ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/24500/14 24.12.14
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва
до Приватного підприємця Нешевої Ганни Іванівни
про стягнення заборгованості в розмірі 7 539 грн. 85 коп.
Представники:
від Позивача: не з'явились;
від Відповідача: Нешева Н.О. (представник за Довіреністю);
Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємця Нешевої Ганни Іванівни (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 7 539 грн. 85 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01 жовтня 2012 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради» (Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.06.2013 року №1041 затверджений Статут, яким змінена назва на - Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва) (Балансоутримувач) та Приватним підприємцем Нешевою Ганною Іванівною (Користувач) було укладено Договір №0313/51 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання послуг, відповідно до умов якого Балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг (централізоване опалення, електропостачання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення), послуг з утримання будинку (споруди) та прибудинкової території (надалі - послуг) нежитлового приміщення (надалі - Будівлі), що знаходиться за адресою: пр. Маяковського 63/12, загальною площею 1554,1 кв.м., а Користувач зобов'язався брати участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він надав послуги своєчасно та в повному обсязі, проте за вказаним Договором Приватний підприємець Нешева Ганна Іванівна не виконала взяті на себе зобов'язання та заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 01.10.2014 року складає 6 992 грн. 22 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Приватного підприємця Нешевої Ганни Іванівни 3% річних у розмірі 63 грн. 83 коп., інфляційні у розмірі 427 грн. 95 коп. та пеню у розмірі 55 грн. 85 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/24500/14, судове засідання призначено на 27.11.2014 р.
27.11.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.
Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.11.2014 року не виконали.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження сплати грошових коштів за Договором №0313/51 від 01.10.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року відкладено розгляд справи на 10.12.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження по справі, витребуванням додаткових доказів по справі.
08.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.11.2014 року, а саме: копія витягу з ЄДР на Відповідача, які долучені до матеріалів справи.
10.12.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.11.2014 року не виконав, однак, в судовому засіданні просив Суд відкласти розгляд справи для надання часу подати витребувані документи. Крім того, представник відповідача зазначив, що звертався до Позивача для розірвання Договору ще в 2013 році.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року відкладено розгляд справи на 17.12.2014 року, у зв'язку з невиконанням Відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження по справі та задоволенням клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.
15.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли документи для долучення до матеріалів справи, а саме: копія листа про розірвання Договору №0313/51 та додатку про утримання нерухомого майна, надання послуг, копії актів надання послуг №571 від 31.01.2013 р., №4610 від 31.12.2012 р., №4440 від 30.11.2012 р., №1020 від 28.0.2013 р., які долучені до матеріалів справи, а також надійшли заперечення на позовну заяву, в яких просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки 19.12.2013 року на адресу Позивача був направлений лист про припинення дії Договору у зв»язку з неналежним виконанням Позивачем умов вказаного Договору.
17.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли додаткові пояснення, а також документи: копії договорів №20-12/ОБ від 01.11.2012 р., №21-12/ОБ від 01.11.2012 р., №19-12/ОБ від 01.11.2012 р. та копії актів приймання робіт, копія листа №43-242 від 23.01.2014 р., копія реєстру відправленої кореспонденції Позивачем, копія договору №16 від 14.02.2014 р., які долучені до матеріалів справи.
17.12.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін. В судовому засіданні представники сторін надали усні пояснення по суті спору, а представник позивача подав письмові пояснення для долучення до матеріалів справи, а також належним чином засвідчені копії договорів на обслуговування нежилих об»єктів комунальної власності.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням письмових пояснень Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 року відкладено розгляд справи на 24.12.2014 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.
