним правовідносинам, застосувати норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішити даний спір по суті заявлених вимог.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3)невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду м. Києва від 04.11.2014 року у справі № 910/11411/14 - скасуванню, з направленням матеріалів справи №910/11411/14 для подальшого розгляду Господарським судом м. Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 80, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 04.11.2014р. у справі № 910/11411/14 скасувати.
Матеріали справи № 910/11411/14 направити для подальшого розгляду до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді І.А. Іоннікова
К.В. Тарасенко