ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
№ 910/26489/14 25.12.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/26489/14
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м. Київ,
до публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Київ,
про стягнення 50 000 грн. страхового відшкодування в порядку регресу,
за участю представників сторін:
позивача - Тараненко А.П. (довіреність від 08.01.2014 №3);
відповідача - Онищенка Б.А. (довіреність від 18.11.2014 №138-1-4/38-Ю).
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПАТ «СК «Уніка») звернулося до господарського суду міста Києва про стягнення з публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі - ПАТ «Гарант-Авто») 50 000 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ПАТ «СК «Уніка» на підставі договору добровільного страхування на транспорті від 04.06.2013 № 016322/4017/00000099 (далі - Договір) товариству з обмеженою відповідальністю «Фьорст Медікал Груп» (далі - ТОВ «Фьорст Медікал Груп») виплатило страхове відшкодування автомобіля марки «Hyundai I20», державний реєстраційний номер ВН 3105 ЕІ (далі - «Hyundai»), а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Honda Accord», державний реєстраційний номер ВН 9248 ЕК (далі - «Honda»), була застрахована ПАТ «Гарант-Авто») за полісом № АС/5302052, за яким ліміт по майну становив 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.; у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 50 000 грн. страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.12.2014, у порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) письмову інформацію щодо умов поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5302052.
16.12.2014 відділом діловодства суду отримано від МТСБУ відповідь на судовий запит, з якої вбачається, що за полісом № АС/5302052 (за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.) було застраховано цивільно-правову відповідальність Островського Дмитра Ігоровича як страхувальника транспортного засобу марки «Honda».
У судовому засіданні 25.12.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, однак відзиву на позовну заяву не подав.
Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 25.12.2014 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва
04.06.2013 ПАТ «СК «Уніка» (страховик) та ТОВ «Фьорст Медікал Груп» (страхувальник) укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси, які не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням. Відповідно до переліку транспортних засобів страхувальника (додаток №1 до Договору) ТОВ «Фьорст Медікал Груп» застраховано, зокрема, автомобіль «Hyundai» 2013 року випуску, № кузова МАLВА51САDМ494753.
02.10.2013 об 11 год. 50 хв. в місті Одесі на пр. М. Жукова сталася ДТП за участю автомобіля «Hyundai» під керуванням Сухаренка Владислава Владиславовича, який, в свою чергу, від отриманого удару автомобілем «Honda» під керуванням Островського Д.І. просунувся вперед на пішохідний перехід, де стався з'їзд на пішохода Касісова В.І.
В результаті вказаного ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Островським Д.І. вимог підпункту «б» пункту 2.3, пунктів 12.1, 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.01.2014 у справі №520/16455/13-к Островського Д.І. звільнено від кримінальної відповідальності на підставі частини першої статті 286 Кримінального кодексу України у зв'язку з примиренням з потерпілим відповідно до статті 46 вказаного Кодексу.
04.10.2013 позивачем отримано від ТОВ «Фьорст Медікал Груп» заяву про виплату страхового відшкодування.
Фізичною особою-підприємцем Паляницею А.Б. складено звіт від 03.10.2013 №10-015 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого в результаті пошкодження автомобіля «Hyundai», відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai» становить 54 732,24 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс авто» виставило ТОВ «Фьорст Медікал Груп» рахунок-фактуру від 28.10.2013 №БА-00000161, відповідно до якого загальна сума відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai» складає 56 557,22 грн.
25.12.2013 ПАТ «СК «Уніка» складено страховий акт № 00126944, на підставі якого позивачем було перераховано ТОВ «Фьорст Медікал Груп» страхове відшкодування у сумі 54 735,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.12.2013 №045913.
ПАТ «СК «Уніка» надіслано на адресу ПАТ «Гарант-Авто» заяву від 19.09.2014 №5792, в якій позивач просив відповідача відшкодувати в порядку регресу грошові кошти у сумі 54 735,24 грн.
За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина Островського Д.І. встановлена у судовому порядку, а тому вказані обставини не потребують додаткового доведення, а відтак, шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Honda», повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.
Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Honda», як страхувальника на момент ДТП була застрахована ПАТ «Гарант-Авто» (поліс № АС/5302052, за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 0 грн.).
Отже, ПАТ «Гарант-Авто» зобов'язане виплатити ПАТ «СК «Уніка» кошти у сумі 50 000 грн., а саме в межах суми відповідальності страховика.
З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 50 000 грн. страхового відшкодування обґрунтовані та підлягають задоволенню.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-а; ідентифікаційний код 20033533) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. страхового відшкодування в порядку регресу і 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.12.2014.
Суддя О. Марченко