Справа № 500/7725/14-к
Провадження № 1-кп/500/546/14
про повернення обвинувального акта прокурору
25 грудня 2014 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачена ОСОБА_5 ,
провівши відкрите підготовче судове засідання в місті Ізмаїлі Одеської області у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_5 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїл Одеської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
встановив:
21 листопада 2014 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт з додатками у цьому кримінальному провадженні. Ухвалою від 21 листопада 2014 року було призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 висловили думки про можливість призначення судового розгляду.
Прокурор та обвинувачена також заявили клопотання про виклик певних осіб для допиту.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, приходить до висновку, що він на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Зміст обвинувального акту, порядок його складання та затвердження, а також які документи долучаються до нього передбачені ст. 291 КПК України, вимогам якої не відповідає обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 .
Так, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Не вдаючись до вирішення питань, що підлягають вирішенню під час судового розгляду, а лише перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК, суд дійшов висновку, що в порушення вимог наведеної норми в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень викладені неповно та не відповідають зазначеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення.
Так, у викладі фактичних обставин обвинувального акту по другому епізоду, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 10.09.2014 р. о 17:15 год., зазначені лише обставини проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_5 наркотичного засобу, однак у правовій кваліфікації кримінального правопорушення зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за ознаками незаконного придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненого повторно, хоча обставини незаконного придбання та зберігання даного наркотичного засобу у викладі фактичних обставин по даному епізоду відсутні. Або ж навпаки, правова кваліфікація цього кримінального правопорушення зазначена невірно, всупереч викладу фактичних обставин.
Також у викладі фактичних обставин обвинувального акту по третьому епізоду, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 10.09.2014 р. в період часу з 18:20 год. по 18:58 год., зазначені обставини виявлення та вилучення за місцем проживання обвинуваченої наркотичних засобів, однак у правовій кваліфікації кримінального правопорушення зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, хоча обставини незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів, зокрема відомості про дату, час та місце придбання наркотичних засобів, а також про проміжок часу та місце, де такі наркотичні засоби зберігалися, у викладі фактичних обставин по даному епізоду взагалі не зазначені.
Більше того, як вбачається з викладу фактичних обставин третього епізоду, він мав місце пізніше інших, проте у викладі фактичних обставин відсутнє посилання на те, що цей злочин вчинений повторно, відсутнє також посилання на ознаку повторності і у правовій кваліфікації кримінального правопорушення по даному епізоду.
Таким чином, правова кваліфікація вчинених правопорушень по другому та третьому епізодам не відповідає викладу фактичних обставин, зазначеному у обвинувальному акті, або ж навпаки, у випадку зазначення вірної правової кваліфікації, то тоді невірно та не в повному обсязі зазначений виклад фактичних обставин цих кримінальних правопорушень в частині обставин придбання та зберігання наркотичних засобів.
Або ж взагалі, при викладенні фактичних обставин слідчим малося на увазі, що обставини незаконного придбання наркотичних засобів, зазначені по першому епізоду, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 24.06.2014 р. відносяться і до наступних епізодів, але тоді у викладі фактичних обставин не зазначено, що обвинувачена у всіх випадках діяла з єдиним умислом на зберігання та збут всіх наркотичних засобів у певному розмірі, які заздалегідь придбала з цією метою, у невстановлений слідством час, невстановленому місці у невстановленої особи, як це зазначено у обвинувальному акті, але в усякому разі виклад фактичних обставин викладений неповно та непослідовно, та не відповідає правовій кваліфікації, що робить обвинувачення неконкретизованим. Якщо ж усі ці злочини охоплювалися єдиним умислом, у зв'язку з чим буде відсутня ознака повторності, то у викладі фактичних обставин про це не зазначено.
Таким чином, з вищенаведеного випливає, що слідчим, всупереч вимогам п. 5 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті непослідовно та суперечливо викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
З урахуванням засади змагальності кримінального провадження, суд позбавлений можливості призначити судовий розгляд за цим обвинувальним актом, складеним з грубими порушеннями вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України щодо викладу фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, та зазначення правової кваліфікації кримінальних правопорушень, оскільки з самого початку судового розгляду не буде зрозуміло від якого обвинувачення обвинувачена має захищатися. Статтею 338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення, у тому числі з метою зміни правової кваліфікації, однак це є правом прокурора, а не обов'язком, а відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції цим Кодексом. Тому, з урахуванням того, що в силу ст. 22 КПК України підтримання державного обвинувачення в суді здійснюється лише прокурором, і без точного викладу в обвинувальному акті фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, а також конкретної правової кваліфікації, суд буде позбавлений можливості виконати вимоги ст.337 КПК України щодо меж судового розгляду.
Таким чином, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, зокрема п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, суд приходить до висновку, що він в силу п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору.
У зв'язку з тим, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, то його клопотання та клопотання обвинуваченої про виклик певних осіб для допиту підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 314, 315, 370 - 372 КПК України, суд -
ухвалив:
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, повернути прокурору Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених недоліків.
Клопотання прокурора та обвинуваченої про виклик певних осіб для допиту залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1