Ухвала іменем україни 26 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
судді доповідача ОСОБА_4,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2014 року,
ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2014 року клопотання засудженого ОСОБА_1 про визнання пільги, отриманої під час відбування покарання у Російській Федерації, повернуто останньому разом з усіма доданими до нього матеріалами, у зв'язку із тим, що порушене засудженим питання не відноситься до компетенції суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Апеляційний суд Чернігівської області 03 жовтня 2014 року залишив без задоволення апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1, а вищезазначену ухвалу районного суду - без змін.
Як вбачається з поданої засудженим ОСОБА_1 касаційної скарги, останній просить змінити вищезазначені судові рішення та змінити режим його утримання в місцях позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, розглянувши наведені в касаційній скарзі доводи, дослідивши додані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
У ст. 539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Системне тлумачення статей КПК України, дозволяє дійти висновку про те, що судове рішення суду апеляційної інстанції, прийняте за результатами розгляду скарги на ухвалу, якою вирішуються питання, пов'язані з виконанням вироку, не підлягає касаційному оскарженню, оскільки таке оскарження не передбачене у вищезазначеній статті кодексу.
З огляду на положення ч. 2 ст. 424 КПК України, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню.
Таким чином, ухвали суду першої інстанції про вирішення питань пов'язаних із виконанням вироків після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на викладене, судові рішення, на які засуджений ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись пунктом 1 частини 2 статті 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3