Ухвала від 16.12.2014 по справі 165/1569/14-ц

Справа № 165/1569/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Василюк А.В.

Провадження № 22-ц/773/1905/14 Категорія: 27 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л. І.,

суддів - Русинчука М.М., Матвійчук Л. В.,

при секретарі - Лимар Р.С.,

з участю:

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 10 листопада 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі по тексту - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги обґрунтовує тим, що 15 квітня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 2000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40% в рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач не дотримувався умов кредитного договору щодо його погашення, допускаючи систематичне порушення термінів повернення кредиту внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту в сумі 1072,08 доларів США, що еквівалентно 12223,37 грн. по курсу 11,40 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 30.04.2014 р.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 10 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав та просив її відхилити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення особи, яка бере участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це відповідає наявним в матеріалах справи доказам, що згідно заяви позичальника № 0009150700047768831 від 15 квітня 2008 року ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", видав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 2000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 20,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 9).

При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, яка встановлює, що договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписавши вказану вище заяву, ознайомившись з "Умовами та правилами надання банківських послуг" (а.с. 10-15), "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами банку", які викладаються на банківському сайті, відповідач підтвердив свою згоду на укладення між ним та позивачем кредитного договору.

Строки і порядок погашення по Кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжних картах з встановленим мінімальним обов'язковим платежем визначений у Пам'ятці Клієнта, яка є невід'ємною частиною Договору. Платіж включає плату за користування Кредитом, передбачену Тарифами, та частину заборгованості по Кредиту (п. 5.3. Правил користування платіжною картою).

Згідно умов Заяви та п. 4.1. Правил користування платіжною картою, погашення заборгованості по кредиту може здійснюватися шляхом внесення коштів на карту клієнтом або шляхом списання коштів з інших карт.

Відповідно до п. 9.12. Умов та правил надання банківських послуг, вищевказаний договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Пунктом 3.1.1 Правил користування платіжною карткою визначено, що строк дії картки вказаний на лицевій стороні карти (місяць та рік). Карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Згідно з п. 3.1.3 по закінченню строку дії карта продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії), якщо раніше не надійшло письмової заяви держателя про закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг по виконанню розрахункових операцій по картковому рахунку і при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором. Пунктом 3.1.4 Правил визначено, що карта миттєвого випуску продовженню не підлягає.

З розрахунку, наданого банком, вбачається, що останній платіж в розмірі 2161,84 доларів США ОСОБА_1 здійснив 07 жовтня 2010 року, що підтвердив в судовому засіданні відповідач. В подальшому відповідачем не проводилось перерахування особистих коштів для поповнення карткового рахунку в рахунок погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим, починаючи з 08 жовтня 2010 року будь-яке погашення або шляхом внесення коштів відповідачем, або шляхом перерахування Банком коштів з інших карт не здійснювалося (а.с. 6-8).

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30 квітня 2014 року, відповідач має заборгованість, яка складається з наступного:

заборгованості за кредитом - 283,57 доларів США,

заборгованості по процентах за користування кредитом - 275,69 доларів США,

заборгованості по комісії за користування кредитом - 420,00 доларів США,

штрафу (фіксована частина) - 43,85 доларів США,

штрафу (процентна складова) - 48,96 доларів США (а.с. 6-8).

Із позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитом позивач звернувся до суду 01 липня 2014 року (а.с. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд першої інстанції правильно встановив, що по справі відсутні докази щодо існування погодженої сторонами іншої тривалості строку позовної давності відповідно до ст. 259 ЦК України.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

Аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, суд першої інстанції дійшов правильного висновку з яким погоджується і суд апеляційної інстанції про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до п. 5.4. Правил користування платіжною карткою та договору, строк погашення кредиту у повному обсязі не пізніше останнього дня місяця, вказаного у платіжній картці. Таким чином повернення кредитних коштів визначено періодичними щомісячними платежами (а.с. 13).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Оскільки в судовому засіданні представник позивача підтвердила, що останній платіж відповідачем був здійснений 07.10.2010 року, а позов позивачем подано до суду 01.07.2014 року, тому є всі підстави вважати, що ПАТ КБ "ПриватБанк" пропущено 3-х річний строк позовної давності звернення до суду, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що слід відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта про те, що ним до суду першої інстанції помилково надані "Умови та правила надання банківських послуг", що діяли в 2006 році, де передбачений строк позовної давності 3 роки, замість "Умов та правил надання банківських послуг" від 13.09.2007 року, що додані до апеляційної скарги і в яких строк позовної давності передбачено 5 років, оскільки ст. ст. 11, 60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд першої інстанції розглянув справу на підставі доказів в тому числі і наданих позивачем, представник позивача в суді першої інстанції стверджував, що саме з "Умовами та правилами надання банківських послуг", які додані до матеріалів справи, погодився відповідач, а тому твердження в апеляційній скарзі про помилково надані "Умови та правила надання банківських послуг", що діяли в 2006 році, не може бути підставою для скасування рішення, так як суд першої інстанції не знав і не міг знати, що Умови були подані внаслідок помилки.

Також, суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта про те, що строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії картки. Пунктом 3.1.1., 5.4. Правил користування платіжною карткою визначено, що строк дії картки вказаний на лицевій стороні карти (місяць та рік). Карта дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі - останнім днем місяця, вказаного на картці. Останній платіж ОСОБА_1 здійснено в жовтні 2010 року, а з позовом банк звернувся лише в червні 2014 року. Після закінчення строку дії договору банк не видав відповідачу нової платіжної картки та не надавав відповідачу грошових коштів.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 12 листопада 2014 року по справі № 6-167цс14.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції постановив оскаржуване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 10 листопада 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
42056446
Наступний документ
42056448
Інформація про рішення:
№ рішення: 42056447
№ справи: 165/1569/14-ц
Дата рішення: 16.12.2014
Дата публікації: 05.01.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу