Справа № 162/219/14-ц Провадження № 22-ц/773/1945/14 Головуючий у 1 інстанції: Труш В.О.
Категорія: 39 Доповідач: Шевчук Л. Я.
24 грудня 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів - Киці С.І., Подолюка В.А.,
при секретарі - Захаровій Н.А.,
з участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
особи, яка не брала участь у справі, - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Гірківської сільської ради Любешівського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, - ОСОБА_2 на рішення Любешівського районного суду від 8 квітня 2014 року,
В лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулась в суд із зазначеними позовними вимогами.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5, після смерті якої залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1. Право на дане спадкове майно по заповіту виникло у її чоловіка ОСОБА_4, який в шестимісячний термін після відкриття спадщини відмовився від спадкування в її користь.
Покликаючись на те, що вона як спадкоємець першої черги прийняла спадщину, але не може оформити своє право на спадкове майно, так як відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, позивач просила суд визнати за нею право власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Рішенням Любешівського районного суду від 8 квітня 2014 року позов задовольнено.
Постановлено визнати за ОСОБА_3 право власності на нерухоме спадкове майно, яке згідно технічного паспорта приватного підприємства «Волиньексперт» від 12 лютого 2014 року розташоване по АДРЕСА_1, а саме: на житловий будинок А-1, прибудову а, прибудову а-1, хлів Б-1, колодязь Г.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі особа, яка не брала участь у справі, - ОСОБА_2, покликаючись на незаконність судового рішення із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову в позові, а також просить скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на спірне нерухоме майно.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою апеляційну скаргу підтримав і просив скаргу задоволити, представник позивача апеляційну скаргу заперечив і просив скаргу відхилити, інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглядав справу у їх відсутності.
Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті спадкодавця ОСОБА_5 спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини, спадщину прийняла дочка спадкодавця - ОСОБА_3, а оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно, суд визнав за позивачем ОСОБА_3 право власності на спадкове майно.
Проте, погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Із матеріалів справи убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (а.с.5), якій згідно витягу із погосподарської книги №2 за 2013 рік Гірківської сільської ради Любешівського району по особовому рахунку НОМЕР_1 належав будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1, рік забудови - 1960 (а.с.6).
Крім того, в судовому засіданні установлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_5 спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 в шестимісячний строк після відкриття спадщини подав в нотаріальну контору заяву про відмову від спадкового майна в користь позивача по даній справі ОСОБА_3 (а.с12).
Постановою державного нотаріуса Любешівської районної нотаріальної контори від 23 грудня 2013 року було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на це майно (а.с.11).
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять всі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Постановляючи судове рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що весь житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в с. Гірки Любешівського району належав на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5
Проте, будь-яких доказів на підтвердження того, що весь житловий будинок належав на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5, крім доданого до позовної заяви витягу із погосподарської книги, позивач суду не надала.
Разом з тим, як убачається із документів, доданих до апеляційної скарги особою, яка не брала участь у справі, ОСОБА_2, а саме: із довідки Гірківського сільського голови від 15 жовтня 2014 року за даними погосподарської книги № 2 за 1986-1990 роки в склад сім'ї домогосподарства АДРЕСА_1 входили - ОСОБА_6 (голова двору, проживала в дворі до моменту смерті), ОСОБА_7 - син ( проживав в будинку до моменту смерті), ОСОБА_8 - невістка (проживала в будинку до серпня 1988 року), ОСОБА_2 - онук (проживав в будинку до серпня 1988 року).
Згідно архівної довідки архівного відділу Любешівської районної державної адміністрації від 29 жовтня 2014 року в погосподарській книзі № 2 Гірківської сільської ради Любешівського району значиться господарство ОСОБА_9, в складі його сім'ї проживали: дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_7, суспільна група господарства станом на 1 січня 1985 року значиться - колгоспники.
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Син ОСОБА_7 - ОСОБА_2 4 червня 2013 року подав в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька - ОСОБА_7 Постановою державного нотаріуса Любешівської державної нотаріальної контори від 1 грудня 2014 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно.
Суд, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_11, зазначених обставин не врахував, не з'ясував, чи лише одному спадкодавцю ОСОБА_5 належав весь житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, не встановив коло всіх спадкоємців після смерті як спадкодавця ОСОБА_5 так і спадкодавця ОСОБА_7, який також проживав в цьому будинку, та виходив лише з того, що спадкодавцю ОСОБА_5 на праві власності належало спірне будинковолодіння, хоча в спірному будинковолодінні з моменту народження і до дня смерті проживав її син ОСОБА_5 - ОСОБА_7
На думку колегії суддів апеляційна скарга підлягає до частково задоволення, так як вимога про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірне нерухоме майно не була предметом розгляду суду першої інстанції, а відтак не може вирішуватися апеляційним судом.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що із-за порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участь у справі, - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Любешівського районного суду Волинської області від 8 квітня 2014 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Гірківської сільської ради Любешівського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді: