Справа № 22-11890/2006 Головуючий в першій
Категорія № 21(2) інстанції - Шум Л.І.
Доповідач - Братіщева Л.А.
2006 року грудня 12 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів - Братіщевої Л.А., Соколан Н.О. при секретарі - Юровській О.Ю.
за участю: позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ВАТ «КЗРК» Забурдяєва Олександра Геннадійовича
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - ВАТ «КЗРК»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Відділення фонду) про відшкодування шкоди.
Просила суд стягнути з :
ВАТ «КЗРК» - недоплату по щомісячних платежах в сумі 2777,70грн., компенсацію за втрату частини відшкодування шкоди в сумі 1813,75грн.;
Відділення фонду - недоплату по щомісячних платежах за період з 01.04.2001р. по 01.02.2006р. у сумі 5066,28грн., щомісячно стягувати з Відділення фонду з 01.02.2006р. по 214,45грн.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 квітня 2006 року позов задоволено, на користь ОСОБА_1 з ВАТ «КЗРК» стягнута недоплата по щомісячних платежах в сумі 2777,70грн., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди в сумі 1813,75грн.
З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто на користь позивачки недоплату по щомісячних платежах за період з 01.04.2001р. по 01.02.2006р. в сумі 5066,28грн. і щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.02.2006р. в сумі по 214,45грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі ВАТ «КЗРК» ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права; суд не дослідив питання фактичного підвищення тарифних ставок і окладів за період з 01.01.1996р. по 01.05.2000р.; необґрунтовано стягнув компенсацію втрати частини щомісячних виплат у відшкодування шкоди здоров'ю, оскільки вони не є елементами заробітної плати.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка працювала на шахті ім.. 50-річчя Газети «Правда» РУ ім. К. Лібкнехта об'єднання «Кривбасруда» контролером по обурюванню шпурів. 18 лютого 1967 р. з нею стався нещасний випадок. При огляді ЛТЕК 10.10.1995р. їй було встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 25% з 25.09.1995р. безстроково.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що позивачці не були застосовані всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів), у зв'язку з чим їй був занижений розмір відшкодування втраченого заробітку, у зв'язку із чим виникла заборгованість.
Проте з даним висновком погодитися не можна, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Стягуючи з ВАТ «КЗРК» суми недоплачених виплат за вказані вище періоди, суд не звернув уваги на норми ст. 71 ЦК 1963р. (з урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003р.) та на роз'яснення, викладені в пунктах 1, 1 прим.1, 1 прим.2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами), згідно з якими загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. У випадку, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених роботодавцем ( у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволенні позову, кошти стягуються за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду.
Відповідно до Закону від 23 вересня 1999р. №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особам, які потерпіли на виробництві, до 01 квітня 2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги з моменту передачі відповідними підприємствами в установленому порядку документів, що підтверджують право цих працівників на такі послуги.
Однак, стягуючи з Фонду щомісячні страхові платежів за період з 01 квітня 2001 року по 01 лютого 2006 року, суд не звернув уваги на це правило та всупереч вимогам статей 202,203 ЦПК України 1963р. не встановив, чи дотримано позивачем строк позовної давності при пред'явленні вимог до Фонду з урахуванням наведених мотивів.
Оскільки допущені судом порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст. 303, 307, ч.1 п.5 ст.311, 313-315 ЦПК України, колегія судців, -
Апеляційну скаргу ВАТ "КЗРК" - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19 квітня 2006 року -скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.