Справа № 165/2273/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О.Р.
Провадження № 22-ц/773/1922/14 Категорія: 59 Доповідач: Антонюк К. І.
18 грудня 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді - Антонюк К.І.,
суддів -Лівандовської-Кочури Т.В., Веремчук Л.М.,
при секретарі - Черняк О.В.,
з участю: представників відповідача - Шевчук Б.Є., Галас О.М.,
представників третіх осіб - Саєнко Л.А., Новікова Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» до Нововолинської центральної міської лікарні, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Нововолинську, ОСОБА_6, про визнання недійсними виписок з амбулаторної картки хворого, за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 17 листопада 2014 року,
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 17 листопада 2014 року в задоволенні позову у даній справі відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ПАТ «Нововолинський ливарний завод», покликаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Представники позивача в судове засідання не з'явились будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Представники відповідача Шевчук Б.Є. та Галас О.М. просили апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, залишивши рішення суду без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 з 20.06.2003 року по 27.12.2010 року працював на ВАТ «Нововолинський ливарний завод».
10.06.2010 року та 22.10.2010 року за №№ 812, 1217 Нововолинською центральною міською лікарнею ОСОБА_6 були надані виписки з його медичної документації амбулаторного хворого, які були підготовлені сімейним лікарем та завідуючою відділенням поліклініки.
Відповідно до протоколу спільного засідання представників Нововолинської центральної міської лікарні, ПАТ «Нововолинський ливарний завод», відділення Фонду соціального страхування від 17.12.2010 року, комісія прийшла до висновку, що надані у виписках №812, №1217 дані відповідають записам в амбулаторних картках ОСОБА_6, однак у зв'язку з недостатністю об'єктивних даних, які б підтверджували встановлений діагноз - хронічний бронхіт, комісією ОСОБА_6 направлений повторно на стаціонарне обстеження в профпатологічне відділення обласної клінічної лікарні (а.с. 11-12).
Також з матеріалів справи убачається, що згідно з інформацією Управління охорони здоров'я у Волинській обласної державної адміністрації, вперше патологія органів дихання у громадянина ОСОБА_6 встановлена лікарями профпаталогоанатомічного відділення Волинської обласної клінічної лікарні у серпні 2010 року за направленням лікаря-профпатолога Нововолинської ЦМЛ (а.с. 78).
Центральна лікарсько-експертна комісія Державної установи «Інститут медицини праці Національної Академії медичних наук України» 09.11.2010 року розглянувши медичну документацію та результати стаціонарного обстеження ОСОБА_6 встановила зв'язок наявного у нього хронічного бронхіту ІІ ст. в стадії затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз ЛН І-ІІ ст. та хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості ІІ ст. з шкідливими умовами праці. Визначивши професійний характер захворювання, лікарською комісією складено повідомлення за формою П-3 (а.с. 51).
Звертаючись до суду з позовом до Нововолинської міської лікарні про визнання недійсними виписок з амбулаторної картки хворого ОСОБА_6 №№ 812, 1217, позивач обґрунтовував вимоги тим, що у зазначених виписках викладена інформація, яка не відповідає дійсності, а тому використання третьою особою ОСОБА_6 цих виписок може призвести до незаконного здійснення виплат за рахунок державних коштів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.3, ст.4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок), який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 72 Порядку визначено, що для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим (штатний або позаштатний) направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.
До такого закладу направляється для встановлення діагнозу також хворий, який проходив обстеження в іншому науково-дослідному інституті медичного профілю.
Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та стаціонарне обстеження працівників за відповідним направленням. Відповідальність за встановлення діагнозу щодо хронічних професійних захворювань, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, покладається на керівників цих закладів.
Згідно з положеннями п.п. 68, 74, 75 Порядку професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується Міністерством охорони здоров'я. У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу, воно може бути оскаржено в судовому порядку. Спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення за формою П-3. Протягом трьох діб після встановлення діагнозу це повідомлення надсилається роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.
Отже, відповідно до змісту вищезазначеного нормативно-правового акту, яким врегульовані питання щодо процедури встановлення професійного захворювання і який підлягає застосуванню при вирішенні спору у даній справі, визначення професійного характеру захворювання віднесено тільки до компетенції спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, саме на ці заклади покладається відповідальність за правильність встановлення професійного захворювання у робітників та зв'язок цього захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів, саме ці заклади проводять амбулаторне та стаціонарне обстеження хворого.
Визначеним Порядком передбачено, що роботодавець якщо не погоджується з рішенням Інституту медицини праці Академії медичних наук щодо встановленого діагнозу має право на його оскарження, тобто законом визначено спосіб захисту прав роботодавця у даних правовідносинах.
Як вбачається з матеріалів даної справи, ОСОБА_6 професійне захворювання пов'язане зі шкідливими умовами праці встановлено Центральною лікарсько-експертною комісією 09.11.2010 року, а тому позивач вправі був оскаржити рішення цієї комісії до суду та не позбавлений був права у скарзі обґрунтовувати свої доводи щодо невідповідності виписок, виданих ОСОБА_6 медичній документації.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №302 від 27.12.1999 року «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)» затверджена форма виписки з амбулаторної картки. Зазначено про те, що дана форма заповнюється амбулаторно-поліклінічними закладами при направленні хворого на стаціонарне лікування і стаціонарами всіх профілів при виписці хворого. Виписка служить для взаємної інформації амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних закладів щодо діагнозу, перебігу захворювання, стану хворого при направленні (виписці), про проведені дослідження, лікування, лікувальні та інші рекомендації хворому. Виписки видаються на руки хворому.
Відповідно до змісту виписки та вищезазначеного наказу видачею ОСОБА_6 виписок з його амбулаторної картки у зв'язку з направленням його на обстеження в спеціалізований заклад не порушує прав та інтересів роботодавця, оскільки у вимогах відсутні дані щодо зв'язку захворювання зі шкідливими умовами праці, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Нововолинський ливарний завод» відхилити.
Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 17 листопада 2014 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: