Справа № 161/10992/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л.М.
Провадження № 22-ц/773/1931/14 Категорія: 50 Доповідач: Подолюк В. А.
24 грудня 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Подолюка В. А.,
суддів - Шевчук Л.Я., Данилюк В.А.,
при секретарі Захаровій Н.А.,
з участю: представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2014 року, -
В липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою по 2 червня 2008 року, в якому народився ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_5, на утримання дитини він на підставі судового рішення від 4 листопада 2010 року сплачує аліменти в розмірі 1\3 частки щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму. Оскільки офіційно не працевлаштований, має мінливий дохід, є єдиним годувальником у сім»ї, на його утриманні матір-пенсіонер із доходом 980 грн., витрачає значні кошти на своє лікування, просив зменшити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина до 1\4 частки всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття, відповідно до вимог ст.ст.182,192 СК України.
Уточнивши під час розгляду справи свої позовні вимоги, позивач з посиланням на стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів, просив стягувати з нього на користь відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі - 500 грн., а виконавчий лист №2-9183/2010 про стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1\3 частки від усіх видів доходів відізвати без подальшого виконання.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2014 року позов задоволено частково. Постановлено змінити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати на користь відповідача аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі щомісячно по 600 грн., починаючи з дня набрання рішенням законної силиі до досягнення дитиною повноліття.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 покликаючись на незаконність судового рішення із-за порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи щодо стану здоров'я та майнового стану позивача, а також інших обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, просила скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав, наведених в ній, представник відповідача ОСОБА_1 заперечив доводи скарги з тих підстав, що відповідач не в змозі надавати таку матеріальну допомогу дитині у розмірі, визначеному судовим рішенням про стягнення аліментів в частці від заробітку, виходячи з відсутності постійного доходу, свого майнового стану та стану здоров»я, які погіршилися.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі по 2 червня 2008 року, мають сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого з позивача судовим рішенням стягуються аліменти в розмірі 1\3 частини від усіх видів доходів щомісячно, дитина проживає з матір'ю окремо, заборгованість по аліментах станом на травень 2014 року становить 9652,52 грн.
Згідно ст.182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають значення для справи.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\3 частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 8 жовтня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили і не підлягають доказуванню при розгляді даної справи. Сума заборгованості по аліментах сторонами не оспорюється.
За змістом ст.192 СК України, розмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленністю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.184 цього Кодексу, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до Закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З наведених обставин справи встановлено, що в даному випадку позивач просить зменшити розмір сплати аліментів та визначити інший спосіб сплати аліментів - у твердій грошовій сумі.
Визначаючи спосіб стягнення та розмір аліментів на утримання сина в твердій грошовій сумі 600 грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття, суд першої інстанції з посиланням на встановлені обставини справи та виходячи з зазначених вимоги норм матеріального права, обґрунтовував свої висновки відсутністю роботи та постійних доходів у позивача, встановленим законодавством прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, стан здоров»я сина сторін, обов'язковість утримання дитини обома батьками, матеріальне становище отримувача та платника аліментів та стан здоров'я останнього.
Зокрема, що ОСОБА_4 не працює, у зв»язку з чим і виникла заборговіаність по аліментах у сумі 9652,52 грн. станом на 31 травня 2014 року (а.с.5), перебував на лікуванні та знаходиться на диспансерному обліку з приводу виявленого захворювання.
Такі висновки суду першої інстанції, як вважає колегія суддів, повністю відповідають встановленим обставинам справи (а.с.19,22-26,32,41,48,56-64) та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому підстави для зміни чи скасування рішення щодо стягнення аліментів в твердій грошовій сум та у визначеному розмірі, як заперечує відповідач, на утримання малолітньої дитини відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що стан здоров»я позивача не погіршився і він має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини у визначеному судовим рішенням від 4 листопада 2010 року розмірі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і не впливають на правильність висновків суду оскільки є власним тлумаченням тяжкості наявного захворювання, обхідністю чи необхідністю відповідного лікування та перебування на диспансерному обліку.
Посилання в скарзі на відсутність доказів, що свідчать про нерегулярність і мінливість доходів позивача, не доведені відповідачем відповідно до вимог ч.1 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України оскільки з розрахунку заборгованості по аліментах (а.с.5) вбачається, що ОСОБА_4 не працює у зв»язку з чим утоворилася заборгованість по аліментах. Крім того, розмір аліментів, який визначений в твердій грошовій сумі і підлягає індексації відповідно до закону, значно перевищує мінімальний розмір, передбачений ч.2 ст.182 СК України.
Покликання ОСОБА_2 на неврахування судом її майнового стану та стану дитини не відповідають встановленим обставинам справи та спростовуються письмовими доказами (а.с.22-26, 41, 69). Крім того, наявність у відповідачки батьків, які досягнули пенсійного віку та мають групу інвалідності, не є обставиною, яка впливає на визначення розміру аліментів, оскільки, в даному випадку, вказані особи не є утриманцями сторони і мають власний дохід в розмірах, визначених законодавством.
Наяність захворювання у дитини також було враховано судом першої інстанції при постановлені судового рішення, а при наявності підстав для стягнення додаткових витрат на дитину, відповідач не позбавлена можливості вирішити дане питання відповідно до ст.185 СК України.
Інші мотиви апеляційної скарги є власним тлумаченням встановлених обставин справи та вимог законодавства, були предметом розгляду суду першої інстанції і їм дана правильна юридична оцінка.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2014 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :