Справа № 11-35/2007 Головуючий в 1 інстанції - Воронцова С.В.
Категорія -125 Доповідач - Широян Т.А.
11 січня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого - Широян Т.А. суддів - Сердюка О.Г., Козака В.І. з участю:
адвоката - ОСОБА_1 потерпілої - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 листопада 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Засуджений за ст. 125 ч.2 КК України на 6 місяців виправних робіт з відрахуванням у доход держави 10% заробітку
На підставі ст. 74 ч.4 КК України звільнений від відбування покарання, як особа, яка втратила суспільну небезпеку.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
Засуджена за ст. 125 ч.1 КК України на 6 місяців виправних робіт з відрахуванням у доход держави 10% заробітку
На підставі ст. 74 ч.4 КК України звільнена від відбування покарання, як особа, яка втратила суспільну небезпеку.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними та засуджені за те, що вони 11 серпня 2005 року близько 13-20,знаходячись в загальному дворі будинку АДРЕСА_1 в ході конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин, нанесли потерпілій ОСОБА_2 декілька ударів в область голови та інших частин тіла , в результаті чого ОСОБА_3 заподіяв потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, пост травматичного парадонтального абсцесу в області 34 зубу, гематоми, саден на обличчі, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, а ОСОБА_4 х- синці в області спини , що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В апеляції засуджені подружжя ОСОБА_З, ОСОБА_4 просять вирок суду щодо них скасувати і провадження по справі закрити за відсутністю в їх діях складу злочину, посилаючись на те, що вирок суду ґрунтується на сумнівних доказах. Свідки по справі, показання яких покладено в соснову вироку не були очевидцями подій, які відбувались 11 серпня 2005 року на їх подвір'ї. Зазначають, що потерпіла сама спровокувала сварку, втім вони її не били, а лише намагались припинити її дії і занести будівельні матеріали до двору, оскільки вона своїми активними діями заважала їм це зробити. Щодло цивільного позову, о він, на думку засуджених, необгрунтований.
Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_2 та її адвоката, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в умисному спричиненні потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, при обставинах , викладених у вироку, доведена зібраними по справі доказами.
Так самі засуджені не заперечували, що 11 серпня 2005 року між ними та їх сусідкою ОСОБА_2 стався конфлікт. При чому обставини конфлікту обидві сторони висвітлювали однаково. Засуджені не заперечували, що могли спричинити потерпілій тілесні ушкодження., коли відштовхували її від хвіртки.
В судовому засіданні була досліджена медична картка потерпілої, з якої вбачається, що вона 11 серпня 2005 року зверталась до лікаря з приводу побиття її сусідами і у неї були виявлені тілесні ушкодження на обличчі, спині, а також пошкодження зубу. З приводу останньої травми вона перебувала на лікуванні у лікаря стоматолога..
Згідно висновків судово-медичної експертизи /ас. 110-113/ у потерпілої ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої ЧМТ зі струсом головного мозку, пост травматичного парадонтального абсцесу в області 34 зубу, гематоми, саден на обличчі, синців в області спини, які виникли від дії тупого твердого предмету в строк 11 серпня 2005 року.
Зазначені у вироку свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, хоча і не були свідками подій , які відбувались між подружжям ОСОБА_З, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, втім засвідчили, що бачили у той же день потерпілу зі слідами побиття на обличчі. З її слів їм відомо, що її побили ОСОБА_З, ОСОБА_4.
Таким чином суд прийшов до правильного висновку про те, що виявлені у потерпілої ОСОБА_2 тілесні ушкодження спричинені саме подружжям ОСОБА_З, ОСОБА_4, а тому їх дії судом за ст. 125 ч.2 КК України -ОСОБА_3 та , за ст. 125 ч.1 КК України - ОСОБА_3 кваліфіковано вірно.
Цивільний позов по справі розв'язаний правильно. У відшкодування матеріальних збитків стягнуті фактичні витрати потерпілої на лікування, які не піддаються сумніву. Моральна шкода на користь потерпілої стягнута правильно. При цьому при вирішенні питання про її розмір суд врахував і поведінку потерпілої, яка була ініціатором конфліктної ситуації, втім вона не може бути визнана такою, яка потягла за собою побиття її подружжям ОСОБА_З, ОСОБА_4.
Підстав для скасування вироку суду колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 листопада 2006 року щодо них - без змін.
Головуючий Судді