25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - судді Цуркана М.І. ,
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Юрченка В.В., Ліпського Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 березня 2005 року по справі за позовом СПД ОСОБА_1 до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим про визнання податкового повідомлення - рішення та податкових вимог недійсними , -
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення НОМЕР_1, першої податкової вимоги НОМЕР_2, першої податкової вимоги НОМЕР_3 та другої податкової вимоги НОМЕР_4 ДПІ у м.Сімферополі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 березня 2005 року залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 6.-16.12.2004 року, яким позов було задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду України.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 березня 2005 року, в задоволені позовних вимог про визнання податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1782,00 грн. відмовити, оскільки суд першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме : Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.15 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи , колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Однією з підстав для визнання недійсним податкового повідомлення рішення на суму 1782 грн. стала невідповідність акту перевірки НОМЕР_5 вимогам ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відсутність у ньому даних про знаходження готівкових коштів на місці проведення розрахунків та про загальну суму продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Зазначений недолік акту перевірки не дає можливості встановити загальну суму продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Тому, суд був позбавлений можливості прийняти зазначений акт перевірки в якості доказу по справі та прийшов до висновку про необґрунтованість посилань у акті на невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 220 ч.1 КАС України передбачено межі перегляду судом касаційної інстанції справи і , зокрема, зазначено, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тому, відповідно до вимог вказаного закону колегія суддів не досліджує та не встановлює факти, які встановлені судами першої та апеляційної інстанції.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону.
Судами першої та апеляційної інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази. Висновки судів належним чином мотивовані у судових рішеннях і відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, а тому підстав для скасування зазначених судових рішень немає.
За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішеннь та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 березня 2005 року, якою залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.-16.12.2004 р. - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.
В.В. Юрченко
Д.В. Ліпський