23.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів: копії договору купівлі - продажу приміщення шляхом викупу від 22.03.2002 р., договору оренди земельної ділянки від 15.12.2006 р., договору №1407-14/1 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.07.2014 р., наказу №01/09/13 ФОП Нешева Г.І. щодо визначення відповідальної особи за прибирання приміщення та прибудинкової території від 01.09.2013 р., які долучені до матеріалів справи,. Також надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що між сторонами не були підписані акти здачі- приймання наданих послуг у зв»язку з неналежним наданням послуг Позивачем, а тому прибирання прилеглої території з 01.02.2014 р. по 30.09.2014 р. здійснювалося власними силами Відповідача, аварійне обслуговування здійснювалось фірмою «Діаф». Відповідач вважає, що у зв»язку з направленням листа від 19.12.2013 р., договір між сторонами є розірваним, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
23.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю уповноваженого представника Позивача - Черниш Н.Д. бути присутнім в судовому засіданні.
Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.
Таким чином, уповноважений представник Позивача Черниш Н.Д. не є єдиним можливим законним представником позивача, за відсутності якого справа не може бути розглянута.
З огляду на вищевикладене, клопотання Позивача про відкладення розгляду справи відхиляється судом як недоведене та безпідставне.
В судове засідання 24 грудня 2014 року представник Позивача не з»явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 17.12.2014 р. В судовому засіданні представник Відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 24 грудня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01 жовтня 2012 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради» (Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.06.2013 року №1041 затверджений Статут, яким змінена назва на - Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва) (Балансоутримувач) та Приватним підприємцем Нешевою Ганною Іванівною (Користувач) було укладено Договір №0313/51 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання послуг, відповідно до умов якого Балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг (централізоване опалення, електропостачання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення), послуг з утримання будинку (споруди) та прибудинкової території (надалі - послуг) нежитлового приміщення (надалі - Будівлі), що знаходиться за адресою: пр. Маяковського 63/12, загальною площею 1554,1 кв.м., а Користувач зобов'язався брати участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.
Крім пропорційно займаної площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих комунальних послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.
Користувач користується приміщенням загальною площею 163,3 кв.м.
Відповідно до пп. 2.1.1 Договору Балансоутримувач Будівлі зобов»язується забезпечити надання послуг з обслуговування та утримання Будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі Користувачу і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про надання такого виду послуг. Перелік послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються додатками до цього Договору. Розмір плати за послуги, які надаються визначаються розрахунком щомісячних платежів (платіжною вимогою) Балансоутримувача.
Згідно з пп.2.2.3 Договору Користувач зобов»язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за надані послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що цей Договір укладено строком на 1 один рік, що діє з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року включно. Якщо жодна із Сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії цього Договору не повідомила іншу Сторону про свій намір припинити дію цього договору, то Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Відповідно до п.5.3 Договору за ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно із п.5.4 Договору закінчення строку дії Договору не звільняє Сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії.
Пунктом 1.1 Додатку №1 до Договору №0313/51 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання послуг від 01.10.2012 року визначено, що користувач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в КП "Дирекція" в розрахунково-договірному відділі платіжні вимоги-доручення на оплату за отримані послуги (п. 1.1 Договору).
Як вбачається зі змісту Додатку №1 до Договору, відповідачу надаються лише послуги з технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання (п.п.7, 8 Додатку №1)
Відповідно до абзацу 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 р. балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Пунктом 2 вищезазначених Правил передбачено, що під технічним обслуговуванням жилих будинків слід розуміти - комплекс робіт, спрямований на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. До системи робіт за технічне обслуговування входить також і обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації (п. 2.3.7 Правил).
На підставі вищевикладеного, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва є балансоутримувачем будинку за адресою пр. Маяковського, 63/12, а одним з його функціональних обов'язків є забезпечення технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання.
19.12.2013 року Відповідачем на адресу Позивача був надісланий лист, в якому зазначено, оскільки Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва не виконується п.2.1.1 Договору щодо створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності Відповідача, просить припинити дію Договору №0313/51 від 01.10.2012 року. Факт отримання вказаного листа Позивачем підтверджується відповідним штампом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва за вхідним №600/04 від 19.12.2013 року.
У відповіді від 23.01.2014 року за вих. №43-242 Позивач повідомив Відповідача, що у разі здійснення послуг з утримання прибудинкової території та технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання самостійно, просить надати у відділ оренди підтверджуючи документи. Факт надіслання вказаної відповіді підтверджується реєстром відправлення кореспонденції по КП «Дирекція» з 02.01.2014 р. по 31.01.2014 р., затвердженим директором КП «Дирекція» 31.01.2014 р.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов Договору ним були надані послуги з технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання у період з січня 2014 року по вересень 2014 року на загальну суму 6 316 грн. 32 коп. Проте, за вказаним Договором Приватний підприємець Нешева Ганна Іванівна не виконала взяті на себе зобов'язання та заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 01.10.2014 року складає 6 992 грн. 22 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Приватного підприємця Нешевої Ганни Іванівни 3% річних у розмірі 63 грн. 83 коп., інфляційні у розмірі 427 грн. 95 коп. та пеню у розмірі 55 грн. 85 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору №0313/51 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання послуг від 01.10.2012 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач, в якості обґрунтування відзиву на позовну заяву, зазначає, що 19.12.2013 року на адресу Позивача був надісланий лист, яким просила припинити дію Договору №0313/51 від 01.10.2012 року, оскільки Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва не виконується п.2.1.1 Договору щодо створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності Відповідача. Факт отримання вказаного листа Позивачем підтверджується відповідним штампом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва за вхідним №600/04 від 19.12.2013 року. За таких підстав вважає, що у зв»язку з припиненням дії спірного Договору, вимоги Позивача задоволенню не підлягають.
У відповіді від 23.01.2014 року за вих. №43-242 Позивач повідомив Відповідача, що у разі здійснення послуг з утримання прибудинкової території та технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання самостійно, просить надати у відділ оренди підтверджуючи документи. Факт надіслання вказаної відповіді підтверджується реєстром відправлення кореспонденції по КП «Дирекція» з 02.01.2014 р. по 31.01.2014 р., затвердженим директором КП «Дирекція» 31.01.2014 р.
Проте Суд не приймає вказані посилання Приватного підприємця Нешевої Ганни Іванівни з огляду на наступне.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Порядок відмови від договору регулюється загальними засадами цивільного права. Так, відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Односторонню відмову від договору, як безпосередню підставу його розірвання та його зміни, слід відмежовувати від пред'явлення вимоги про розірвання договору на розсуд однієї із його сторін. Одностороння відмова від договору, відповідно до змісту ч. 3 ст. 651 ЦК України, безпосередньо тягне правові наслідки розірвання або зміни договору. Пред'явлення вимоги про розірвання безпосередньо таких наслідків не передбачають.
Пунктом 5.3 Договору №0313/51 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання послуг від 01.10.2012 року передбачено, що за ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством. Тобто, таким пунктом договору сторони без зауважень та заперечень, в добровільному порядку погодили, що одностороння відмова від договору не допускається, як безпосередня підстава його розірвання, а надано лише право вимагати розірвання такого договору тільки за рішенням суду.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що надсилання Відповідачем листа від 19.12.2013 року про припинення дії Договору №0313/51 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання послуг від 01.10.2012 року не може розцінюватись, як розірвання договору в односторонньому порядку, оскільки сторони погодили в добровільному порядку можливість розірвання договору лише за рішенням суду, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Строк та порядок внесення плати за комунальні послуги регулюється п. 2.2.3 Договору та п. 1.1 Додатку №1 до Договору згідно яких користувач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в КП "Дирекція" в розрахунково-договірному відділі платіжні вимоги-доручення на оплату за отримані послуги, а надані балансоутримувачем послуги оплачуються користувачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Як вбачається зі змісту Додатку №1 до Договору, відповідачу надаються лише послуги з технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання (п.п.7, 8 Додатку №1). Згідно з розрахунком заборгованості у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість по оплаті за надані послуги за період січень 2014 року по вересень 2014 року в розмірі 6 992 грн. 22 коп.
Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження факту виконання робіт (надання послуг) Позивачем,оскільки це спростовується матеріалами справи.
Так, на технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання приміщення, яке знаходиться за адресою: пр. Маяковського, 63/12, Позивачем були укладені з Малим приватним підприємством фірмою «ДІАФ» наступні Договори:
Договір на обслуговування нежилих об»єктів комунальної власності №19-12/ОБ від 01.11.2012 року, предметом якого є надання послуг по технічному обслуговуванню внутрішніх мереж холодного водопостачання, гарячого водопостачання та водовідведення на об»єктах комунальної власності, згідно з Додатком №1. Факт надання та прийняття послуг по технічному обслуговуванню внутрішніх мереж холодного водопостачання, гарячого водопостачання та водовідведення підтверджується Актами №15/19-12/ОБ від 31.01.2014 р., №16/19-12/ОБ від 28.02.2014 р., №17/19-12/ОБ від 31.03.2014 р., №18/19-12/ОБ від 30.04.2014 р., №19/19-12/ОБ від 30.05.2014 р., №20/19-12/ОБ від 27.06.2014 р., №21/19-12/ОБ від 31.07.2014 р., №22/19-12/ОБ від 29.08.2014 р., №23/19-12/ОБ від 30.09.2014 р., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку;
Договір на обслуговування з аварійного обслуговування нежилих об»єктів комунальної власності №21-12/ОБ від 01.11.2012 року, предметом якого є надання послуг з аварійного обслуговування на об»єктах комунальної власності внутрішніх мереж холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення та центрального опалення на об»єктах комунальної власності, згідно з Додатком №1 цього договору. Факт надання та прийняття послуг з аварійного обслуговування на об»єктах комунальної власності внутрішніх мереж холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення та центрального опалення та аварійного обслуговування головних розподільчих щитів будівель первинного обслуговування в Деснянському районі м. Києва підтверджується Актами №15/21-12/ОБ від 31.01.2014 р., №16/21-12/ОБ від 28.02.2014 р., №17/21-12/ОБ від 31.03.2014 р., №18/21-12/ОБ від 30.04.2014 р., №19/21-12/ОБ від 30.05.2014 р., №20/21-12/ОБ від 27.06.2014 р., №21/21-12/ОБ від 31.07.2014 р., №22/21-12/ОБ від 29.08.2014 р., №23/21-12/ОБ від 30.09.2014 р., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку;
Договір на обслуговування нежилих об»єктів комунальної власності №20-12/ОБ від 01.11.2012 року, предметом якого є надання послуг з технічного обслуговування внутрішніх мереж центрального опалення на об»єктах комунальної власності, згідно з Додатком №1 цього договору. Факт надання та прийняття послуг з технічного обслуговування внутрішніх мереж центрального опалення на об»єктах комунальної власності згідно з Додатком №1 підтверджується Актами №15/20-12/ОБ від 31.01.2014 р., №16/20-12/ОБ від 28.02.2014 р., №17/20-12/ОБ від 31.03.2014 р., №18/20-12/ОБ від 30.04.2014 р., №19/20-12/ОБ від 30.05.2014 р., №20/20-12/ОБ від 27.06.2014 р., №21/20-12/ОБ від 31.07.2014 р., №22/20-12/ОБ від 29.08.2014 р., №23/20-12/ОБ від 30.09.2014 р., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Також, 14.02.2014 року між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва та Фізичною особою - підприємцем Олійник Максимом Михайловичем був укладений Договір №16 надання послуг з прибирання та забезпечення належного санітарного стану прибудинкової території, предметом якого є надання послуг Виконавцем по забезпеченню прибирання та забезпечення належного санітарного стану прибудинкових територій згідно з адресним переліком та схем прибирання, що є Додатком №1 до даного договору, в якому зазначаються межі територій, які підлягають прибиранню, їх місцезнаходження та інші умови, а Замовник зобов»язався прийняти надані Виконавцем послуги та оплатити їх. Згідно з Додатком №4 до Договору №16 від 14.02.2014 р. вартість прибирання прибудинкової території за адресою: пр. Маяковського, 63/12 складає 2 694 грн. 55 коп.
Крім того, заперечення Відповідача стосовно самостійного прибирання прилеглої території за період з 01.02.2014 р. по 30.09.2014 р. та надання на підтвердження цього наказу №01/09/13 від 01.09.2013 р. щодо визначення відповідальної особи за прибирання приміщення та прибудинкової території за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, 63/12 та Договору №1407-14/1 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 01.07.2014 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Селтік», предметом якого є надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, Судом не приймаються, оскільки Позивачем надаються послуги саме з технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання та спір виник саме з цього приводу.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що на виконання умов Договору №0313/51 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання послуг від 01.10.2012 року Позивачем були належним чином надані послуги з технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання, проте Відповідач всупереч вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості наданих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.
Пунктом 1.1 Додатку №1 до Договору №0313/51 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання послуг від 01.10.2012 року визначено, що користувач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в КП "Дирекція" в розрахунково-договірному відділі платіжні вимоги-доручення на оплату за отримані послуги (п. 1.1 Договору).
Так, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва в розмірі 6 992 грн. 22 коп.
Таким чином, Суд зазначає, що Відповідачем не наведено Суду обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 6 992 грн. 22 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 20.02.2014 р. по 30.10.2014 р. у розмірі 63 грн. 83 коп. та інфляційні за період лютий 2014 р. - жовтень 2014 р. у розмірі 427 грн. 95 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за надані послуги за Договором №0313/51 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна, надання послуг від 01.10.2012 року за загальний період прострочки з 20.02.2014 р. по 30.10.2014 р. вважає, що Позивачем невірно визначений початок виникнення прострочки у Відповідача, оскільки умовами спірного Договору передбачено, що Користувач зобов»язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за надані послуги, тобто прострочка Відповідача виникає з 21 числа місяця, наступного за звітним. Проте, оскільки відповідно до норм статті 83 Господарського процесуального кодексу України Суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, вважає, що позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у заявленому Позивачем розмірі 63 грн. 83 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 21.02.2014 року по 30.10.2014 року.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за період лютий 2014 року - жовтень 2014 року у розмірі 427 грн. 95 коп. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.
Також Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за період з 20.02.2014 р. по 31.05.2014 р. у розмірі 55 грн. 85 коп.
Згідно приписів ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.
Пунктом 2.2.3 Договору передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати, Користувач зобов»язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
За таких підстав, Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування суми пені у заявленому Позивачем розмірі 55 грн. 85 коп., яка не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, із застосуванням ч.6 статті 232 Господарського кодексу України за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання саме з 21.02.2014 року по 31.05.2014 року, оскільки, як зазначалось вище у судовому рішенні, Позивачем невірно визначений початок прострочки Відповідача.
Таким чином, з Приватного підприємця Нешевої Ганни Іванівни на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва підлягає стягненню борг у розмірі 6 992 грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 63 грн. 83 коп., інфляційні у розмірі 427 грн. 95 коп., пеня у розмірі 55 грн. 85 коп.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємця Нешевої Ганни Іванівни (02232, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДАНЬКЕВИЧА, будинок 1/79, квартира 115, Ідентифікаційний номер 2129209664) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва (02217, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАКРЕВСЬКОГО, будинок 15, Ідентифікаційний код юридичної особи 36657100) борг у розмірі 6 992 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 22 (двадцять дві) коп., 3% річних у розмірі 63 (шістдесят три) грн. 83 (вісімдесят три) коп., інфляційні у розмірі 427 (чотириста двадцять сім) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп., пеню у розмірі 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 85 (вісімдесят п'ять) коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 грудня 2014 року.
Суддя О.В. Чинчин